Вимоги до професіограми.
Професіограма повинна відповідати наступним вимогам:
· назва професії повинна вказуватися в точній відповідності з чинним державним класифікатором;
· у пофесіограмі повинна приводитись коротка історична довідка про появу професії та перспективи її розвитку;
· у ній вказуються типові предмети й знаряддя праці, технологічні особливості роботи, організації й обслуговування робочих місць, характерні для професії;
· у тексті професіограми коротко описуються нормативна документація, на основі якої ведеться робота, і критерії, за якими оцінюються її результативність і якість;
· даються відомості про зміст і обсяг теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для успішного оволодіння професією або вимоги до рівня освіти;
· професіограма обов’язково повинна містити фізіологічні вимоги й обмеження щодо професії, які представляються в узагальненому виді без зазначення конкретних кількісних показників;
· у пофесіограмі повинні вказуватися навчальні заклади для здобуття даної професії, адреси їхнього розташування, терміни навчання й рівень кваліфікації, що удержується після завершення професійної підготовки.
Звичайно, найчастіше наводиться така структурна план-схема професіограми, що складається із чотирьох основних розділів і використовується з метою профорієнтації:
1. Загальні дані про професію.
2. Характеристика процесу праці.
3. Санітарно-гігієнічні умови праці.
4. Психологічні вимоги професії до працівника.
Професіограма дає не тільки більш чітке уявлення про характер і зміст праці, але й дозволяє краще розуміти, якими психологічними якостями повинна володіти людина, щоб успішно опанувати певну професію й почувати себе в ній комфортно.
Також професіограма повинна:
- чітко виділяти предмет і основні результати праці (на що спрямовані головні зусилля людини в праці);
- підкреслювати спрямованість кожного праці в кінцевому рахунку на благо конкретної людини (гуманістичний людиноцентризм): все, в тому числі технічні професії повинні, хоча і в опосередкованій формі, полегшувати життя конкретної людини; - виділяти не окремі компоненти і сторони професії, а описувати її цілісно в системі характеристик, особливо підкреслюючи при цьому стрижневі, пріоритетні, ядерні складові і відрізняючи їх від похідних, другорядних, допоміжних; - показувати можливі лінії розвитку людини засобами професії, динаміку психічних новоутворень в ході праці, з яких людина може вибрати напрямку росту з урахуванням своєї індивідуальності;
- показувати перспективи зміни в самій професії (яким може бути фахівець завтрашнього дня, найближчого майбутнього);
- мати спрямованість на вирішення практичних завдань (професійне навчання, профвідбір, раціоналізацію нових видів праці тощо);
- описувати необхідні некомпенсируемое психологічні професійні якості, а також психологічні властивості людини, які хоч і відсутні у нього, але можуть бути компенсовані.