- •Дати визначення терміну "Електромагнітна сумісність".
- •Яким показником характеризується рівень несинусоїдності напруги?
- •Причини виникнення неканонічних гармонік.
- •Гармонічний склад вхідного струму шестипульсної схеми випрямлення.
- •Дати визначення заважаючої напруги.
- •Гармонічний склад вхідного струму дванадцятипульсної схеми випрямлення.
- •Шестипульсна схема випрямлення.
- •Дванадцятипульсна схема випрямлення.
- •Визначення коефіцієнта потужності для випрямлячів.
- •Методи компенсації неканонічних гармонік.
- •Принцип дїі активного фільтра.
- •Пояснити принцип дії lc- фільтрів.
- •Пояснити принцип дії режекторних фільтрів.
- •Пояснити причини виникнення блукаючих струмів.
- •Засоби зменшення блукаючих струмів.
- •Пояснити будову та принцип катодного захисту від блукаючих струмів.
- •Поняття анодної, катодної й нейтральної зон.
- •Пояснити будову та принцип протекторного захисту від блукаючих струмів.
- •Пояснити будову та принцип дренажного захисту від блукаючих струмів.
- •Перелічити типи захистів від блукаючих струмів.
- •У чому полягає негативний вплив блукаючих струмів.
- •Причини виникнення реактивної потужності.
- •Принцип компенсації реактивної потужності.
- •Принцип дії тиристорного компенсатора реактивної потужності.
- •Недолік тиристорного компенсатора реактивної потужності з точки зору електромагнітної сумісності.
- •Тиристорний випрямляч.
- •Вплив тиристорного випрямляча на електричну мережу.
- •Яким показником характеризується несиметрія напруги.
- •Яка із схем випрямлення має кращу електромагнітну сумісність із живильною та контактною мережею, поясніть чому?
- •Вплив несиметрії на гармонічний склад вихідної напруги випрямляча тягової підстанції.
Засоби зменшення блукаючих струмів.
У найпростішому випадку захисні заходи зводяться до наступного. 1) Для запобігання стікання струмів з установок, схильних до потенційно небезпечного впливу, в навколишній грунт, роблять кабельне з'єднання між захищеним спорудою і якою-небудь точкою установки - джерелом блукаючих струмів, має досить негативний потенціал. 2) Для захисту сталевих трубопроводів від впливу блукаючих струмів застосовують катодний захист. Вона здійснюється за допомогою постійного електричного струму зовнішнього джерела. Негативний полюс джерела струму підключається до захищається трубопроводу, а позитивний до спеціального заземлення - анода. 3) Для зменшення блукаючих струмів пов'язаних з рейками, збільшують провідність рейкових шляхів і підвищують перехідний опір між рейками і землею.
Пояснити будову та принцип катодного захисту від блукаючих струмів.
Катодний захист - це електрохімічний захист від корозії, заснована на накладенні негативного потенціалу на захищає деталь. Катодний захист, як правило, поєднують з нанесенням захисних покриттів. Зрушення потенціалу захищається металевого об'єкта здійснюється за допомогою зовнішнього джерела постійного струму (станції катодного захисту) або ж з'єднанням з протекторним анодом, виготовленим з металу, більш електронегативного щодо об'єкта. При цьому поверхня захищається зразка (деталі конструкції) стає еквіпотенційної і на всіх її ділянках протікає тільки катодний процес. Обумовлює корозію анодний процес перенесений на допоміжні електроди.
Поняття анодної, катодної й нейтральної зон.
Протікаючи по рейках тяговий струм створює в них втрату напруги, яка прикладається до ґрунту і до різних підземних споруд, що знаходяться поблизу рейкового полотна. Це призводить до витікання струму з рейок, а в разі відсутності спеціальних заходів, протікає підземними металевими спорудами. Струми, що відгалузилися від рейкової мережі в ґрунт, називають блукаючими. Виділяють характерні ділянки рейкової мережі – сферу, де рейки мають потенціал вищий, ніж ґрунт, звуть анодною зоною. У цій частині ділянки блукаючі струми відгалужуються з рейкового полотна. Сфера, де ґрунт має потенціал вищий, ніж рейка, називають катодною зоною. Блукаючі струми на цій ділянці повертаються з ґрунту до рейок. Між анодною і катодною зоною утворюється сфера, в якій потенціали рейкової мережі і ґрунту однакові - це зона нульового потенціалу (нейтральна зона).
Рис. 9.1 - Схема протікання блукаючих струмів: 1 – тягова підстанція; 2 – рейки; 3 – рухомий склад; 4 – контактний провід; 5 – ґрунт; 6 – підземні спорудження
Як видно з рисунку, розташування анодної і катодної зони на підземній споруді протилежні. У разі позитивної полярності рейкова мережа в режимі тяги поблизу пункту приєднання негативної живильної лінії до рейкової мережі є катодна зона, а на підземній споруді — анодна.
Пояснити будову та принцип протекторного захисту від блукаючих струмів.
При незначному струмі витоку з підземних споруд застосовують протекторний захист. Суть його дії полягає в тому, що блукаючий струм, що стікає зі споруди, нейтралізує зустрічний струм від протектора, що виникає внаслідок його самоліквідації.
Протекторний захист застосовують в окремих випадках при захисті споруд від блукаючих струмів, а саме в тих випадках, коли потенціал споруди, який захищається, невеликий (у межах до +0,3 В). При застосуванні протекторного захисту від блукаючих струмів в коло споруда-протектор обов'язково включають діод: анод діода підключають до протектора, а катод — до споруди. За такої схеми протекторна установка автоматично починає працювати при позитивному потенціалі на споруді і перестає працювати при негативному потенціалі.
