різноманітні пластичні рішення, опалубка легко відокремлюється і може бути використана багаторазово. Для підвищення терміну експлуатації неофактурені поверхні бетону можна покривати прозорим захисним по- лімерним покриттям.

Для покрашення експлуатаційних властивостей та підвищення термі- ну експлуатації на декоративні бетони наносять спеціальні покриття. З цією метою використовують полімерні фарби та лаки, які глибоко прони- кають у пори бетону та утворюють кольорове і захисне покриття, що за- побігає запиленню, підвищує зносостійкість, стійкість до впливу навко- лишнього середовища, є світлостійким, гігієнічним та відрізняється висо- кими декоративними властивостями.

Кислотне фарбування бетону здійснюють нанесенням на існуючу меха- нічно очищену бетонну поверхню кислотних барвників у рідкому стані, які вступають у реакцію з компонентами бетону, заповнюють пори бето- ну, утворюючи неоднорідне кольорове покриття та ущільнюючи поверх- ню бетону (глибина проникнення барвника 0,5... 1 мм). Після висихання поверхню покривають лаком-герметиком. Для отримання дзеркальної поверхні додатково наносять глянсовий лак, а після його висихання по- верхню натирають спеціальним воском. Таке покриття характеризується високою щільністю, запобігає пилоутворенню, є стійким до дії хімічних і механічних чинників, використовується, в основному, для ремонту старої підлоги (фото 31).

6. Будівельні розчини та бетони в інтер’єрі

Для оформлення інтер’єрів використовують декоративні вироби і штукатурні розчини, в тому числі декоративні сухі будівельні суміші.

Починаючи із 50-х років минулого століття, архітектори та проектуваль- ники визначили переваги залізобетонних каркасних конструкцій у поєд- нанні з методами «сухого будівництва» і почали використовувати їх при проектуванні офісних будівель, виконаних за допомогою технологій, що відповідають вимогам «гнучкого» планування та забезпечують високу якість життя і праці.

Перевагами «сухого будівництва» є можливість декорування з одночас- ним вирішенням проблем звукоізоляції, теплоізоляції та акустики. Зазви- чай «сухі системи будівництва» є екологічними і створюють комфортний стан приміщень. При цьому збільшується внутрішній простір, змен- шується термін введення будівлі в експлуатацію. Слід також звернути увагу на можливість втілення архітектурно-дизайнерських проектів будь-

258

якої складності за рахунок можливостей формоутворення, в тому числі ство- рення криволінійних, ступінчастих, гофрованих та інших елементів. При цьому поверхня, яку необхідно обробляти тільки в місцях швів, готова для фарбування, обклеювання шпалерами або декоративного штукатурення.

Системи «сухого будівництва» використовують для влаштування пере- городок, підвісних стель, пристінних обшивок, що дозволяє майже в 10 разів знизити масу конструкції порівняно з керамічною кладкою, а також знизити витрати на арматуру та бетон приблизно на 25%. Використання систем «сухого будівництва» для влаштування підлоги також вирішує проб- леми, пов’язані з шумом під час руху та передачею ударного шуму на вер- тикальну конструкцію. Ця ергономічна конструкція є оптимальною осно- вою для рулонних, текстильних і паркетних настилів. Комплектна система для «сухого будівництва» представлена номенклатурою певних матеріалів та виробів і елементів кріплення, за функціональною ознакою поділяється на декілька груп: перегородки, облицювання, стелі, підлоги, мансарди.

Плити гіпсові для перегородок та внутрішнього облицювання стін виго- товляють з гіпсових в’яжучих із мінеральними (кварцовий пісок, пемза, туф, перліт) чи органічними (деревна тирса, стружка, паперова макулату- ра) заповнювачами або без них у вигляді прямокутних паралелепіпедів двох типів: пазогребеневі та пазові (рис. 7.20).

Плити випускають довжиною 600...900, шириною 300...600, товщиною 50, 80, 100 мм. Середня густина плит облицювальних має бути не більше 1100 кг/м³, перегородкових — не більше 1350 кг/м³. Міцність при стиску

259

перегородкових плит становить 5 МПа, при згині — 2,4 МПа, облицюваль- них — 3,5 та 2 МПа відповідно. Плити належать до групи важкоспалимих, звукоізоляція від повітряного шуму від 41 Дб. Існують різновиди перего- родкових плит — повнотілі та порожнисті, а також вологостійкі (гідрофо- бізовані). Вони легко монтуються, утворюючи гладку поверхню під фар- бування і шпалери, не потребують ґрунтування. Використовують плити для влаштування перегородок та внутрішнього облицювання приміщень із сухим і нормальним режимом експлуатації з відносною вологістю пові- тря не більше 70%.

Гіпсокартонні листи («суха штукатурка») — листовий оздоблювальний матеріал, що складається з тонкого шару затверділої гіпсової в’яжучої ре- човини, вкритої з обох боків картоном і міцно з’єднаної з ним (рис. 7.21, а, б). Залежно від властивостей та застосування, листи можуть бути: звичайні (ГКЛ); вологостійкі (ГКЛВ); із підвищеним опором впливу відкритого полум’я (ГКЛП); вологостійкі, що відрізняються підвищеним опором впли- ву відкритого полум’я (ГКЛВП). Вологостійкий матеріал виготовляють із добавкою гранул силікону, а вогнестійкий — із добавкою скловолокна або мінерального волокна (ровінгу).

Розміри листів становлять: довжина 2000...4000, ширина 600 та 1200, товщина від 6,5 до 24 мм. За формою поздовжні крайки листів бувають прямі, стончені, напівкруглі, круглі. Маса 1 м^: листа змінюється від 6,5 до 24 кг залежно від його товщини. Середня густина гіпсокартонних листів становить 800...900 кг/м³, вологість не повинна перевищувати 1% за ма- сою. Руйнівне навантаження залежно від товщини листа та умов прикла- дання сили становить від 15 до 60 кгс. Водопоглинання листів ГКЛВ та ГКЛВП не повинно бути більшим за 10%, а опір впливу відкритого по- лум’я повинен бути не менше 20 хв.

260

За призначенням гіпсокартонні листи поділяють на звичайні — для облицювання стін, влаштування міжкімнатних перегородок, підвісних стель та виготовлення декоративних і звукопоглинальних виробів (тов- щина листа — 12,5 мм), вологостійкі — в приміщеннях із вологим режи- мом експлуатації (вологість повітря 82...85% при умові постійного впливу не більше 10 годин на добу) з додатковим покриттям гідроізоляційними плівками, водостійкими ґрунтовками, фарбами, керамічною плиткою і покриттям із полівінілхлориду (товщина листа 12,5 мм), вогнестійкі — для оздоблення повітроводів та комунікаційних шахт, арочні — для ство- рення складних форм і криволінійних поверхонь, що виключає появу де- фектів у вигляді тріщин та порушень геометричних розмірів (товщина ли- ста 6,5 мм).

Останнім часом при влаштуванні гіпсокартонних підвісних стель у приміщеннях різного функціонального призначення широко використо- вують криволінійні та ламані гіпсокартонні елементи, що надає стелям особливої художньої виразності, в тому числі за рахунок організації три- вимірного простору, підвищує їх функціональність, забезпечує потрібний рівень екологічності та пожежостійкості несучих конструкцій, знижує рі- вень шуму (рис. 7.22).

261

Для надання художньої виразності поверхню гіпсокартонних виробів покривають паперовими, текстильними шпалерами і на полімерній осно- ві склошпалерами; фарбами клеєвими (крім силікатних), олійними, водо- емульсійними, емалями, різними видами декоративних полімерних плі- вок, рельєфними декоративними штукатурками на основі синтетичних смол, облицьовують керамічними або скляними плитками.

Використовують гіпсокартонні листи для оздоблення стін, влашту- вання перегородок, підвісних стель, вогнезахисних конструкцій, виготов- лення декоративних і звукопоглинальних виробів.

Гіпсоволокнисті листи — матеріали, отримані напівсухим пресуванням суміші гіпсу з армувальним компонентом у вигляді розпушеної целюлоз- ної макулатури у кількості до 10%. Такі листи не поступаються за міцніс- тю гіпсокартонним, твердість і пожежобезпечність їх вища, але й вартість виша, ніж гіпсокартону, їм властива висока вогнестійкість та здатність до звукоізоляції. Такі листи мають міцність при згині не нижче 5 МПа, міц- ність при стиску не нижче 10 МПа, середню густину — 1250 кг/м³, коефі- цієнт теплопровідності — 0,22...0,36 Вт/(м-К), і тому їх можна застосову- вати не тільки для влаштування і опорядження стін, перегородок та стель, дахових приміщень, мансард, а й для влаштування (вирівнювання) основ підлоги.

Плити гіпсові декоративні виготовляють з гіпсової в’яжучої речовини та армують скловолокном або склосіткою. Вони мають квадратну форму, розміри їх зазвичай становлять 300x300 та 600x600 мм при товщині 15, 20 або 25 мм. Плити використовують для внутрішнього опорядження стін та стель у приміщеннях із відносною вологістю до 70%.

Гіпсові плити для стель і кесонів є одночасно оздоблювальними та де- коративними виробами. Сучасний асортимент таких плит відрізняється широким різноманіттям текстур і малюнків (рис. 7.23, 7.24), що дозволяє облаштувати інтер’єр приміщення у будь-якому стилі. Як правило, вироб- ники виготовляють плити чисто білого кольору (коефіцієнт світловідбиття більше 80%), але їх можна також фарбувати. Бокові грані плит можуть мати пази та гребені або бути прямими. Для зменшення маси на тильному боці роблять ненаскрізні пустоти.

Гіпсоволокнисті конструкційні елементи та вироби (панелі, перегород- ки, підвіконні дошки, декоративні плити) виготовляють переважно мето- дом екструзійного формування. Такі вироби мають гладку поверхню, точ- ні геометричні розміри, підвищену міцність (при стиску до 30 МПа, при згині — до 20 МПа), не потребують теплової обробки.

262

Високоміцні облицювальні гіпсові плити з міцністю при стиску до 50...70 МПа отримують методом двоступеневого пресування. Декоративна фак- тура поверхні плит може бути різною, у тому числі імітувати природний мармур. Використовують їх для облицювання інтер’єрів будівель і споруд замість природного мармуру. Поверхня плит може бути плоскою та рель- єфною, лощеною і полірованою.

263

Плити звукопоглинальні гіпсові литі складаються з гіпсової перфорова- ної матриці, заповненої звукопоглинальним матеріалом (наприклад, мі- неральною ватою), і призначені для влаштування підвісних стель та внут- рішнього облицювання стін.

Плитки акустичні гіпсові перфоровані виконують одночасно звукопо- глинальну і оздоблювальну функції і використовуються в приміщеннях із відносною вологістю не більше 70% (рис. 7.25, а-в). Плитки призначені для влаштування підвісних стель і внутрішнього облицювання стін у будів- лях громадського та культурно-побутового призначення (концертних залах, вокзалах, ресторанах, офісах і т.п.), а також у промислових спо- рудах із підвищеним рівнем шуму. Плитки акустичні можуть бути з підсти- лаючим шаром (у вигляді бязевої, бавовняної тканин або скловолокна) та без нього.

Плитки без підстилаючого шару застосовують тільки разом із звукопо- глинальним матеріалом, товщина останнього 50... 100 мм. Як звукопогли- нальний матеріал використовують мінеральні, скло- і органоволокнисті плити та мати.

Плити мають розміри 600x600, 600x1200, 300x600, 810x800 мм, їх тов- щина змінюється від 30 до 40 мм. Перфораційні отвори можуть бути квад- ратними, круглими чи прямокутними, діаметр отворів — 6... 10 мм, сту- пінь перфорації — 30...40%. Середня густина плит становить 900 кг/м³, вологість — не більше 1%.

264