57

Дисципліна: МИТНЕ ПРАВО

Лекційне заняття № 1

( теоретичне заняття - 2 години, самостійне вивчення - 4 години)

ТЕМА № 1. Митна справа. Історія митної політики. Предмет, метод, джерела, система і принципи митного права.

МЕТА: Тема вивчається з метою визначення студентами поняття митної справи, її змістом,започаткуванням та становлення митної справи. Студенти повинні знати поняття митної справи.

План заняття:

1. Митна справа, поняття, значення і мета.

2. Історія митної політики і митного права.

3. Предмет і метод митного права.

4. Принципи митного права.

5. Функції митного права.

6. Джерела митного права.

7. Система митного права.

8. Терміни і поняття, які використовуються в Митного кодексі України.

9. Законодавство України з питань державної митної справи та особливості його застосування.

10. Державна митна справа та принципи її здійснення.

11. Державна політика у сфері митної справи.

12. Інформування, консультування та попередні рішення з питань державної митної справи.

Рекомендована література до теми:

1. Конституції України//ВВРУ.- 1996 - №30 (зі змінами та доповненнями).
2.Митний кодекс України від 13 березня 2012 року  № 4495-VI (зі змінами та доповненнями).
3. Цивільний кодекс України від 16.01.03 (зі змінами та доповненнями).
4. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.95 (зі змінами та доповненнями).
5. Повітряний кодекс України від 04.05.93 (зі змінами та доповненнями).
6. Господарський кодекс України від 16.01.03 (зі змінами та доповненнями).
7. Кримінальний кодекс України від 05.04.01 (зі змінами та доповненнями).
8.Кодекс про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 (зі змінами та доповненнями).
9.Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13.10.1992 № 2673 (зі змінами та доповненнями).
10.Про правовий статус іноземців : Закон України від 04.02.1994 № 3929 (зі змінами та доповненнями).
11.Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 року №2344-111.
12.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1994 № 959 зі змінами та доповненнями.
13.Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати ( редакція 2000 року). Видання МТП № 560. Введені в дію з 01.01.2000 р.
14. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2002.
15. Пашко П.В. Основи митної справи: Навчальний посібник. -К., 2003.
16 Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні.-К.: АТ АВГУСТ,2000.
17. Шишка Р.Б.,Сергієнко В.В.. Митне право України.-Харків: 2001.
18 Основи оподаткування в Україні. Вісник податкової служби, № 9 1996 року.
	Питання для самостійного вивчення: Інформаційні технології та інформаційні ресурси у державній митній справі. Митні інтереси та митна безпека. Митна територія та митний кордон України. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації.

ЛЕКЦІЯ

1. Митна справа, поняття, значення і мета.

Із становленням України як незалежної держави, розкріпачен­ням економічної активності населення та міграційної політики особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід'ємним елементом якої є митна система. Відповідно до розділу VI Декларації про державний суверенітет України Украї­на самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономіч­ний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує дер­жавний бюджет. Отже, самостійний розвиток України з самого початку пов'язувався із її суверенітетом у зовнішньоекономічній діяльності, де особливого значення набуває митна справа, основу якої складає митне законодавство.

Характерно, що врегулювання митної справи стало одним із перших та пріоритетних завдань України на шляху до самостійності. Так, ще 25 червня 1991 р. Верховна Рада Української РСР приймає Закон Української РСР «Про митну справу в Українській РСР», де визначено, що ним регулюються відповідно до Конституції правові засади організації митної справи при орієнтації на формування спільного ринкового простору і митних союзів із іншими країна­ми. Україна як суверенна країна самостійно створює митну сис­тему та здійснює митну справу. Остання визнається складовою частиною зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Отже, митна справа започатковувалася як елемент зовнішньої політики України та зовнішньоекономічної діяльності. Відкритість чи закритість суспільства пізнається через низку зовнішніх та внутрішніх чинників, чимале місце серед яких відводиться митній справі.

Але не тільки цим визначається спрямованість та зміст митної справи. Вона є необхідним елементом переміщення осіб, транспорт­них засобів, предметів та особливо товарів через кордон. У подальшому з розвитком митного за­конодавства і особливо з прийняттям нового МК України більшість норм згаданого закону в ньому інкорпоровано та уточнено.

Відповідно до ст. З МК України, прийнятого Верховною Радою - України від 11 липня 2002 p. ( не діє), З МК України, прийнятого Верховною Радою - України від 13 березня 2012 року  № 4495-VI ( діє) , митна справа є складовою зовніш­ньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, засно­ваної на додержанні визнання міжнародних відносин, систем кла­сифікації і кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Отже, митна справа є поліструктурним явищем й вклю­чає в себе: порядок переміщення через митний кордон України то­варів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане із встано­вленням та справлянням митних платежів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушен­нями вимог цього кодексу, спрямованих на реалізацію митної по­літики. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, де дотримуються ви­знаної у міжнародних відносинах системи класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, ми­тної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Але цим не обмежується зміст митної справи. У митну справу також включається митна статистика та ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, профілактика виявлен­ня та припинення контрабанди та інших порушень митного зако­нодавства, розгляд справ про їх порушення, співробітництво з мит­ними органами інших країн. Крім цього при виконанні своїх безпосередніх обов'язків митні органи зв'язані з іншими правовід­носинами: міжнародно-правовими, цивільно-правовими, зовнішньо­економічними тощо. Відповідно кожен із перелічених напрямів має свій зміст, свою специфіку та інструментарій здійснення. У ряді ви­падків здійснення митної справи виходить за межі компетенції са­мих митних органів. Так, уже згаданою статтею МК України ви­значається, що засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, встановлюються виключно законами України та цим кодексом.

KM України організує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до МК України та інших законів, погоджених з Верхов­ною Радою України міжнародних договорів. Уряд координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Отже, митна справа є специфічною діяльністю держави та ство­рених нею митних органів у взаємодії з іншими державними ор­ганами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовні­шньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну справу охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політи­кою держави. Перш за все це стосується зовнішньоекономічних, культурних та інших зв'язків.

Митна справа здійснюється в межах митної політики, має багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави. Відповідно до ст. З Конституції України визначено пріоритети здійснення державної політики. Тому й митна політика повинна слугувати інтересам людини. Лише в такому ракурсі повинна оцінюватися діяльність всіх ланок державного механізму здійснення митної політики.