3.Структура правової системи: плюралізм підходів

Для характеристики правової системи як цілісного явища необхідним є саме її структура, в якій (на відміну від складу) існують лише такі елементи, котрі своєю взаємодією забезпечують її інтегративні властивості та належне функціонування. А це, в свою чергу, потребує визначення критеріїв "входження" елементів до структури правової системи.

На думку В.Д. Попкова, структура правової системи суспільства характеризується трьома групами правових явищ: – нормами права, принципами та інститутами права, що утворюють нормативну сторону; – сукупність правових установ, що складають організаційну сторону; – сукупністю правових поглядів, уявлень, ідей, що охоплюються соціально-культурною стороною.

Інші автори стверджують, що структура правової системи складається з декількох компонентів, які розрізняються за цілями, функціями та змістом.

Існує й така точка зору, що до елементів правової системи можна віднести такі правові явища, які, по-перше, володіють соціальними якостями та спрямовані на забезпечення збереження соціальних зв’язків; по-друге, відображають єдність соціальних і правових властивостей та виступають їх носіями; по-третє, є самостійними в здійсненні функцій правової системи; по-четверте, є мінімальними носіями вищевказаних властивостей правової системи; по-п’яте, самі мають складну побудову та є системами. Автор цієї позиції Т.В. Кухарук відносить до складу правової системи суб’єктів права, юридичні норми, правовідносини, а також правосвідомість.

Деякі автори до складу правової системи відносять систему права, систему законодавства, правові інститути та установи, правові поняття, принципи, символіку, правову політику, ідеологію, культуру, юридичну практику.

Американський вчений Л. Фрідмен виділяє три групи правових явищ: 1) "структура", яка включає принципи правової системи та правові установи; 2) "сутність", яка включає норми та зразки поведінки людей, які фіксуються у рішеннях та інших актах (інструкціях); 3) "правова культура" – відношення людей до права та правової системи, ідеали тощо.

Проф. П. Рабінович до складу правової системи відносить: 1) різноманітні правові акти і діяльність відповідних суб’єктів із створення таких актів; 2) різноманітні види і прояви правосвідомості; 3) стан законності та його деформації.

І. В. Петеліна виділяє такі елементи правової системи:

– право (система норм);

– законодавство (як форма виразу норм);

– правові установи, що здійснюють правову політику держави;

– судова та інша юридична практика;

– механізм правового регулювання;

– правореалізаційний процес (акти застосування норм права й тлумачення норм права);

– права, свободи та обов’язки громадян (суб’єктивне право);

– система правовідносин;

– законність та правопорядок;

– правова ідеологія (правосвідомість, юридичні доктрини, правова культура);

– суб’єкти права (індивідуальні та колективні);

– систематизуючи зв’язки;

– інші правові явища (юридична відповідальність, правовий статус тощо), що утворюють «інфраструк- туру» правової системи.

У свою чергу, Ю.О. Тихомиров до правової системи суспільства відносить такі елементи:

1) цілі та принципи правого регулювання;

2) основні види правових актів та їх об’єднання;

3) системоутворюючі зв’язки, що забезпечують взаємодію всіх елементів та цілісність системи.

Через деякий проміжок часу він висунув тезу про те, що під час аналізу правової дійсності необхідно розглядати два явища: правову систему, що склалася історично, та систему законодавства, що є продук- том національної діяльності, формою виразу нормативного матеріалу.

Здебільшого в наукових колах виділяють такі елементи правової системи:

– суб’єкти права;

– система права;

– система законодавства;

– правові принципи;

– правова культура;

– правова свідомість;

– юридичні установи;

– юридична техніка;

– юридичні терміни;

– правова політика;

– правотворчість;

– правореалізація;

– правовідносини;

– юридична практика.