Позааудиторна самостійна робота № 6

ТЕМА «Профілактика гноячкових захворювань шкіри»

ПЛАН:

1. Профілактика піодермій в дитячих закладах,пологових будинках,перукарнях,на підприємствах та серед робітників сільського господарства

додатки

2) Профілактика мікротравм на виробництві

додатки

3) Скласти план заходів профілактики піодермії на виробництві,в сільському господарстві додатки

4) Проводити санітарно-просвітню роботу серед населення Л.С.Новосад,Р.В.Лабінський «Шкірні та венеричні хвороби»ст

Час виконання: 2 години

Мета роботи:

Внаслідок виконання самостійної роботи студент повинен сформувати уявлення про профілактику гноячкових дерматитів в лікувальних закладах,дитячих закладах на підприємствах тощо.

Методичні рекомендації:

• Вивчаючи перше питання(див.план),зверніть увагу на принципи профілактики піодермій в дитячих закладах,перукарнях,сільськогосподарських підприємствах;

• Вивчаючи друге питання(див.план)ознайомтеся з профілактикою мікротравм на виробництві

• Вивчаючи третє питання (див.план)складіть план профілактики піодермії на виробництві

• Вивчаючи четверте питання(див.план)зосередьтеся на принципах санітарно-просвітницької роботи серед населення

Матеріали для самоконтролю:

А. Запитання:

1. Яка етіологія піодермій?

2. Які профілактичні міри піодермій в дитячих закладах Ви знаєте?

3. Які профілактичні міри лікувальних закладах Ви знаєте?

4. Що таке медичний огляд працівників?

5. Профілактика мікротравм на підприємствах?

6. Складіть план профілактики мікротравм на виробництві?

7. Які методи санітарно-просвітницької роботи проти гноячкових уражень шкіри Ви знаєте?

Б. Рецепти:

1. Спиртовий розчин йоду;

2. Гентаміцинова мазь

Б.Додатки:

Профілактика дитячих піодермітів починається при спостереженні вагітних у жіночих консультаціях. Слід підвищувати неспецифічний імунітет майбутньої матері шляхом раціонального режимупраці, відпочинку, харчування, дотримання правил гігієни. Профілактиці стафілострептококкових інфекцій в пологових будинках, дитячих лікарнях приділяється спеціальну увагу медичного персоналу. Попередження піодермії у дітей всіх вікових груп в побуті та дитячихустановах залежить від спільного контакту батьків із співробітниками дошкільних установ і шкіл.

Серед дорослого населення проводиться комплекс заходів, спрямований на створення відповідних санітарно-гігієнічних умов на виробництві, всільському господарстві і побуті. Фізкультура, спорт, фізична загартовування, раціональне харчування підвищують загальну опірність організму дорослих і дітей. У профілактиці піодермітів значне місце займають щорічна диспансеризація, організація оздоровчихзаходів, проведення профілактичних оглядів з урахуванням специфіки виробництва, реабілітація хворих, протирецидивне лікування з урахуванням супутніх захворювань і загального стану. Досить ефективними засобами для санації шкіри в умовах виробництва є плівкоутворювальні аерозолі, які при нанесенні на шкіру утворюють тонку плівку. Вміст флакона розпилюється протягом декількох секунд з паузами для ссиханіі плівки. Застосовуються препарати: діфузоль (містить фурацилін), оксіцилклозоль (містить окситетрациклін), левовінізоль (містить левоміцетин), цитраль, діоксіпласт (містить диоксидин), неотізоль (містить неоміцин-сульфат). Виражену бактерицидну дію роблять антисептичні мазі: лемомеколь, левосин, альгипор-леофілізірованний гель з фурацилліном, гель префузін. Для санації шкіри можуть бути використані активні миючі засоби: дегміцід, мірамістин, цетілперідіній-хлорид, роккал, Церигель, хлоргексідінобіглюканат (гибитан), на основі якого готується мазь сібікорт.

Своєчасне і досить повне видалення з шкірного покриву виробничих забруднень перешкоджає інфікуванню патогенними мікроорганізмами. Для догляду за шкірою використовуються креми емульсійного типу з різними біогенними стимуляторами, вітамінами, рослинними гормонами, спиртовими настоями рослин.

Профілактика. З метою профілактики аутоинокуляции стрепто-стафілококами умивати і мити дітей старшого віку не рекомендується. Дорослим треба скасувати душі і ванни. Для миття дітей грудного віку застосовують ванночки зі слабким розчином калію перманганату (блідо-рожевого кольору), розчином низки або ромашки, етакрідіна лактату 1:1000. Необхідно обмежити вживання шоколаду, меду та інших солодощів. Слід лікувати коросту, екзему, отити, риніт, кон'юнктивіти, інші піодерміти, якщо вони є.

Необхідно ретельне дотримання гігієнічного режиму щодо дитини, медичного персоналу і батьків. Слід прагнути зберегти грудне вигодовування, а при наявності гіпогалактії дитину переводять на донорське грудне молоко. Звертається особлива увага на харчування матері для донора, від якого отримують грудне молоко. Натільна і постільна білизна має бути стерильним і щодня змінюватися. Кварцування палат обов'язково. При наявності боксованих палат діти, які страждають стафілодермія, поміщаються в бокси. При спалаху ексфоліативного дерматиту або появі синдрому стафілококової обпаленої шкіри пологовий будинок закривається на санітарно-епідеміологічну обробку.

Додаток 2

Мікротравми: профілактика та лікування

Для промислового травматизму характерні мікротравми — колоті, різані рани, забиття, екскоріації тощо. Ці незначні за розмірами поверхневі пошкодження безпосередньо не призводять до втрати працездатності, але можуть спричинити тяжкі гнійні захворювання пальців, кистей. Хворі з панарицієм та флегмоною рук становлять до 80 % пацієнтів хірургічного профілю в поліклініках, а лікування цих захворювань досить тривале, дороге й не завжди ефективне.

Безпосередньою причиною мікротравм є гострі металеві предмети (дріт, стружка), дерев'яні скалки.

Мікротравми виникають унаслідок порушення правил техніки безпеки, засмічення і недостатнього освітлення робочого місця, відсутності індивідуальних засобів захисту (рукавиць), байдужості робітників щодо захисту рук, нехтування правилами техніки безпеки.

Профілактичні заходи націлені на усунення безпосередніх причин мікротравм в умовах виробництва. Важливе значення має ознайомлення робітників з правилами техніки безпеки ще до того, як вони приступлять до роботи.

Лікування мікротравм. Своєчасне і раціональне лікування мікротравм є надійним профілактичним засобом стосовно виникнення тяжких гнійних захворювань.

Медична допомога при ранах, в тому числі мікротравмах, повинна розпочинатися з туалету рани і пошкодженого сегмента. Для цього застосовують бензин, якщо руки забруднені водонерозчинними забруднювачами, чи воду з милом. Навколо рани ретельно очищують шкіру тампоном,потім рану промивають розчином перекису водню та висушують стерильним тампоном і після цього шкіру змазують 5 % розчином йоду спиртовим чи брильянтовим зеленим і накладають пов'язку, змочену антисептиком (фурацилін, діоксидин, хлоргексидин, риванол, хлорофіліпт тощо).

Враховуючи те, що робітники з мікротравмами зазвичай продовжують працювати, для захисту мікродефектів запропоновано плівкотворні розчини, бактерицидний пластир. Найефективнішим для захисту пошкодження є плівкотворні засоби, поза як повязки під час роботи забруднюються, намокають, спадають. Клейка рідина утворює захисну плівку,яка герметичне прилягає до шкіри, запобігаючи вторинному мікробному забрудненню. Однак застосовувати захисну плівку часто неможливо у разі кровотечі з рани.

Більшість із антисептиків чи антибактеріальних засобів,які використовують для закриття ран, не діють на первинного мікробного агента. Обколювання рани антибіотиками чи парентеральне введення їх також не створює належну антибактеріальну активність у ділянках пошкодження, щоб запобігти нагноєнням.

Для запобігання нагноєнню як ран великих розмірів, так ї мікротравм запропоновано такий спосіб. Після обробки рани на неї накладають пов'язку, змочену розчином такого складу: димексиду — 25 мл, розчину фурациліну 1:5000 —5 мл, гентаміцину сульфату — 120 мг і 2 г тримекаїну. Пов'язку не знімають дві доби, а тільки змочують двічі на добу зазначеним розчином. На третю добу роблять перев'язку і огляд рани. Курс лікування триває 6—7 діб. Застосовувати пов'язки, змочені антибактеріальним розчином з димексидом, доцільно навіть за виражених запальних змін у ділянці пошкодження. Це найчастіше буває тоді,коли хворий звертається по допомогу пізно.

Література:додатки