5. Форми навчання дітей з особливими освітніми потребами

В основе деления на формы организации обучения лежит два принципа:

1. Характер самостоятельности ученика;

2. Характер взаимодействия учителя с учеником.

Существует 4 формы обучения:

1. Фронтальная;

2. Групповая;

3. Подгрупповая;

4. Индивидуальная.

К нестандартным формам обучения относятся:

• Практические

• Лабораторные

• Экскурсии

• Коллоквиумы

• Семинары

• Проэкты

• Лекции

Альтернативные формы обучения :

1. Иена – план.

Распространена в Германии. Разработана Иенским университетом. Форма обучения, при которой класс делится на группы разного возраста, обучение проводится по индивидуальным планам и большая часть программы учится самостоятельно.

2. Белл – Ланкастерская.

Распространена в Англии. Предусматривает обучение с помощью старших учеников.

3. Дальтон - план.

Американская система обучения, при которой детей не делят на классы. Ребенку дается задание, выполнив которое, получает новое.

4. Мангеймская.

Детей делят на классы по таким принципам:

1. Дети со средними способностями;

2. Для малоспособных детей;

3. Для умственно отсталых детей;

4. Для одаренных.

5. Система Монтессори.

Обучение через получение сенсорного опыта.

6. Методи навчання дітей з ООП

Методы обучения – упорядоченный способ взаимодействия деятельности ученика и учителя , который направлен на достижение целей обучения, а так же передачу знаний, умений, навыков.

Классификация методов:

1. По источнику знаний;

• Словесные (рассказ, беседа)

• Наглядные (наблюдение, иллюстрация)

• Практические (устные и письменные упраджнения

2. Характер познавательной деятельности :

• Объяснительно – иллюстрационные

• Репродуктивные ( воспроизведение знаний учеником)

• Частично – поисковый

3. Специфика деятельности учителя и ученика

7

Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації. Так, методист О.О.Вагін вважає, що в основі характеристики типів уроків повинні бути такі ланки процесу навчання, як підготовка учнів до сприйняття нового, повідомлення історичних даних, осмислення, узагальнення і закріплення історичних знань, вироблення умінь і навиків історичного мислення, перевірка знань.

У інших класифікаціях за основу береться провідний метод (урок-лекція, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичне заняття); діяльність учнів (урок узагальнення, проблемний урок); характер матеріалу (урок вивчення фактів).

Методисти М.О.Данилов і Б.П.Есипов в залежності від мети і місця в дидактичній системі виділяють:

Комбіновані уроки.

Уроки по ознайомленню учнів з новим матеріалом: а) ознайомлення з фактами і конкретними явищами; б) осмислення і засвоєння узагальнень; в) уроки, на яких представлені факти і висновки.

Уроки закріплення знань: а) повторення на початку уроку; б) повторення і узагальнення.

Уроки систематизації і узагальнення вивченого.

Уроки формування і закріплення умінь і навиків.

Уроки перевірки знань.

Методист В.Г.Карцов виділяє:

• Урок повідомлення нових знань.

• Урок повторення і узагальнення.

• Урок перевірки знань

• Змішаний урок.

Типи уроків історії сформульовані П.С.Лйбенгубом:

• Комбінований урок.

• Урок вивчення нового учбового матеріалу.

• Урок перевірки і обліку знань

• Повторювально-узагальнюючий урок.

Класифікація уроків А.І.Стражева:

• Уроки простого засвоєння учбового матеріалу.

• Уроки відтворення учбового матеріалу.

• Уроки з елементами творчої діяльності.

• Проблемні уроки.

Класифікація уроків О.О.Вагіна.

У 5-6 класах:

• Урок, який містить всі ланки процесу навчання.

• Урок у формі розровіді.

• Урок-повторення.

У 7-8 класах:

• Урок, який містить всі ланки процесу навчання.

• Урок-повідомлення нового матеріалу.

• Вступний урок.

• Завершальний урок.

• Урок формування умінь і навиків.

• Повторювально-узагальнюючий урок.

У 9-11 класах:

• Урок вступний до теми.

• Урок-повідомлення нового матеріалу.

• Урок повторення.

• Завершальний урок.

• Урок узагальнення.

• Урок опитування.

• Урок формування умінь і навиків.