Принцип дїі активного фільтра.
Используется для компенсации тока гармоник, а также для защиты оборудования в сети от провалов напряжения и повреждений, вызванных токами гармоник и провалами напряжений. Активный фильтр постоянно контролирует нелинейные допустимые нагрузки и с помощью электроники генерируют такой синусоидальный ток, который компенсирует по форме синусоиды нелинейную нагрузку по току. АФ посылает компенсирующий ток в нагрузку, уменьшая таким образом токи гармоник в точке подсоединения.
Пояснити принцип дії lc- фільтрів.
В конструкциях пассивных аналоговых фильтров используют сосредоточенные или распределённые реактивные элементы, такие как катушки индуктивности и конденсаторы. Сопротивление реактивных элементов зависит от частоты сигнала, поэтому, комбинируя их, можно добиться усиления или ослабления гармоник с нужными частотами. Другой принцип построения пассивных аналоговых фильтров — это использование механических (акустических) колебаний в механическом резонаторе той или иной конструкции.
На рисунке показан пример простейшего LC-фильтра нижних частот: при подаче сигнала определённой частоты на вход фильтра (слева), напряжение на выходе фильтра (справа) определяется отношением реактивных сопротивлений катушки индуктивности и конденсатора.
Пояснити принцип дії режекторних фільтрів.
Полосно-заграждающий фильтр электронный или любой другой фильтр, не пропускающий колебания некоторой определённой полосы частот, и пропускающий колебания с частотами, выходящими за пределы этой полосы. Эта полоса подавления характеризуется шириной полосы заграждения и расположена приблизительно вокруг центральной частоты ω0 (рад/с) подавления, или fо=ω0/2•3,14 (Гц). Для реальной амплитудно-частотной характеристики частоты ωL и ωU представляют собой нижнюю и верхнюю частоты полосы подавления. Заграждающий фильтр, предназначенный для подавления одной определённой частоты, называется узкополосным заграждающим фильтром или фильтром-пробкой.
Пояснити причини виникнення блукаючих струмів.
Основними джерелами блукаючих струмів в землі для підземних металевих споруд є електрифіковані залізниці (магістральні та приміські), трамваї, промисловий, кар'єрний і рудничний транспорт. Тягова підстанція отримує струм від енергосистеми і через живильну лінію струм надходить в контактний провід, з якого через струмоприймач він проводиться до електродвигуна. Потім, пройшовши через колеса, ток по рейках повертається на тягову підстанцію.
Так як рейковий шлях не ізольований від землі, то він виявляється джерелом блукаючого струму. Розтікаючись в землі і зустрічаючи на своєму шляху металеві споруди у вигляді водо- або газопроводу, труб каналізації, оболонки кабелю і т. П., Питомий опір яких набагато менше питомої опору землі, блукаючі струми натекает на них (катодна зона). Через деякий час блукаючі струми виходять з підземної споруди (анодна зона) в землю і через неї знову надходять в рейок і по відсмоктує лінії на підстанцію.
При цьому рейки руйнуються в місцях виходу струмів в землю, а підземні комунікації - в місцях повернення струму в рейок. Пройшовши один раз, блукаючий струм, не принесе ніяких руйнувань підземному металевому спорудженню, але у випадках постійної витоку блукаючого струму (трамвай, залізничні потяги тощо.), Метал поступово буде піддаватися корозії.