1. Об’єкт, предмет та завдання товарознавства.

Об'єктами товароведной діяльності є товари. Товарознавча діяльність як складова частина комерційної спрямована тільки на товари і супутні їм торгові послуги (із зберігання, підготовки до продажу, контролю якості і т.п.) При цьому в якості об'єктів можуть виступати товари не тільки споживчі, а й промислового призначення (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, обладнання тощо).

Предметом вивчення товарознавства є матеріально-речовий бік споживчої вартості, а соціально-економічна сторона є об'єктом вивчення ряду економічних дисциплін, а також товарознавства.

Предметом товарознавства є одинична споживча вартість, яка задовольняє потреби окремої людини та (або) сім'ї і характеризується в товароведении категорією «якості», і сукупно-суспільна споживча вартість, покликана задовольняти потреби соціальних груп і характеризується зазвичай в товароведении категорією «асортименту».

Предметом товарознавства є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.

2. Поняття про якість харчових продуктів. Чинники формування якості харчових продуктів. Основні показники якості.

Якість продукції належить до числа основоположних складових конкурентоспроможності. Під якістю товарів розуміється сукупність властивостей, які складають її якість, то розглядається відповідно до певних умов її створення, експлуатації і споживання. З цього визначення можна зробити висновок, що за вихідну характеристику якості продукції прийнято її властивість. Усі властивості продукції можна розділити на прості і складні.

При оцінці якості харчових продуктів враховують такі важливі показники, як калорійність (енергетичну спроможність), біологічну цінність, яка характеризується вмістом незамінних амінокислот, полінасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних солей, тонізуючих речовин та інших біологічно активних сполук, а також органолептичні властивості - форму, зовнішній вид, забарвлення консистенцію, смак і запах. Для багатьох продуктів грають роль і такі показники, як готовність до вживання, стійкість при зберіганні та ін. Якість продукту в цілому визначається сумою всіх комплексних показників з урахуванням коефіцієнта значущості кожного з них.

3. Визначення понять «якість продукції», «властивості продукції», «споживна цінність».

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення.

Властивість продукції — це об'єктивна здатність, що виявляється під час створення, експлуатації або споживання виробу. Строк "експлуатація" застосовується до такої продукції, що у процесі використання витрачає свій ресурс, а "споживання" стосується тієї, яка під час її використання витрачається сама.

Продукція має прості та складні властивості, наприклад: надійність виробу є складною властивістю, що зумовлена відносно простими його властивостями — безвідмовністю, довговічністю, ремонтопридатністю і здатністю зберігатися.

Ціна товару, що встановлюється дистриб'ютором ей його продаж, є грошовим вираженням його споживчої цінності. Головним умовою придбання товару є його потрібність покупцеві.

Споживча цінність товару встановлюється фактом його придбання. Покупець, приймаючи рішення про купівлю товару, в першу чергу розглядає питання про задоволення своєї потреби. Після цього він переходить до розгляду ціни, якості, оформлення і інших ознак, характеризують товар і впливають на його придбання.