Спочатку приклеюють теплоізоляційну плиту до основи за допомогою спеціального клейового складу Ceresit СТ 83, потім фіксують плиту меха- нічно за допомогою дюбелів, встановлюють підсилюючі елементи та про- філі, створюють захисний армувальний шар, влаштовують зовнішній де- коративний шар: ґрунтують і фарбують за допомогою захисно-декоративних покриттів.

Приклад використання теплоізоляційно-оздоблювальних систем «По- лімін Тепло-фасад» з використанням як утеплювача мінераловатних та полістирольних плит наведено на рис. 12.9.

3. Порівняння ефективності застосування теплоізоляційних матеріалів

Взаємозамінність теплоізоляційних матеріалів в огороджувальних кон- струкціях насамперед залежить від: економічної ефективності (наявності сировини та її низької собівартості); фізичних і фізико-механічних пока- зників (густини, теплопровідності, міцності, водопоглинання, водостій- кості); довговічності; відповідності вимогам санітарних норм (токсичності) та пожежної безпеки (горючості).

При великій номенклатурі теплоізоляційних матеріалів важко знайти такі, які задовольняли б усім зазначеним вимогам одночасно. Так, легкі

413

пористі теплоізоляційні матеріали низької щільності, як правило, мають незначну міцність, а міцні матеріали несучих конструкцій, навпаки, ма- ють низьку теплоізоляційну здатність. Міцність матеріалів, як і тепло- стійкість, швидко зменшується зі збільшенням їх пористості. Тому для вибору виду теплоізоляційного матеріалу для певної огороджувальної конструкції слід порівняти технічні та економічні показники взаємоза- мінних матеріалів. При цьому економічні показники повинні враховувати не тільки будівельно-монтажні, але й експлуатаційні витрати, а також до- вговічність конструкцій.

Порівняння коефіцієнтів теплопровідності матеріалів із різною будовою показує, що для мінеральних волокнистих матеріалів цей показник стано- вить приблизно 0,035...0,18 Вт/(м • К), для зернистих — 0,1...0,25 Вт/(м • К), а для ніздрюватих — 0,2... 1,5 Вт/(м • К). Так, для забезпечення потрібного теплового опору товщина ізоляційного шару з волокнистих матеріалів бу- де в 4...ЗО разів меншою, ніж товщина з ніздрюватих матеріалів і в 2...5 ра- зів меншою, ніж товщина із зернистих.

Теплоізоляційні матеріали волокнистої будови широко застосовують- ся для теплоізоляції як загальнобудівельної (утеплення огороджувальних конструкцій житлових та промислових будівель), так і монтажної (для ізо- ляції промислових агрегатів та трубопроводів). У цивільному будівництві сьогодні широко застосовуються пінопласти, але вони поступаються во- локнистим матеріалам за довговічністю і стійкістю до дії високих темпе­ратур.

До ефективних теплоізоляційних матеріалів належать ніздрюваті бе- тони, які доцільно використовувати при зведенні багатоповерхових та ма- лоповерхових житлових будинків як компонент комплексних систем уте­плення.

Матеріали для теплової ізоляції огороджувальних конструкцій холо- дильних установок або приміщень із вологим режимом експлуатації по- винні бути водо- і біостійкими. Цим критеріям відповідають теплоізоля- ційні матеріали ніздрюватої будови на основі мінеральних розплавів — піно- та газоскло.

Властивості та довговічність теплоізоляції значною мірою залежать і від природи використаного матеріалу. Характерною особливістю більшо- сті органічних теплоізоляційних матеріалів є низька вогнестійкість, тому їх застосовують зазвичай при температурах не вище 100°С, а також при додатковому конструктивному захисті неспалимими матеріалами. Для де- яких матеріалів на основі рослинної сировини характерна низька водо- та біостійкість, тому їх поверхню слід захищати від впливу вологи і мікроор-

414