8. Рішення Верховної Ради України.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні і здійснює повноваження, визначені Конституцією України. На реалізацію своїх повноважень вона ухвалює рішення, які є результатом її волевиявлення і ухвалюються на колегіальній основі.

Зокрема, рішеннями Верховної Ради є її акти, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань. Вони приймаються у формі закону, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви виключно на пленарних засіданнях більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.03.2003 (справа про направлення запиту до Президента України) зазначив, що під терміном «рішення» Верховної Ради треба розуміти результати волевиявлення парламенту України з питань, віднесених до його компетенції. Термін «рішення» слід відрізняти від терміну «акти» Верховної Ради, оскільки під останніми слід розуміти рішення парламенту у вигляді документів, що приймаються визначеною законодавством кількістю голосів у формі законів, постанов тощо. «Рішення» і «акти» це взаємопов’язані правові категорії, які співвідносяться між собою як зміст і форма.

Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, а у встановлених випадках таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля залу для пленарних засідань.

Рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення (звільнення) на (з) посаду приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування, за винятками, коли передбачено таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.

Рішення Верховної Ради можуть бути скасовані нею до їх підписання Головою Верховної Ради України. Разом з тим, закони, постанови та інші акти парламенту, що вже набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані нею тільки такими, що втратили чинність.

У разі порушення встановленої процедури при розгляді й голосуванні проекту акту Верховної Ради народний депутат, інший суб’єкт права законодавчої ініціативи чи його представник можуть звернутися до головуючого на пленарному засіданні із відповідною заявою. У такому випадку головуючий повинен невідкладно вжити заходів для усунення порушень Регламенту, а при порушенні процедури голосування або виникненні перешкод, які могли вплинути на його результати, провести за рішенням Верховної Ради повторне голосування.

Якщо в результаті вжитих головуючим заходів не забезпечено припинення порушення Регламенту та не усунуто наслідків цього порушення або якщо головуючий залишив заяву без розгляду, народний депутат, інший суб’єкт права законодавчої ініціативи може у дводенний строк звернутися до Голови Верховної Ради України з відповідною письмовою заявою. Одночасно народний депутат, інший суб’єкт права законодавчої ініціативи вносить проект постанови Верховної Ради про скасування рішення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради в цілому. Голова Верховної Ради України або його Перший заступник чи заступник в цей же день направляє даний проект комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, для попереднього розгляду і внесення пропозицій.

Зазначений комітет у терміновому порядку, але не пізніш як за три дні від дня одержання проекту постанови Верховної Ради готує висновок щодо доцільності його прийняття чи відхилення і подає до парламенту. У подальшому Верховна Рада України розглядає цей проект на пленарному засіданні та приймає рішення про скасування результатів голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, якщо інше не передбачено Регламентом.

Відзначаються особливістю рішення з процедурних питань.

Процедурними вважаються ті питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні Верховної Ради. Такі рішення приймаються без підготовки в комітетах та включення до порядку денного відкритим поіменним голосуванням однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

У разі необхідності Верховною Радою з додержанням обмежень, передбачених Регламентом, може бути прийняте рішення про одноразове відхилення (ad hoc) від визначених процедур. Таке рішення приймається без обговорення шляхом голосування, яке проводиться після внесення відповідної пропозиції. Однак прийняття рішення ad hoc не допускається, якщо така процедура, зумовлена вимогами Конституції України або закону.

Якщо питання стосуються законодавчої процедури, то прийняття рішення ad hoc допускається лише щодо перенесення розгляду законопроектів, продовження чи скорочення строків внесення альтернативних законопроектів, пропозицій та поправок до них, скорочення строків надання законопроектів народним депутатам та строків їх розгляду у комітетах.