Глава 16. Оздоблювальні матеріали

вода (для воднодисперсійних фарб) та леткі органічні рідини, які випаро- вуються в процесі висихання. Органічні розчинники (уайт-спірит, аце- тон, ксилол) використовують для олійних фарб і лаків, гліфталевих та бі- тумних речовин, епоксидних, перхлорвінілових і нітроцелюлозних лаків та фарб.

Нині єдиним органічним розчинником, який у всіх країнах світу допу- скається застосовувати без обмежень, є уайт-спірит (очищений гас). Фар- би на органічних розчинниках утворюють поверхневу плівку більш щіль- ну і тому майже не «дихаючу», крім того, використання органічних розчинників призводить до підвищення їх токсичності та горючості.

Розріджувачі (у вигляді води або органічної леткої рідини), на відміну від розчинника, тільки зменшують в’язкість лакофарбової суміші, вони призначені для розведення густотертих чи сухих мінеральних фарб. Кіль- кість розріджувача для різних фарб не повинна перевищувати 22. ..40%.

Сикативи — прискорювачі висихання (скорочують тривалість утво- рення плівки) — це сполуки деяких металів (в основному, плюмбуму, ма- нгану, кобальту, кальцію, феруму) з органічними кислотами.

Пластифікатори — це органічні продукти, які надають лакофарбовим покриттям (плівкам) необхідної еластичності, підвищеної стійкості до дії світла, теплоти чи холоду.

Фарба — однорідна суспензія пігменту або суміші декількох пігментів у плівкотвірних речовинах, що утворює після висихання однорідну не- прозору плівку з певними властивостями (захисними, декоративними, спеціальними).

Мінеральні фарби (на основі неорганічних в’яжучих речовин) засто- совують для створення фасадних захисно-декоративних покриттів на по- верхні оштукатурених фасадів із керамічної та силікатної цегли, із бетону, а також при проведенні реставраційних та ремонтних робіт. Мінеральні фарби, в основному, є порошковими і можуть бути доведені до потрібної консистенції додаванням води. їх одержують на основі мінеральної сиро- вини, і тому вони є екологічно чистими. На відміну від органічних фарб, які виготовляють із використанням смол та олій, мінеральні фарби мають достатню паропроникність, що дозволяє запобігати зволоженню (а тому й руйнуванню) стін, а також матеріалів, які застосовуються для підготовки основи під фарбування.

Зв’язуючою речовиною вапняних фарб є гашене вапно (часто у вигляді вапняного молока). Для підвищення водоутри му вальної здатності до фа- рбової суміші вводять спеціальні добавки: хлорид кальцію, кухонну сіль або алюмінієві квасці, інколи — полімери. Термін служби таких покриттів

459

є досить низьким, але процес карбонізації вапна з часом сприяє підви- щенню експлуатаційних характеристик покриття. Не рекомендується на- носити ці фарби на цементні штукатурки. Такі фарбувальні суміші є деше- вими, доступними, тож широко використовуються для фарбування фасадів, проведення реставраційних робіт, у тому числі відновлення храмів.

У цементних фарбах зв’язуючою речовиною є білий або кольоровий портландцементи, тому застосовують лугостійкі пігменти. Такі фарби є водостійкими, застосовують їх для зовнішніх малярних робіт та внутріш- нього фарбування бетонних, цегляних, штукатурних поверхонь у вологих виробничих приміщеннях.

Силікатні фарби — це суспензія лугостійких пігментів і наповнювачів (переважно у вигляді сепарованої крейди та тальку), силікатизаторів у ви- гляді сухого цинкового білила або борату кальцію у водному (колоїдному) розчині високомодульного силікату калію (рідинне калійне скло) К,0 • ітФіО,. Силікатні фарби є водорозчинними, нетоксичними, дозво- ляють отримувати повітропроникні та відносно стійкі до дії води та пере- падів температури покриття, відрізняються низькою гідрофобністю. їх використовують для оздоблення кам’яних, бетонних, оштукатурених стін як для зовнішнього, так і для внутрішнього опорядження.

Олійні фарби — це суспензії пігментів (або пігментів та наповнювачів) в різних оліфах із додаванням сикативу, а в разі потреби добавок, які за- побігають утворенню щільного осаду. Олійні фарби виготовляють на за- водах розтиранням оліфи з пігментами в спеціальних машинах (фарботе- рках). При розтиранні утворюється однорідна суспензія, в якій кожна частинка пігменту або наповнювача має оболонку з адсорбованої на її по- верхні зв’язуючої речовини. Олійні фарби не змінюють власний об’єм у процесі твердіння, характеризуються стійкістю і довговічністю. Перева- гою таких фарб є високий ступінь наповнення, висока покривна здат- ність, а недоліком — тривалий час висихання. їх застосовують як грунто- вки, для зовнішнього та внутрішнього фарбування по деревині, металу, бетону і штукатурки. Але частіше їх використовують дчя захисту стальних конструкцій від корозії, для зберігання віконних рам та інших дерев’яних елементів від зволоження, а також дчя фарбування поверхонь, які підда- ються стиранню і частому промиванню водою (підлоги, нижні частини стін коридорів громадських будівель, металеві ворота шлюзів тощо).

На цей час екологічні вимоги стимулюють розробку і впровадження воднодисперсійних фарб при отриманні захисно-декоративних покриттів. У процесі виготовлення та нанесення фарби є нетоксичними, вибухо- і по- жежобезпечними, мають низьку вартість, легко наносяться на поверхню

460