залежать від температури випалювання, кількості і виду пігменту. Випа- люють надглазурні фарби при температурі 550...860°С, а підглазурні — до 1450°С. Отримані покриття після випалювання характеризуються яскра- вим кольоровим тоном, високою стійкістю до дії світла та різних кліматич- них факторів.

Одно- або багатокольоровий рисунок наносять на плитки методами серіографії чи шовкографії.

Серіографія — декорування глазурованих виробів, при якому фарби (або спеціальні мастики) наносять перед глазуруванням продавлюванням крізь відповідні заданому рисунку отвори сітки-трафарету.

Шовкографія — вид трафаретного друку, при якому зображення на ма- теріалі отримують продавлюванням фарби крізь спеціальну шовкову сітку.

4. Конструкційні керамічні вироби

Керамічні цегла, камінь або блоки — це конструкційні елементи, з яких можна зводити стіни будинків і споруд різного призначення.

Форма та розміри цегли змінювались протягом усієї історії людства: в XI ст. — квадратна плита, в XII ст. — прямокутний паралелепіпед. Регла- ментація та уніфікація розмірів були проведені лише в XVI І...XVI11 ст. За- лежно від типорозмірів розрізняли плінфу, крупнорозмірну цеглу, мало- мірну та стандартну. Використання плінфи (розмір — 280x230x45 мм) на території Київської Русі припало на XI...XII ст. Крупнорозмірна цегла 290x140x85; 280x130x75; 270x130x7 мм набула широкого застосування в

15. ..XVIII ст. Маломірну цеглу товщиною 4,5...5,5 см використовували в

16. ..ХУЛІ ст., зокрема при будівництві Петербурга. Стандартну цеглу

розмірами 250x120x65 мм почати виготовляти та впроваджувати у будів- ництво тільки в XVII...XX ст.

За українським стандартом цеглу та керамічні камені рядові і лицьові виготовляють способом напівсухого пресування або пластичного форму- вання глинистих та кремнеземистих (трепел, діатоміт) осадових порід із мінератьними й органічними добавками або без них.

За призначенням вироби поділяють на рядові та. лицьові.

Рядові вироби використовують для мурування зовнішніх і внутрішніх стін та інших елементів будинків і споруд, для виготовлення стінових па- нелей та блоків, а також для мурування фундаментів. Крупноформатні вироби виготовляють тільки рядові.

Лицьові вироби використовують для мурування і одночасного облицю- вання стін та інших елементів будинків і споруд.

108

У різних країнах випускають стінові матеріали, які відрізняються між собою за номенклатурою, типорозмірами та марками. Так, марка цегли в країнах Європи становить 125...600, причому переважають вироби марки 400. Наприклад, за німецькими стандартами, передбачено випуск 14 типів звичайної керамічної цегли та каменів марок від М40 до М280, 13 типо- розмірів легких порожнистих виробів марок М20 до М280 та високоміц- них виробів марок М360, М480, М600.

Звичайну повнотілу керамічну цеглу використовують для мурування зовнішніх і внутрішніх стін, фундаментів, мурування печей і димових труб у зонах, де температура не перевищує температуру випалювання цег- ли, а також у стовпах, колонах, склепіннях. Цеглу напівсухого пресування не дозволяється застосовувати для укладання цоколів та фундаментів ниж- че гідроізоляційного шару.

У сучасних несучих стінових конструкціях основне навантаження припадає на бетонний каркас, а ефективну цеглу використовують для за- повнення простору між бетонними елементами. Порожнисту цеглу не можна застосовувати для мурування перших п’яти цокольних рядів для запобігання проникненню вологи у стіну.

Застосування порожнистих керамічних виробів дає змогу зменшити тов- щину зовнішніх стін і знизити матеріаломісткість огороджувальних конс- трукцій на 20...30%, скоротити транспортні витрати та навантаження на фундамент. Стіни з ефективної цегли характеризуються й покращеними звукоізоляційними властивостями. Екологія стін із порожнистої цегли та- кож покращується внаслідок того, що шари повітря зупиняють проникнен- ня шкідливих речовин у приміщення.

Для кращого теплозахисту будівлі використовують поризовану цеглу із коефіцієнтом теплопровідності 0,18...0,22 Вт/(мК). Для утворення дріб-

них замкнутих пор під час випалю- вання цегли до складу глин додають органічні вигоряючі добавки, напри- клад, деревну стружку. Останнім ча- сом виготовляють також поризовані вироби, використовуючи як добавку, що вигорає, пінополістирольні куль- ки. Цс дає змогу знизити коефіцієнт теплопровідності до 0,15 Вт/(мК) при збереженні міцності цегли, що від- повідає М50.

110