- •Мінiстерство освiти і науки україни національний університет “львівська політехніка”
- •Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами методичні вказівки до самостійної роботи та інструкція
- •Завдання до лабораторної роботи
- •2. Вимоги до оформлення звіту
- •3. Основні теоретичні відомості
- •Формати використання функцій ode23 та ode45
- •Додаток 1 варіанти завдань
- •Значення стрибкоподібно змінюваних вхідних величин та керувань
- •Додаток 2 приклад виконання завдання
- •1. Завдання (варіант 13)
- •2. Побудова математичної моделі
- •3. Дослідження математичної моделі
- •3.1. Обчислення номінальних значень
- •3.2. Визначення реакції нелінійної моделі на стрибкоподібне збурення
- •3.3. Побудова графіку залежності значень вихідної величини об’єкту h у стані рівноваги від значень вхідної величини p1 (статичної характеристики об’єкту)
- •Графік залежності h0(p10), отриманий після виконання наступної послідовності команд файлу Stat_char.M:
- •4. Висновки
- •Контрольні запитання
- •Побудова математичних моделей та їх дослідження числовими методами методичні вказівки до самостійної роботи та інструкцiя
Формати використання функцій ode23 та ode45
ODE23 та ODE45 – функції для числового інтегрування систем звичайних диференціальних рівнянь першого порядку методом Рунге-Кутта. У функції ODE23 застосовується метод Рунге-Кутта 2-го або 3-го порядку, а в функції ODE45 – 4-го або 5-го порядку. Вибір порядку і кроку дискретизації здійснюється, в залежності від заданої точності обчислень, автоматично.
Формати використання обох функцій ідентичні. Розглянемо їх на прикладі функції ODE23.
[T, Y] = ode23('yprime', [T0, Tfinal], Y0) – повертає вектор-стовпець Т(m×1) та матрицю Y(m×n), які є розв’язком системи диференціальних рівнянь, заданої m-файлом на диску під іменем yprimе. Результати yi(tk) виводяться в матриці Y по стовпцях, тобто число стовпців матриці дорівнює порядку системи n, i=1,2,...,n, а число рядків m, k=1,2,...,m, – числу автоматично підібраних алгоритмом функції значень незалежної змінної tk, виведених у вектор-стовпці T. Значення tk є в межах [T0 Tfinal], де T0 та Tfinal початковий та кінцевий моменти часу, що обмежують діапазон часу, на якому потрібно одержати розв’язок системи рівнянь. Останнім вхідним параметром в цьому форматі використання функції ODE23 є вектор-стовпець початкових умов Y0.
'yprime' – символьна змінна – ім’я m-файлу на диску, яким задано систему диференціальних рівнянь. Цей файл створюють в довільному доступному системі редакторі за правилами мови програмування MATLAB та формату використання зовнішньої функції function і записують на диск в доступний системі каталог користувача. Вміст цього файлу – це вираз для обчислення матричної нелінійної функції (системи рівнянь), яка є правою частиною системи нелінійних диференціальних рівнянь, записаних у вигляді
.
Приклад 4.1.
Розв’язати систему нелінійних диференціальних рівнянь
(4.1)
в діапазоні зміни часу t[0;
15] для початкових умов
.
Створимо на диску m-файл з іменем pryklad4_1:
function yp=pryklad4_1(t,y)
% файл до прикладу 4.1. Розв’язок системи нелінійних диференціальних
% рівнянь числовим методом з допомогою зовнішньої функції ODE23
% (ODE45) середовища програмування MATLAB.
% yp - вектор-стовпець ([dy1/dt dy2/dt]T)
yp = diag([1 - 0.01*y(2), -1 + 0.02*y(1)])*y;
Записавши його на диск, введемо та виконаємо з командного рядка (в режимі прямих обчислень) наступні оператори:
» t0=0; tf=15; y0=[20 20]' % зауважимо, що y0 є вектором-стовпцем
» [t,y]=ode45('pryklad4_1',[t0,tf],y0)
У результаті обчислень одержимо вектор t та матрицю y.
Командою
»plot(t,y)
виведемо на екран дисплею графіки y1(t) та y2(t)
По
замовчуванню обчислення здійснюються
з точністю 1e-3. При необхідності її можна
змінити, задаючи вхідний параметр
точності у наступному форматі використання
функції: [T, Y] = ode23(F, [T0, Tfinal], Y0, TOL).
У цьому разі обчислення будуть
виконані з точністю, заданою величиною
TOL.
Додаток 1 варіанти завдань
Побудувати та дослідити математичну модель відкритої протічної гідравлічної ємності. Значення конструктивних параметрів ємності та трубопроводів, вхідних та вихідних величин наведені в табл.1, значення вхідних величин – в табл.2. Графічне зображення об’єктів моделювання показано на рис.1-12.
Для графічного зображення об’єктів використані такі умовні графічні позначення:
Таблиця 1 Варіанти завдань до лабораторної роботи № 2 Для всіх варіантів прийняти: =1000 кг/м3, =10-5 Па∙с, =0,9.
|
||||||||||||
Варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Рис. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Р1, кПа |
8 |
15 |
40 |
- |
10 |
5 |
3 |
2,5 |
25 |
- |
4 |
30 |
Р2, кПа |
0,5 |
- |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
0 |
0,1 |
1 |
0 |
0,3 |
0 |
0,6 |
L1, м |
2 |
3 |
5 |
- |
4 |
5 |
9 |
2 |
- |
- |
10 |
- |
r1, м |
0,05 |
0,1 |
0,07 |
- |
0,09 |
0,09 |
0,1 |
0,08 |
- |
- |
0,08 |
- |
L2, м |
4 |
- |
7 |
3 |
8 |
2 |
6 |
4 |
7 |
- |
- |
- |
r2, м |
0,06 |
- |
0,08 |
0,07 |
0,05 |
0,09 |
0,08 |
0,1 |
0,1 |
- |
- |
- |
kB, м2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,006 |
0,008 |
0,004 |
0,005 |
l1 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,2 |
- |
- |
0,1 |
l2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,3 |
0,95 |
0,9 |
q, л/с |
- |
10 |
- |
15 |
- |
- |
- |
- |
- |
30 |
- |
- |
Таблиця 2
