Глава 10. Полімерні матеріали

Піноізол — пінопласт карбамідний теплоізоляційний, належить до спіне- них пластмас, характеризується низькою середньою густиною 10...15 кг/м³, теплопровідністю 0,027...0,033 Вт/(м К), простотою обробки, є гігроскопіч- ним, важкоспалимим (протистоїть дії відкритого полум’я, не плавиться, лише обвуглюється та гасне при усуненні джерела вогню), є довговічним, стійким до дії мікроорганізмів і органічних розчинників, запобігає розпо- всюдженню комах та гризунів. Матеріал є еластичним, поглинає звукові коливання, його використовують для теплоізоляції будівель як у вигляді плит, так і полімерної маси для заливання пустот, заповнення просторових залізобетонних елементів у навісних панелях, в огорожах багатоповерхових будівель, виготовлення тришарових панелей, для теплоізоляції вагонів.

Серед спінених полімерних теплоізоляційних матеріалів слід відмітити також пінополіетилен (пінофлекс). Такий матеріал є пружним, еластичним, пористим та одночасно водонепроникним, хімічно стійким і екологічно безпечним; він забезпечує тепло-, гідро- та звукоізоляцію об’єкта. Сото- пласти виготовляють склеюванням у блоки гофрованих аркушів паперу чи шматків тканини, просочених полімером. Густина ніздрюватих пластмас залежить від виду полімеру та вмісту газоутворювача. Середня густина теп- лоізоляційних пластмас становить 10...200 кг/м³, теплопровідність — 0,026...0,045 Вт/(м-К). Особливість теплоізоляційних полімерних матеріа- лів — обмежена температуростійкість (60...70°С), яку потрібно врахову- вати при визначенні можливості їх застосування.

Акустичні матеріали. Найчастіше полімерні матеріали внаслідок їх ела- стичності використовують як звукоізоляційні вібропоглинальні спінені пласт- маси (пінопласти), які отримують спінюванням термо-, реактопластів, еластомірів і полімерних композицій на основі полівінілацетатів, поліак- рилатів, полісилоксаиів, каучуків, поліуретанів, поліефіракрилатів, полі- вінілхлоридів. Для підвищення здатності до вібропоглинання також за- стосовують полімерні мастики або шаруваті композиційні матеріали у вигляді листів металевої фольги, між якими розташовують в’язкий шар полімеру; крім того, до складу полімерних матеріалів вводять лускуваті наповнювачі (слюду, технічний вуглець і графіт); також виробам надають стільникову структуру, яку заповнюють в’язким полімером тощо.

Вібропоглинальні матеріали у вигляді рулонів або плит товщиною

6. .15 мм використовують, в основному, при влаштуванні ізолюючих про- кладок «плаваючої» підлоги по поверхні стяжки з бетону, гіпсу, асфальто- бетону товщиною 30...50 мм, а також для облицювання трубопроводів, повітропроводів та каналів, за якими розповсюджується шум. Особлива роль відводиться таким матеріалам у будівлях із монолітного бетону.

379

Як альтернативу мінерало- та скловолокнистим звукопоглинальним матеріалам застосовують пінополіуретан, який наносять шаром певної товщини на поверхню міжповерхового перекриття. Прикладами сучасних звукопоглинальних полімерних матеріалів є м’які плити з пінополіуретану з лицьовою поверхнею різної форми, акустичні панелі з меламінової піни, покриття, а також рулонні матеріали із спіненого поліетилену та екстру- зійного пінополістиролу ніздрюватої будови.

Основні види та властивості полімерних акустичних матеріалів наве- дено у гл. ІЗ.

Полімерні труби мають ряд переваг порівняно з металевими: вони лег- ші, стійкі до дії кислот та лугів, не піддаються електрохімічній корозії, гнучкі, мають менший опір руху рідин, низьку теплопровідність, є зруч- ними при монтажі. Істотним недоліком полімерних труб є низька тепло- стійкість (60...70°С) і значне лінійне розширення. Основні види полімерних труб, які застосовують у будівництві: поліетиленові, поліпропіленові, полі- вінілхлоридні, з органічного скла та склопластикові. Полімерні труби придатні для влаштування систем водопостачання і каналізації, венти- ляції, внутрішніх комунікацій хімічних та харчових виробництв, ірига- ційних трубопроводів і газопроводів. Широкого застосування набувають водостічні системи з полівінілхлориду для відведення води з покрівель. Крім будівництва, склопластикові труби застосовують у нафтовій, хімічній та гірничодобувній промисловості.

Полімерні матеріали використовують також для виготовлення велико- габаритних виробів (ванни, раковини тощо), які отримують пресуванням із армованих термореактивних полімерів або методом вакуумного форму- вання з термопластичних полімерів. Ці вироби мають значно меншу масу, ніж металеві чи керамічні, відрізняються високими експлуатаційними та естетичними властивостями.

Полімерні ванни виготовляють із акрилу, покритого декількома шарами епоксидної смоли для надання міцності виробу. Такі вироби є довговіч- ними, стійкими до стирання, світла і корозії, мають добрі звуко- та тепло- ізоляційні властивості, відносно низьку масу, легко монтуються, не про- водять електричний струм, мають широкий вибір форм, що можна реалізувати за рахунок пластичності акрилу — круглі, овальні, квадратні, прямокутні, трикутні тощо. Недоліками с крихкість і відносно низька твер- дість поверхні.

Полімерні клеї у будівництві застосовують для склеювання конструк- ційних матеріалів, кріплення теплоізоляційних, акустичних, гідроізоляцій- них та облицювальних матеріалів, що сприяє не тільки зниженню матеріаль-

380