- •Загальні положення
- •Структура лабораторної роботи
- •Теоретична частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторний журнал.
- •Висновок.
- •Висновок.
- •Теоретична частина.
- •I .Теоретична частина.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторний журнал.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторний журнал.
- •Висновок.
- •Контрольні питання.
- •Теоретична частина.
- •Порядок виконання роботи
- •III. Лабораторний журнал.
- •Висновок.
- •Контрольні питання.
- •Теоритична частина.
- •Порядок виконання роботи.
- •1. Вивчення властивостей породоутворюючих мінералів.
- •Лабораторний журнал.
- •2. Вивчення властивостей гірських порід.
- •Висновок.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи
- •Цегла глиняна звичайна Загальні відомості.
- •1.2. Визначення марки цегли
- •1.3. Визначення водопоглинання цегли
- •Лабораторна робота №5
- •Визначення вмісту негашених зерен у вапні
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення швидкості гашення вапна
- •Порядок виконання роботи
- •1 Що уявляє собою повітряне вапно ?
- •2 Розкажіть методику визначення швидкості гашення вапна .
- •3 В чому складається методика визначення вмісту негашених зерен у вапні ? Лабораторна робота №6
- •Хід роботи:
- •І. Визначення м’якості млива гіпсу Загальні відомості
- •Іі. Визначення нормальної крупності гіпсового тіста Загальні відомості
- •Загальні відомості
- •IV. Визначення границі міцності при стиску зразків гіпсу Загальні відомості
- •Контрольні питання:
- •Пористість і водопоглинання керамічної цегли Таблиця2
Висновок.
Контрольні питання.
Що таке гірська порода?
Що таке мінерал?
Перерахуйте мінерали шкали твердості Мооса за порядком зростання твердості від 1 до 10.
Які пристосування використовують в учбовій лабораторії для макроскопічних досліджень гірських порід?
Які гірські породи визначають, використовуючи розчин соляної кислоти?
Лабораторна робота №4
Тема: Визначення марки цегли (міцність на стиск), водопоглинання. Ознайомлення з нормами допуску.
Мета: Навчання визначення якості цегли по зовнішньому огляду та обмірами; визначати марку цегли та її водопоглинання.
Матеріали та обладнання: Цегла керамічна звичайна, молоток, штангельциркуль, косинець чи лінійка.
Наочність: Л.Н. Попов Лабораторний практикум по предмету
« Строительные материалы и детали»- М. ; Стройиздат, 1985
Хід роботи
Визначення якості цегли за зовнішнім виглядом, формою і розмірами. Результати визначень заносять в таблицю 1.
Визначити марку цегли:
а) визначить границю міцності при стиску, результати дослідів занесіть в таблицю 2;
б) визначить границю міцності при згину, результати дослідів занесіть у таблицю 3;
в) зробіть висновки за результатами досліджень і порівняйте з вимогами ГОСТ 530-80 по границі міцності цегли і каменів (таблиця 4).
3. Визначити водопоглинання цегли, результати дослідів занесіть у таблицю 5
5. Зробіть висновки за отриманими результатами.
Керамічними називають штучні кам'яні матеріали які виготовляють з глиняної маси формуванням, сушінням і подальшим випалюванням. Після випалювання керамічні матеріали і вироби набирають такі цінні якості: гарний зовнішній вигляд, значна міцність, водо- і морозостійкість. У будівництві широко використовують цеглу глиняну звичайну і порожнисту, порожнисті керамічні камені., облицювальні керамічні плити і плитки для підлог черепицю, керамзит тощо.
Для оцінки якості керамічних матеріалів і виробів у лабораторії визначають такі основні їх властивості: зовнішній вигляд, форму, розміри, ступінь випалювання, термічну стійкість, границі міцності при стиску і згині, водопоглинання і морозостійкість.
Цегла глиняна звичайна Загальні відомості.
Цеглу глиняну найчастіше використовують для кладки стін будівель. При цьому до неї ставлять вимоги по міцності і теплопровідності. Необхідно щоб вона мала максимальну міцність при якомога меншому коефіцієнті теплопровідності, що дозволить зменшити товщину і масу стіни і знизити вартість будівлі. Теплопровідність цегли в значній мірі залежить від її водопоглинання: чим вище водопоглинання, тим більша пористість і відповідно ГОСТ 530-80 відбирають середню пробу від кожної партії цегли (за партію приймають 100 тис. шт.) і не менше 20 шт. направляють в лабораторію для випробувань.
Порядок виконання роботи
І.І. Визначення якості цегли за зовнішнім виглядом,
формою і розмірами
Ступінь випалюванняцегли визначають за її кольором і звуком при ударі, порівнюючи відібрані зразки з еталоном. Більш світлий колір цегли, ніж у еталона, і глухий звук при ударі молотком свідчить про недовипалення. На перевипалення вказують більш темний, до бурого, колір цегли, оплавлення її і викривлення. Недопалена і перепалена цегла - брак.
Лінійні розміри цегли виміряють штангенциркулем або металевою лінійкою з точністю до 1 мм. Цегла повинна мати такі розміри: одинарна - довжина 250, ширина 120, товщина 65 мм; модульна - довжина 250, ширина 120, товщина 88 мм.
Стандартом допускаються відхилення від цих розмірів: при пластичному способі формування - за довжиною ±4, шириною ±3, товщиною ±3 мм; при напівсухому способі - за дочкиною ±3, шириною ±2, товщиною ±2 мм.
Скривлення граней і ребер, відбитості чи притупленості цегли встановлюють за допомогою косинця чи лінійки (рис. 1) з точністю до 1 мм.
Цегла повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда з прямими ребрами і кутами, чіткими гранями і рівними лицевими поверхнями. За стандартом допускаються такі відхилення: викривлення граней і ребер не більше 3 мм; відбитості або притуплення ребер і кутів розміром не більше 15 мм - не більше двох; наскрізні тріщини на всю товщину цегли на протязі до 30 мм, по ширині цегли - не більше однієї.
Результати визначень заносять до табл. 1.
