ІІ КУРС ІV СЕМЕСТР

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Розділові знаки при однорідних членах речення

МЕТА: поглибити знання про однорідні члени речення; навчити визначати їх у реченні; формувати вміння ставити розділові знаки при однорідних членах речення; розглянути правила постановки розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами; розвивати навички слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення; навички виразного читання; розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховна, виховувати інтерес до культурної спадщини України.

ПЛАН

1. Поняття про однорідні члени. Розділові знаки при однорідних членах речення

2. Однорідні й неоднорідні означення

3. Узагальнювальні слова і розділові знаки при них

ЛІТЕРАТУРА

Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України

1. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч. Посібник. -К.: Літера, 2000.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 2008.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1.Підготуйтеся до практичного заняття за планом

2. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть однорідні члени відповідно до їхньої ролі в реченні. Укажіть речення з кількома рядами однорідних членів. 1. Шаблі й набої кайдани й пістолі хай гинуть у морі/С. Фоменко). 2. А літа пливуть за ними пливуть собі стиха забирають за собою і добро і лихо (Т. Шевченко). 3. Чорнобиль та м'ята барвінок та рута калина верба над водою в(е,и)шневий садок над ставочком солом(')яні стріхи та чорна пухкая рі(л,лл)я все сниться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). 4. Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко).5. Люблю я осінні квіти прощальну красу вечорів і сині оголені віти і вітру холодного спів (В. Сосюра). 6. Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот (В. Сосюра). 7. На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба чи до людей (М. Стельмах). 8. З півночі раптом налетів вітер наробив лиха в господах (Д. Ковальський). 3. І. Спишіть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполучник для з'єднання однорідних членів речення. Поставте розділові знаки. Прочитайте речення з правильною інтонацією. 1. Не ... тії вороги ... добрії люди - і окрадуть жалкуючи плачучи осудять (Т. Шевченко). 2. Хата ... старенька ... чепурна біла - видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Митець думає ... розумом ... серцем (О. Довженко). 4. І ... болить ... не черствіє серце (О. Квітневий). Довідка. Так... як; хоч... та; хоч... але; не тільки... а й. II. Чи є з-поміж поданих речень речення з поширеними однорідними членами? 4. І. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. Поясніть розділові знаки. II. Побудуйте схеми, які б відображали групування однорідних членів речення й узагальнювальних слів. 1. Світає... Все спить ще і небо і зорі безсилі... (П. Тичина). 2. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава - сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах ). 3. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 4. Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький). 5. Тихий шум лісу синява високого неба запах зелених трав все це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем (Г. Тютюнник). 6. Та всі голоси і зяблика і вівсянки і зеленушки і навіть одуда заглушувало кування зозулі ( О. Донченко ).

4.І. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. З'ясуйте, які з речень є простими, а які - складними. Чим ще, крім однорідних членів речення, вони ускладнені? 1. Все тут радує зір рівні стрункі берізки не понівечені любителями березового соку гінкі бурштинові сосни що мов корабельні щогли сурмлять у сизу небовінь (А. Камінчук). 2. Він подумав не зовсім так але відчув, що його думка останнім часом мовби кудись посувається набирає інших обмірів і обмірює вже не тільки тонни збі^к^кя і гектари посівів а й ще щось (Ю. Мушкетик). 3. Село гойдалося поміж ніччю і днем то поринало в чорну імлу то  підводилося з неї підбадьорювало себе скрипом журавлів цоканням сокир неголосними перемовками (Ю. Мушкетик). 4. Рвучкий вітер бушував над лісом і дерева то гули грізно і тривожно то шуміли тихо і приємно(М. Коцюбинський).

Дидактичні матеріали

Розділові знаки при однорідних членах речення

1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома:

Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).

Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).

2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).

3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).

4. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).

5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).

6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).

Однорідні й неоднорідні означення

Однорідними називаються означення, які:

- виражають ознаку одного порядку — колір, розмір, матеріал тощо: В одну мить усі вікна в дівочій половині гуртожитку розчинялись, і поспішно висувались біляві, чорняві, руді, каштанові, кудлаті і прилизані голівки.

- однаково належать до того самого пояснювального слова і мають з ними безпосередній зв’язок: Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова.

Однорідні означення зазвичай можна, замінити одним словом: У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі (привабливі) фіалки. Однорідними є також епітети (означення в переносному значенні).

Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет із різних боків:Погідне блакитне небо дихало над землею теплом.

 

Розділові знаки між однорідними означеннями

Однорідні означення розділяються комами, якщо:

- означення показують ознаки одного порядку, тобто характеризують предмет з одного боку:Над Дніпром широким, вільним, де луги й степи цвіли, наші прадіди поляни оселились і жили.

- наступне означення пояснює перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.

- вони є художніми означеннями (епітетами): І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна.

- вони стоять безпосередньо після означуваного слова: Ніч розляглась на безкраїх просторах, таких свіжих, зелених.

- спочатку стоїть непоширене означення, виражене прикметником або дієприкметником, а потім — поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що виступають у ролі однорідних означень: Лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах.

Зверніть увагу! Якщо ж дієприкметниковий зворот знаходиться перед прикметником або дієприкметником, тоді однорідність втрачається, кома не ставиться: На пляжах купиннями зачорніли викинуті прибоєм морські водорості.

Кома не ставиться, якщо означення неоднорідні (між ними не можна поставити сполучник і):Київські сизі гори стали фіолетовими.