- •“Затверджую”
- •Чемерівці
- •Позааудиторна самостійна робота № 1
- •Типи психологічного реагування на хворобу
- •Позааудиторна самостійна робота № 2
- •Види інструктажів з техніки безпеки
- •Позааудиторна самостійна робота № 3
- •Позааудиторна самостійна робота № 4
- •Алгоритм Практичного навику
- •Примітка:
- •Позааудиторна самостійна робота № 5
- •Позааудиторна самостійна робота № 6
- •Позааудиторна самостійна робота № 7
- •Алгоритм Практичного навику «Техніка виконання діаскопії»
- •Позааудиторна самостійна робота № 8
- •Позааудиторна самостійна робота № 9
- •Дезінфекційно – стерилізаційний режим в маніпуляційному кабінеті.
- •Склад аптечки
- •5% Спиртовий розчин йоду;
- •3% Розчин перекису водню;
- •Позааудиторна самостійна робота № 11
Позааудиторна самостійна робота № 6
ТЕМА «Профілактика гноячкових захворювань шкіри»
ПЛАН:
Профілактика піодермій в дитячих закладах,пологових будинках,перукарнях,на підприємствах та серед робітників сільського господарства
додатки
2) Профілактика мікротравм на виробництві
додатки
3) Скласти план заходів профілактики піодермії на виробництві,в сільському господарстві додатки
4) Проводити санітарно-просвітню роботу серед населення Л.С.Новосад,Р.В.Лабінський «Шкірні та венеричні хвороби»ст
Час виконання: 2 години
Мета роботи:
Внаслідок виконання самостійної роботи студент повинен сформувати уявлення про профілактику гноячкових дерматитів в лікувальних закладах,дитячих закладах на підприємствах тощо.
Методичні рекомендації:
Вивчаючи перше питання(див.план),зверніть увагу на принципи профілактики піодермій в дитячих закладах,перукарнях,сільськогосподарських підприємствах;
Вивчаючи друге питання(див.план)ознайомтеся з профілактикою мікротравм на виробництві
Вивчаючи третє питання (див.план)складіть план профілактики піодермії на виробництві
Вивчаючи четверте питання(див.план)зосередьтеся на принципах санітарно-просвітницької роботи серед населення
Матеріали для самоконтролю:
А. Запитання:
Яка етіологія піодермій?
Які профілактичні міри піодермій в дитячих закладах Ви знаєте?
Які профілактичні міри лікувальних закладах Ви знаєте?
Що таке медичний огляд працівників?
Профілактика мікротравм на підприємствах?
Складіть план профілактики мікротравм на виробництві?
Які методи санітарно-просвітницької роботи проти гноячкових уражень шкіри Ви знаєте?
Б. Рецепти:
Спиртовий розчин йоду;
Гентаміцинова мазь
Б.Додатки:
Профілактика дитячих піодермітів починається при спостереженні вагітних у жіночих консультаціях. Слід підвищувати неспецифічний імунітет майбутньої матері шляхом раціонального режимупраці, відпочинку, харчування, дотримання правил гігієни. Профілактиці стафілострептококкових інфекцій в пологових будинках, дитячих лікарнях приділяється спеціальну увагу медичного персоналу. Попередження піодермії у дітей всіх вікових груп в побуті та дитячихустановах залежить від спільного контакту батьків із співробітниками дошкільних установ і шкіл.
Серед дорослого населення проводиться комплекс заходів, спрямований на створення відповідних санітарно-гігієнічних умов на виробництві, всільському господарстві і побуті. Фізкультура, спорт, фізична загартовування, раціональне харчування підвищують загальну опірність організму дорослих і дітей. У профілактиці піодермітів значне місце займають щорічна диспансеризація, організація оздоровчихзаходів, проведення профілактичних оглядів з урахуванням специфіки виробництва, реабілітація хворих, протирецидивне лікування з урахуванням супутніх захворювань і загального стану. Досить ефективними засобами для санації шкіри в умовах виробництва є плівкоутворювальні аерозолі, які при нанесенні на шкіру утворюють тонку плівку. Вміст флакона розпилюється протягом декількох секунд з паузами для ссиханіі плівки. Застосовуються препарати: діфузоль (містить фурацилін), оксіцилклозоль (містить окситетрациклін), левовінізоль (містить левоміцетин), цитраль, діоксіпласт (містить диоксидин), неотізоль (містить неоміцин-сульфат). Виражену бактерицидну дію роблять антисептичні мазі: лемомеколь, левосин, альгипор-леофілізірованний гель з фурацилліном, гель префузін. Для санації шкіри можуть бути використані активні миючі засоби: дегміцід, мірамістин, цетілперідіній-хлорид, роккал, Церигель, хлоргексідінобіглюканат (гибитан), на основі якого готується мазь сібікорт.
Своєчасне і досить повне видалення з шкірного покриву виробничих забруднень перешкоджає інфікуванню патогенними мікроорганізмами. Для догляду за шкірою використовуються креми емульсійного типу з різними біогенними стимуляторами, вітамінами, рослинними гормонами, спиртовими настоями рослин.
Профілактика. З метою профілактики аутоинокуляции стрепто-стафілококами умивати і мити дітей старшого віку не рекомендується. Дорослим треба скасувати душі і ванни. Для миття дітей грудного віку застосовують ванночки зі слабким розчином калію перманганату (блідо-рожевого кольору), розчином низки або ромашки, етакрідіна лактату 1:1000. Необхідно обмежити вживання шоколаду, меду та інших солодощів. Слід лікувати коросту, екзему, отити, риніт, кон'юнктивіти, інші піодерміти, якщо вони є.
Необхідно ретельне дотримання гігієнічного режиму щодо дитини, медичного персоналу і батьків. Слід прагнути зберегти грудне вигодовування, а при наявності гіпогалактії дитину переводять на донорське грудне молоко. Звертається особлива увага на харчування матері для донора, від якого отримують грудне молоко. Натільна і постільна білизна має бути стерильним і щодня змінюватися. Кварцування палат обов'язково. При наявності боксованих палат діти, які страждають стафілодермія, поміщаються в бокси. При спалаху ексфоліативного дерматиту або появі синдрому стафілококової обпаленої шкіри пологовий будинок закривається на санітарно-епідеміологічну обробку.
Додаток 2
Мікротравми: профілактика та лікування
Для промислового травматизму характерні мікротравми — колоті, різані рани, забиття, екскоріації тощо. Ці незначні за розмірами поверхневі пошкодження безпосередньо не призводять до втрати працездатності, але можуть спричинити тяжкі гнійні захворювання пальців, кистей. Хворі з панарицієм та флегмоною рук становлять до 80 % пацієнтів хірургічного профілю в поліклініках, а лікування цих захворювань досить тривале, дороге й не завжди ефективне.
Безпосередньою причиною мікротравм є гострі металеві предмети (дріт, стружка), дерев'яні скалки.
Мікротравми виникають унаслідок порушення правил техніки безпеки, засмічення і недостатнього освітлення робочого місця, відсутності індивідуальних засобів захисту (рукавиць), байдужості робітників щодо захисту рук, нехтування правилами техніки безпеки.
Профілактичні заходи націлені на усунення безпосередніх причин мікротравм в умовах виробництва. Важливе значення має ознайомлення робітників з правилами техніки безпеки ще до того, як вони приступлять до роботи.
Лікування мікротравм. Своєчасне і раціональне лікування мікротравм є надійним профілактичним засобом стосовно виникнення тяжких гнійних захворювань.
Медична допомога при ранах, в тому числі мікротравмах, повинна розпочинатися з туалету рани і пошкодженого сегмента. Для цього застосовують бензин, якщо руки забруднені водонерозчинними забруднювачами, чи воду з милом. Навколо рани ретельно очищують шкіру тампоном,потім рану промивають розчином перекису водню та висушують стерильним тампоном і після цього шкіру змазують 5 % розчином йоду спиртовим чи брильянтовим зеленим і накладають пов'язку, змочену антисептиком (фурацилін, діоксидин, хлоргексидин, риванол, хлорофіліпт тощо).
Враховуючи те, що робітники з мікротравмами зазвичай продовжують працювати, для захисту мікродефектів запропоновано плівкотворні розчини, бактерицидний пластир. Найефективнішим для захисту пошкодження є плівкотворні засоби, поза як повязки під час роботи забруднюються, намокають, спадають. Клейка рідина утворює захисну плівку,яка герметичне прилягає до шкіри, запобігаючи вторинному мікробному забрудненню. Однак застосовувати захисну плівку часто неможливо у разі кровотечі з рани.
Більшість із антисептиків чи антибактеріальних засобів,які використовують для закриття ран, не діють на первинного мікробного агента. Обколювання рани антибіотиками чи парентеральне введення їх також не створює належну антибактеріальну активність у ділянках пошкодження, щоб запобігти нагноєнням.
Для запобігання нагноєнню як ран великих розмірів, так ї мікротравм запропоновано такий спосіб. Після обробки рани на неї накладають пов'язку, змочену розчином такого складу: димексиду — 25 мл, розчину фурациліну 1:5000 —5 мл, гентаміцину сульфату — 120 мг і 2 г тримекаїну. Пов'язку не знімають дві доби, а тільки змочують двічі на добу зазначеним розчином. На третю добу роблять перев'язку і огляд рани. Курс лікування триває 6—7 діб. Застосовувати пов'язки, змочені антибактеріальним розчином з димексидом, доцільно навіть за виражених запальних змін у ділянці пошкодження. Це найчастіше буває тоді,коли хворий звертається по допомогу пізно.
Література:додатки
