- •Мінiстерство освiти і науки україни національний університет “львівська політехніка”
- •Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами методичні вказівки до самостійної роботи та інструкція
- •Завдання до лабораторної роботи
- •2. Вимоги до оформлення звіту
- •3. Основні теоретичні відомості
- •Формати використання функцій ode23 та ode45
- •Додаток 1 варіанти завдань
- •Значення стрибкоподібно змінюваних вхідних величин та керувань
- •Додаток 2 приклад виконання завдання
- •1. Завдання (варіант 13)
- •2. Побудова математичної моделі
- •3. Дослідження математичної моделі
- •3.1. Обчислення номінальних значень
- •3.2. Визначення реакції нелінійної моделі на стрибкоподібне збурення
- •3.3. Побудова графіку залежності значень вихідної величини об’єкту h у стані рівноваги від значень вхідної величини p1 (статичної характеристики об’єкту)
- •Графік залежності h0(p10), отриманий після виконання наступної послідовності команд файлу Stat_char.M:
- •4. Висновки
- •Контрольні запитання
- •Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами методичні вказівки до самостійної роботи та інструкцiя
Значення стрибкоподібно змінюваних вхідних величин та керувань
Варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Рис. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
P1, кПа |
15; 25; 40 |
20; 30; 40 |
- |
- |
- |
11; 20; 35 |
- |
5; 10; 20 |
- |
- |
- |
- |
P2, кПа |
- |
- |
1; 5; 10 |
4; 10; 16 |
3; 9; 17 |
- |
2; 8; 16 |
- |
- |
- |
- |
- |
l1 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,4; 0,7; 1 |
- |
- |
0,3; 0,6; 1 |
l2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,5; 0,8; 1 |
0,7; 0,4; 1 |
- |
Варіанти схем об’єктів моделювання
Рис.1)
Рис.2)
Рис.3)
Рис.4)
Рис.5)
Рис.6)
Рис.7)
Рис.8)
Рис.9)
Рис.10)
Рис.11)
Рис.12)
Додаток 2 приклад виконання завдання
1. Завдання (варіант 13)
Конструктивні параметри: d=1 м, r2=0,06 м, L2=4 м, kВ=4,3∙10-3 м2, =0,9.
Задані значення вхідних та керуючих величин:
вхідних величин: P1=4 кПа, P2=0,2 кПа;
керуючої величини: l1=0,3.
Значення стрибкоподібно змінюваної вхідної величини, які приводять систему до нових станів рівноваги: P1={2; 15; 25; 45; 70} кПа.
2. Побудова математичної моделі
Робимо припущення, що масообмін на границі розділу фаз рідина-повітря відсутній. Рівняння збереження маси для даного об’єкту:
,
(1)
де
– масова витрата рідини, кг/c, i=1, 2;
,
(2)
де Qi – об’ємна витрата, м3/c.
Маса рідини в ємності
m= S h, (3)
де S= d 2/4 – площа дна ємності, м2; h – рівень рідини в ємності, м.
Перетікання рідини відбувається при сталій температурі, тому густина рідини є незмінною (=const). Це дає можливість спростити рівняння (1).
Підставимо в рівняння (1) вирази (2), (3) та поділимо його на :
.
(4)
Одержане рівняння є рівнянням збереження кількості речовини в об’ємних одиницях.
На основі (3.3) та (3.1) запишемо вирази для витрати рідини в першому і другому трубопроводах відповідно:
;
(5)
,
(6)
де g – прискорення земного тяжіння, g=9,81 м/с2; P1 та P2 – значення вхідних величин (надлишкових тисків).
Підставивши (5) та (6) у рівняння (4), одержимо:
.
(7)
Отримане нелінійне диференційне рівняння (7) разом з початковою умовою h(0) є математичною моделлю об’єкту.
При t=0 об’єкт перебуває у стані рівноваги, тобто Q10=Q20 і рівень рідини в ємності не міняється (h=const). Тоді (7) набуває вигляду:
,
(7.1)
де P10, P20, h0, l10 – відповідні значення тисків, рівня та ступеня відкриття регулюючого органу при t=0 в стані рівноваги. Значення P10, P20 та l10 відомі (задані в таблиці 1), а значення параметра стану h0 в стані рівноваги визначають з (7.1) за формулою:
.
(8)
Остаточно математична модель має вигляд:
(9)
