3. Загальні методичні вказівки.

Курсовий проект складається із пояснювальної записки та графічної частини на 2 листах А1.

Пояснювальна записка обсягом 40 – 50 сторінок рукописного тексту виконується на аркушах формату А4. За дозволом кафедри пояснювальна записка може бути оформлена на ПЕОМ. Початком записки є титульний лист (див. додаток 1), за яким слідують завдання на проект та його зміст. Наприкінці записки приводиться список використаних джерел, які були використані у процесі роботи над проектом, при цьому в тексті у відповідних місцях повинні бути зроблені посилання на приведені у списку літературні джерела.

Пояснювальна записка складається із окремих розділів і параграфів у відповідності до змісту проекту, який визначається цією інструкцією. У кожному розділі або параграфі приводяться обґрунтування технічних рішень, які приймаються, необхідні розрахунки, схеми, креслення, графіки, таблиці.

Пояснювальна записка повинна бути написана власноручно автором проекту технічно грамотно, без граматичних помилок, чітко і досить стисло.

Графічна частина проекту виконується на 2 аркушах формату А1 олівцем у відповідності з вимогами стандартів до гірничої документації та інструктивних вказівок.

На I аркуші викреслюються схеми відбійки руди, які порівнюються у даному курсовому проекті в масштабі 1:500 у необхідній кількості проекцій, які повністю розкривають сутність відбійки (вертикальна проекція, розріз навхрест простягання, план бурового горизонту) та окремі деталі технології руйнування згідно вказівок керівника у більшому масштабі (1:100; 1:200). Також приводиться таблиця основних техніко-економічних показників по варіантам, що порівнювались. Основний підпис на аркуші креслень виконується у відповідності до зразка, приведеного у додатку 2.

На II аркуші викреслюється конструкція днища блоку в масштабі 1:500 у необхідній кількості проекцій, які повністю розкривають сутність схеми доставки руди з блоку (вертикальна проекція, розріз навхрест простягання, плани відкотного і горизонту доставки) та окремі деталі технології очисного виймання згідно вказівок керівника у більшому масштабі (1:100; 1:200). Також приводиться таблиця основних техніко-економічних показників по варіантам, що порівнювались. Основний підпис на аркуші креслень виконується відповідно зразку, приведеного у додатку 2.

Рекомендується наступна послідовність виконання проекту. Спочатку ґрунтуючись на аналізі технологій відбійки рудного покладу здійснюється вибір 3-4 схем відбійки рудного масиву стосовно до заданих гірничо-геологічних умов, вибирають та обґрунтовують способи ведення робіт та засоби механізації, які використовують при виконанні цих робіт. Після цього у відповідності до наведеної методики розраховуються параметри буровибухових робіт і виконуются відповідні креслення. При цьому бажано спочатку зробити чорнове креслення (наприклад на міліметрівці), яке узгоджують з керівником проекту. Після конструювання схем відбійки рудного масиву приступають до розрахунків окремих параметрів і визначення техніко-економічних показників у відповідності до вимог цих вказівок.

У другій частині проекту, ґрунтуючись на аналізі технології відбійки руди вибирають та обґрунтовують способи ведення робіт та засоби механізації на доставці. Після цього відповідно до розрахованих або прийнятих параметрів і способів ведення робіт виконують відповідні креслення. При цьому бажано спочатку зробити чорнове креслення, яке узгоджують з керівником проекту. Після узгоджуння з керівником проекту приступають до розрахунків доставки руди і визначення техніко-економічних показників відповідно до вимог цих вказівок.

В кінці інструктивно-методичних вказівок наведений список основної рекомендованої літератури та методичних вказівок, які можуть бути використані при виконанні курсового проекту. Це не виключає використання й інших літературних джерел.