На матцi виконують операцii:

• консервативнi зi збереженням органа або бiльшоi його частини, що дає змогу зберегти менструальну i репродуктивну функцiї жiнки;

• пластичнi у випадку природжених вад розвитку i порушення репродуктивноi функцii;

• напiврадикальнi, що позбавляють жiнку полової функцiї, але дозволяють зберегти менструальну функцiю;

• радикальнi – видалення всiєї матки або бiльшоi iї частини. Внаслiдок радикальних операцiй на матцi жiнка втрачае менструальну та дiтородну функцii.

Операцii на матцi виконують з приводу мiоми матки, аденомiозу, антипової гiперплазii ендометрiя, раку тiла матки, а також аномалiй розвитку.

До радикальних операцiй належать: екстирпацiя матки (з придатками або без них) i надпiхвова ампутацiя матки (з придатками або без них).

Радикальнi операцii майже повнiстю гарантують вiд можливостi рецидиву. Негативним наслiдком iх являеться те, що жiнка втрачае менструальну й дiтородну функцii.

До напiврадикальних операцiй належать рiзнi види резекцii матки: дефундацiя, резекцiя, висока ампутацiя. Цi операцii позбавляють жiнку пологовоi функцii, але дозволяють зберегти менструальну.

До консервативних операцiй, якi проводяться, як i попереднi, шляхом розтину черевноi стiнки, належать: видалення пiдслизових лейомiом на нiжцi або вилущування пiдслизових узлiв на стiнках матки через iї порожнину i пiхву.

Усi цi операцii виконуютьтся при лейомiомi матки.

Класифiкацiя фiбромiоми за топографiчним розмiщенням вузлiв у матцi.

Лейомiома матки спочатку розвиваеться у м’язовiй оболонцi, потiм залежно вiд напрямку росту, пухлина або росте далi у м’язовому шарi (так звана iнтерстицiальна, або iнтрамуральна, пухлина), або, розвиваючись у бiк черевноi порожнини, розмiщуеться у пiдсерозному шарi матки – субсерозна фiбромiома. Пухлина може рости у бiк слизовоi оболонки матки, тодi говорять про пiдслизову (сумбукозну) фiбромiому. Рiдше пухлина росте у бiк параметрiю мiж листками широкоi зв’язки матки – мiжзв’язкова (iнтралiгаментарна) фiбромiома. Пiдсерознi i пiдслизовi лейомiоми частiше мають широку основу, рiдше ростуть на нiжцi, через яку проходять судини, що живлять пухлину, Перекрут лейомiом, що розмiщуються на широкiй основi - рiдке явище. У той же час часто зустрiчаються перекрути лейомiом, що розмiщуються на нiжцi. У разi iнтерстицiальних i пiдслизових лейомiом часто спостерiгаються крововилив i некробiоз пухлини.

Лейомiоми бувають у виглядi поодиноких i численних вузлiв. У другому випадку говорять про множинну форму лейомiоми матки. Розрiзняють лейомiоми матки швидкоростучi i з уповiльненим ростом. Швидкоростучi пухлини можуть за один рiк збiльшитися у декiлька разiв, що є неприятливою ознакою (загроза переродження у злоякiсну форму саркому) i, як правило, потребуе оперативного лiкування.

Клiнична картина захворювання залежить вiд швидкостi росту i розмiру пухлини, а також вiд топографiчного розмiщення лейоміоматозних вузлiв у матцi. Основними симптомами лейомiоми матки являються: кровотеча, ознаки здавлення сусiднiх органiв, бiль, бiлi, безплiднiсть, анемiя i явища недостаточностi серцевоi i сосудистоi дiяльностi (мiкрокардiодистрофiя, гiпертрофiя лiвого вiддiлу серця, гiпертонiчна хвороба).

Лiкування лейомiоми матки може бути консервативним i оперативним. Консервативнi методи включають гормоно-, гемостатичну i променеву терапiю.

До оперативних методiв належать радикальнi, напiврадикальнi і консервативнi.

Операцiї можна виконувати лапароскопічним, лапаротомічним і вагінальним доступом. Найчастіше операцію виконують шляхом розтину живота. Черевну порожнину розтинають поперечним (у разi невеликих розмiрiв i рухомостi пухлини) або повздовжним розрiзом.

Показання до оперативного лiкування:

1. Наявнiсть пiдслизовоi лейомiоми матки, яка супроводжуеться циклiчними i ациклiчними матковими кровотечами. У цьому випадку операцiю проводять незалежно вiд розмiру матки.

2. Швидкоростуча лейомiома матки (коли пухлина збiльшилась за 1 рiк i ii розмiри такi, як матки у 4 – 6 тиж вагiтностi) з пiдоз-рою на переродження в саркому.

3. Лейомiома матки, яка перебiгае безсимптомно, але мае розмiзи бiльiшi нiж матка у 12 –14 тиж вагiтностi.

4. Лейомiома матки, що супроводжуеться больовим синдромом або порушенням функцii сумiжних органiв (здавлення прямоi кишки i сечового мiхура).

5. Лейомiома будь-якого розмiру, яка спричиняе вторичний тазовий вегетоганглiоневрит або iшiорадикулiт, що потребують фiзiотерапевтичного, електро- та грязелiкування.

6. Лейомiома матки, котра є причиною безплiдностi у молодих жiнок (у вiцi до 40 рокiв).

7. Лейомiома матки у жiнок молодше 45 рокiв, яка супроводжуеться циклiчними i ациклiчними кровотечами, котрi не пiддаються консервативним методам лiкування.

8. Злоякiсне переродження пухлини або поеднання ii з ендометрiозом матки.

Перед хiрургiчним втручанням обов’язковов виконують дiагностичне роздiльне вишкрібання ендометрiю з наступним гiстологiчним дослiдженням, що дозволяе пiдiбрати найбiльш рацiональний метод консерватитвного або хiрургiчного лiкування.

Протипоказання до оперативного лiкування:

1. Важкi форми серцево-сосудних захворювань (декомпенсована вада серця, гострий мiокардит, гiпертонiчна хвороба III стадii).

2. Важкi захворювання легень, нирок i печiнки (кавернозний тубе-ркульоз або бронхоектатична хвороба легень, гострий гломеру-лонефрит, цироз печiнки).

3. Гострi, пiдгострi або загостренi запальнi процеси тазових органiв.

Дефундацiя i висока ампутацiя. Черевну порожнину розтинають звичайним серединним або надлобковим розрiзом; тiло матки захоплюють щипцями Мюзо i вводять в операцiйну рану; накладають щипцi на власнi зв’язки яечникiв i матковi труби; придатки вiдокремлюють вiд матки; накладають затискачi на висхiднi гiлки судин матки; уражену частину матки зрiзають. Краi розрiзiв беруть на кульвi щипцi, слизову оболонку залишеноi порожнини матки обробляють 5% спиртовим розчином йоду. Краi розрiзiв кукси матки зашивають кетгутовими лiгатурами у два поверхи, м’язовий i серозний шари – без ендометрiю. Кукси придаткiв закрiплюють у кутах розрiзiв матки лiгатурами з обох бокiв або додатковими швами. Перитонiзацiю здiйснюють у разi дефундацii зрiзаними придатками, круглими зв’язками матки; у разi високоi ампутацii – вiдшарованою ранiше мiхурово-матковою складкою очеревини. У рiдких випадках у разi ампутацii матки проводиться аутотрансплантацiя ендометрiю у цервiкальний канал шийки матки. Консервативну мiомектомiю виконують також у пе-рiод вагiтностi.

Надпiхвова ампутацiя матки без придаткiв. Черевну порожнину розтинають серединним або надлобковим розрiзом. Матку обе-режно (за наявностi зрощень iнодi це зробити неможливо) виво-дять в операцiйну рану i звичайно за дно захоплюють щипцями Мюзо або спецiальним штопором. У низцi випадкiв у разi великих мiом з метою “мобiлiзацii” пухлини спочатку пересiкають круглi зв’язки матки, пiсля чого пухлина порiвняно легко виводиться в рану. Перерiзанi круглi зв’язки матки лiгують кетгутовими нитками. Накладають затискачi на зв’язки яечникiв i матковi труби (звичайно захоплюють одномоментно). Зв’язки яечникiв i матковi труби пересiкають мiж зажимами i лiгують кетгутом (шовком, лавсаном). Над шийкою матки пiнцетом захоплюють мiхурово-маткову складку очеревини, що вiльно змiщуеться, пересiкають ii i з’еднують розрiзом у напрямку до придаткiв матки з переднiм листком широкоi зв’язки. Мiхурово-маткову складку очеревини пiднiмають i сечовий мiхур зводять у напрямку до шийки матки, частково тупфером, частково ножицями, перерiзаючи у разi необхiдностi cполучнотканиннi тяжi мiж сечовим мiхуром i перешийком матки. Листки широкоi зв’язки з обох бокiв трохи роз’еднують, готуючи ложе для занурення пiд час перитонiзацii кукс придаткiв матки i круглих зв’язок матки. Трохи пiднявши пухлину на рiвнi внутрiшнього зiва з обох бокiв, по ребру шийки матки клемують (двома затискувачами) висхiднi гiлки судин матки (артерii i вени). Судини трохи вище затискачiв перерiзують, шийку матки конусоподiбно (верхiвка конуса направлена до її каналу) ампутують, пухлину матки видаляють. Куксу шийки матки обробляють 5% спиртовим розчином йоду i ушивають вузловими вікриловими лiгатурами. Додатковими лiгатурами кукси судин матки прошивають над фiксованим вузлом i притягують до кукси шийки матки, що гарантуе абсолютний гемостаз. Проводят перитонiзацiю безперервним кисетним кетгутовим швом за рахунок листкiв широких зв’язок i мiхурово-матковоi складки очеревини, яку фiксують, перекриваючи куксу шийки матки, до очеревини задньоi стiнки надпiхвовоi частини шийки матки.

Надпiхвова ампутацiя матки з придатками. Хiд цiеi операцii аналогiчний вищеописаному, за виключенням того, що у даному випадку для видалення придаткiв матки клемують, перерiзають i лiгують лiйко-тазову зв’язку.

Екстирпацiя матки з придатками i без них. Це оператипне втручання проводять у тих випадках, коли необхiдно за тими чи iншими показаннями (старi рубцевi змiни, розриви, ектропiон тощо) видалити i пiхвову частину шийки матки. Оперативне втручання на початку включае тi самi етапи, що i у разi надпiхвовоi ампутацii матки з придатками або без них. Вона мае i своi особливостi: пiсля розрiзу мiхурово-матковоi складки сечовий мiхур вiддiляють вiд шийки матки найчастiше тупим шляхом до передньоi частини склепiння пiхви, нахиливши матку вперед, розрiзають очеревину задньоi поверхнi надпiхвовоi частини шийки матки на рiвнi прикрiплення крижово-маткових зв’язок. Ножицями, розсуваючи браншi, а потiм малим тупфером вiдша-ровують очеревину до задньоi частини склепiння пiхви; клемуючи крижово-матковi зв’язки, пересiкають iх i легують кетгутом. Для перев’язки маткових артерiй матку вiдводять (вправо або влiво), на рiвнi внутрiшнього зiва клемують маткову артерiю двома затискачами; судини мiж затискачами персiкають, вiдсовують разом iз клiтковиною вниз i лiгують кетгутовими нитками. Те ж роблять з iншого боку. Сечовий мiхур вiдсовують дзеркалами вниз, захоплюють передню стiнку пiхви i розрiзають ii ножицями. У пiхву вводять марлевий тампон, змочений 5% спиртовим розчином йоду, клемують боковi стiнки пiхви i вiдрiзають ii вiд склепiння. Пiхвову трубку зашивають вузловими кетгутовими лiгатурами, проводячи при необхiдностi додатковий гемостаз. Перитонiзацiю здiйснюють за рахунок листкiв широких зв’язок, очеревини, мiхурово-матковоi складки обвиваючим кетгутовим швом. Проводять туалет черевноi порожнини i пошарово iї вiдновлюють.