Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставитьсякома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

МЕТА: закріпити, узагальнити і систематизувати знання, вміння і навички з теми; вдосконалити пунктуаційну грамотність студентів; розвивати гнучкість логічного мислення та культуру мовлення; виховувати любов до художньої літератури.

ПЛАН

1. Загальна характеристика відокремлених членів речення. Розділові знаки при відокремлених членах

2. Розділові знаки при узгоджених та неузгоджених означеннях

3. Прикладка, відокремлення прикладки

4. Відокремлені додатки та обставини

Література:     Обов’язкова:    1. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. -2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Вища школа, 2008. – С.74-101. 2.Українська мова: підручник: Ч.1 / Т.К.Бурлака, В.О.Горпинич, П.С.Дудик та ін.; Вища школа., 1993. – С.99-107, 109-114.  3.Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007. – С.130-155.  Додаткова:    1.Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 7-ме вид., виправлене. – Донецьк: СПД ФО Сердюк В.І., 2005. – С.163. 2. Сучасна українська літературна мова: підручник/ за ред. М.Я.Плющ, К.: Вища школа., 2000. – С.109. 3. Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови. – К., 2000. 4. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – С.13,39,48 5.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. 6. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 7. Український правопис.-К.,1994

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Ускладнення речень

Однорідними членами	Відокремленими членами	Звертаннями	Вставними компонентами	Вставленими компонентами
І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра)	Я люблю українське село,повне шуму, повне дум(В.Сосюра).	Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля(Панас Мирний).	Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний).	Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський)

Відокремлені члени речення

означення	прикладки (як різновид означення)	додатки	обставини
Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою(М.Коцюбинський)	Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності(О.Гончар).	Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих(Я.Баш).	Розплющивши очі, леонід побачив над собою каламутне небо(О.Гончар).

Означення, виражені	Відокремлюються	Не відокремлюються
Узгоджені означення
Дієприкметниковим зворотом	Після означуваного слова: День, залитий сонячним теплом, поволі згасав (І. Коваль).	перед означуваним словом: Залитий сонячним теплом день поволі згасав.
кількома прикметниками чи дієприкметниками	після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).	якщо перед означуваним словом немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора:Огні переможні, урочі прорізали темряву ночі іОгні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі(такі означення частіше відокремлюють, ніж не відокремлюють)
прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом	як перед, так і після означуваного слова, вираженого особовим займенником: Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця (О. Гончар). Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Щасливі, ми покидали футбольне поле (3 газети). Означуване слово-займенник може бути пропущене: Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю додому (І. Коваль).
прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом	якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення:Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (0. Довженко). Зорі спадали з неба, білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка).
Неузгоджені означення
іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками чи без них)	як перед, так і після означуваного слова: В окулярах і в чорному платті,трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко). Вийшов з хати дід Грииай. в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Нечуй- Левицький).
інфінітивом	перед яким можна поставити а саме: Це вже звичка в мене така —поговорити! (Б. Харчук).	перед яким не можна поставити а саме: Стала наближатися година вирушати в дорогу  (С. Васильченко)

Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же випадках, що й означення:

поширені прикладки після означуваного слова (коми)	Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах (О. Гончар).
поширені прикладки, що стоять перед означуваним словом і мають обставинний відтінок причини (коми)	Оптимістка за характером, Соломія знала лише один спосіб перемогти — зробити краще (В. Врублевська).
поширені прикладки в кінці речення, якщо перед ними можна вставити а саме (тире)	Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх (М. Коцюоинський).
прикладки, уведені словами або, тобто, чи, наприклад, особливо, на ім’я, на прізвище, як-от, а саме (коми)	Лінгвістика, або мовознавство, допомагає пізнавати закони мислення(3 газети).
прикладки, що відносяться до особового займенника (коми)	Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко).
прикладки, що починаються словом як, якщо мають обставинний відтінок причини (коми)	Як досвідчений драматург, Кочерга будує свій твір на контрастному поєднанні драматичних і підкреслено комічних сцен (3 підручника).

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1.Підготуйте повідомлення (усно) на лінгвістичну тему:

І варіант «Загальна характеристика відокремлених членів речення. Розділові знаки при відокремлених членах»

ІІ варіант «Відокремлені додатки та обставини»

2.Напишіть міні-твір, використовуючи відокремле­ні члени речення, на тему: «Кожен фініш — це, по суті, старт».

3. Виконайте вправи

Визначте відокремлені члени речення, підкресліть їх відповідним чином, розставте розділові знаки.

1. Я дивився їй вслід мружачись від сонця і думаючи що мені нічо­го тепер не треба крім цієї квіткової галявини крім літнього сонця і цієї надзвичайно милої дівчини (О. Жовна). 2. Потрощені артилерійськими снарядами явори, дуби, сосни, ялини стовбичили як жебраки-каліки на пагорбах полігона (В. Яворівський). 3. Зосередившись я роздивилась на траві, серед опалого листя, химерне створіння, що очікувально за­вмерло подивоване, мабуть, нашою присутністю (Є. Гуцало). 4. Ось улітку (квіти на газонах), сміючись біжать дівчата юні будівельниці в комбінезонах крейдою оббризкані красуні (Д. Білоус). 5. Курячись тонкими пластівцями туману слався степ, і ота брила жовто-вишнево­го меду, що лежала раннього досвітку на обрії, вже розтанула розмита потужним сяйвом сонця (Є. Гуцало). 6. Наперекір суховіям та чорним бурям повсюди йде вона [біла акація] за людиною заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де крім солі вже ніщо не росте... (О. Гончар). 7. Колядка лежав не розтуляючи повік стомлений знаннями спочива­ючи душею (П. Загребельний). 8. Зводячи стіни першого добротного будинку на центральній вулиці Свирид Карпович поклав початок у відбудові рідного села поруйнованого фашистами (З газети). 9. Ілонка стояла не чуючи себе приголомшена незвичайним виглядом сержанта (О. Гончар). 10. Учитель дуже любив своє дітище алею маленьких ка­штанів вирощених з плодів (В. Сухомлинський). 11. Захоплений успі­хами свого вихованця старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (І. Багмут). 12. За дору­ченням Ашшурбаніпала царя Ассирії відомого своєю бібліотекою зна­йденою археологами в середині дев'ятнадцятого століття під час роз­копок ніневійських палаців його чиновники їздили по містах та хра­мах Вавилонії купуючи старовинні таблички або знімаючи з них ко­пії (За З. Єрмаковою).

Поясніть пунктограми при відокремлених обставинах, укажіть варіанти вибору розділових знаків.

1. Застрекотала сорока, наче подаючи комусь знак, і, несподіва­но появившись, тепер обіч перелітала від дерева до дерева (Є. Гуцало). 2. І, тільки нас побачивши, не стримала вона [вчителька] сльозу, і то лише на мить (А. Бортняк). 3. Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар). 4. Нависло низь­ко хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чай­ки (М. Бажан). 5. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський). 6. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в'ючись гадюками по ровах, щось глухо булькочучи, грізно пінячи; зашуміла вода на низині, шукаючи виходу, і, не знаходячи, щось белькотіла своїм бульбашковим язиком, наче сердилась. (Панас Мирний). 7. Пірнаючи та виринаючи він плив все далі й далі від берега, поки зовсім не зник з наших очей. 8. Солдат сів і, сидячи, підняв руки. 9. Гай лежав розплас­тавшись. 10. Попри всі злигодні і турботи переднього краю, Хома на­віть погладшав (З творів О. Гончара).

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Пунктограми у складному реченні

МЕТА: закріпити знання. учнів про основні пунктограми в складному реченні; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці, навички самостійної роботи.

ПЛАН

1.Загальна характеристика складного речення. Складне сполучникове і безсполучникове речення

2. Розділові знаки у складному реченні:

- кома між частинами складного речення;

- тире між частинами складного речення;

- двокрапка між частинами складного речення;

- крапка з комою між частинами складного речення

Література:     Обов’язкова:    1. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. -2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Вища школа, 2008. – С.74-101. 2.Українська мова: підручник: Ч.1 / Т.К.Бурлака, В.О.Горпинич, П.С.Дудик та ін.; Вища школа., 1993. – С.99-107, 109-114.  3.Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007. – С.130-155.  Додаткова:    1.Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 7-ме вид., виправлене. – Донецьк: СПД ФО Сердюк В.І., 2005. – С.163. 2. Сучасна українська літературна мова: підручник/ за ред. М.Я.Плющ, К.: Вища школа., 2000. – С.109. 3. Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови. – К., 2000. 4. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – С.13,39,48 5.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. 6. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995. 7. Український правопис.-К.,1994.

Дидактичні матеріали

ВЖИВАННЯ ДВОКРАПКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ

Правило	Приклад
Якщо друга частина речення виражає причину того, про що йдеться в першій   Якщо друга частина розкриває зміст попередньої (можна вставити слова a caмe)   Якщо в першій частині є слова так, такий, знати, чути, дивитись, бачити, зрозуміти, говорити тощо	Замкнув вовка межи вівці: нехай тюрму знає (Нар. творч.).   Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не піддається! (Нар. творч.).   Казали люди: квач притикою не буде (Нар. творч.).

ВЖИВАННЯ ТИРЕ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ

Правило

Приклад

Зміст частин протиставляється (можна вставити сполучник а)   У першій частині вказується на час або умову, дії, про яку говориться в другій частині (можна вставити коли, якщо)   Друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в першій (можна вставити через те, тому)   У другій частині міститься порівняння з тим, про що говориться в першій (можна вставити немов)   Друга частина виражає різку зміну подій

Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка).   Блискавка блисне — камінь трісне (Нар. творч.).     Невдало женився — день за хмару закотився (Нар. творч.).     Говорить — шовком вишиває. (Нар. творч.)     Одчинилися двері — мачуха. (Б. Грінченко)

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ 

1.Підготуйтеся до практичного заняття за планом, доберіть і запишіть власні приклади до пункту 2 плану (по 2 приклади)

2. Спишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі.

2. Витворений народом світ мови оточує нас від народження супроводжує до останніх днів життя найтонші відтінки думок і переживань щедро приготовлені для нащадків неоціненне багатство яким вони повинні скористатись (За І. Вихованцем).

3. Любіть красу своєї мови звучання слів і запах слів це квітка ніжна і чудова кохання батьківських степів (Т. Масенко).

3. Окремо виписати речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком. Пояснити вживання коми між частинами складних речень.

Не погасне висока потуга Дніпра, не зміліє в отецьких криницях вода... (Б. Олійник). Лягаю на цямрини, і криниця луною озивається мені (Б. Мозолевський). Цей світ нас приймає, неначе дітей, і я припаду до землі, як Антей (Д. Кремінь). Хтось цінить на карбованці, на літри добробут свій і неозорий світ, а я його вимірюю в палітрі, вміщаю в сотнях сонячних палітр (Б. Дегтярьов). Скидаю шапку я перед співцем, що не живе лиш повним гаманцем, а журиться, і плаче, і стражда, коли діткне його чужа біда (І. Сварник)

4. Пояснити відсутність коми між частинами складносурядних речень.

Десь кінь скубе отаву і дзвонять пута на його ногах (В. Сосюра). У садку туман і світло пада від ліхтаря навскіс дерев... (М. Самійленко). Зловісно в одсвітах різьбилися хащі й гадючився берег із хвиль темноти (М. Стельмах). Учора похвалили випадково і я зрадів, а нині каюсь (В. Герман). І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли (Т. Шевченко).

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Переказ з творчим завданням

МЕТА: перевірити вміння й навички письмово переказувати прослуханий текст за самостійно побудованим складним планом, висловлювати власне ставлення до подій, героїв, їхніх учинків, редагувати написане з урахуванням вимог до мовлення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, пам’ять; виховувати за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу почуття дружби і взаємодопомоги.