1. Поняття, значення і види референдумів.

Конституція України передбачила здійснення прямого народного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, чим визначила вибори та референдум пріоритетними формами прямого народовладдя.

Правовий зміст поняття референдум не співпадає з його етимологічним значенням (від лат. ”referendum” — “те, що повинно бути повідомлено”). Тому для визначення його змісту необхідно звернутися до аналізу науково-теоретичних досліджень в цій області.

На основі аналізу юридичної літератури можна дійти висновку про відсутність єдності серед вчених стосовно визначення референдуму. Головною причиною цього є те, що дати однозначне визначення цього інституту, яке з абсолютною точністю відображало б його зміст і було б універсальним для будь-якої держави не представляється можливим. Розглядати референдум необхідно з позицій його законодавчої регламентації, оскільки без урахування цього не можна повною мірою зрозуміти ту реальну позитивну роль, яку він відіграє як домінуюча форма прямого народовладдя. Законодавство про референдуми в кожній державі віддзеркалює традиції, які складалися протягом певного часу еволюції цієї держави, менталітет народу, ступінь демократизації та інші фактори, які впливають на становлення і розвиток системи безпосередньої демократії. Кожному виду референдуму притаманні специфічні риси які характеризують його відповідно до ряду критеріїв.

Наведене засвідчує, що поняття референдуму визначилося історично, однак безсумнівним є те, що референдум, це в першу чергу одна з форм безпосередньої демократії.

Референдум — це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до Конституції України проводяться:

1. всеукраїнські референдуми;

2. референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми.

Крім того, з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми), які розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами. Даний вид референдуму (опитування) називається ще плебісцитом.

З урахуванням загальнотеоретичних досліджень критеріїв класифікації референдумів та положень законодавства про референдуми можна виділити такі критерії розмежування референдумів:

а) за територією проведення;

б) за правовою силою рішень;

в) за підставами проведення;

г) за предметом;

д) за часом проведення;

е) за суб’єктами ініціювання.

Вищевказана класифікація не є вичерпною. Референдуми можуть бути класифіковані й за іншими критеріями. До того ж, різні класифікації референдумів часто переплітаються, коли один референдум може бути кваліфікований за кількома критеріями.

Особливістю референдуму є те, що закони, інші рішення прийняті ним, мають вищу юридичну силу по відношенню до інших законодавчих та підзаконних актів, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому Законом України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми».

На всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, віднесені Конституцією України до відання України.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

- затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

- прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

- прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них, а також питання про зміну території України.

Разом з тим, на всеукраїнський референдум не можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування, податків та бюджету; питання про вжиття державними органами України невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян; питання пов’язані з обранням і призначенням і звільненням посадових осіб, що належить до компетенції Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України тощо. Відповідно до рішень Конституційного Суду на референдум не можуть виноситися питання, прийняття яких взагалі не передбачено законом. Наприклад, це стосується висловлення недовіри Кабінету Міністрів України.

На місцеві референдуми виносяться питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної Ради та її голови.

Предметом місцевого референдуму може бути:

- прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих і розпорядчих органів.

Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей, питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр та ін.

Водночас на місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень вищестоящих органів державної влади і самоврядування; питання, віднесені до відання органів суду і прокуратури; питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих і розпорядчих органів.

У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років та постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.

Проте, у референдумах не можуть брати участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, та особи, які тримаються в місцях позбавлення волі.

Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос, референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо, голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається. Діяльність державних і громадських органів, які беруть участь у підготовці і проведенні референдуму, здійснюється відкрито і гласно. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються.

Обов’язковою вимогою при винесенні рішень на референдум є те, що всі вони, а також проекти законів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації.

Законодавець обмежив можливості повторного проведення референдуму з одного і того ж питання. Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через 5 років, а місцевий референдум — не раніш як через 1 рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.