- •1.Корекційна педагогіка як наука.
- •2.Зміст освіти дітей з особливими освітніми потребами.
- •3.Причини труднощів у навчанні.
- •5. Форми навчання дітей з особливими освітніми потребами
- •8 Клініко-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •10. Організація навчального плану в дошкільних навчальних закладах.
- •11. Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •13. Положення про логопедичні пункти системи освіти
- •I. Загальні положення
- •II. Організація логопедичної роботи
- •14. Навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення
- •Дошкільні заклади
- •Логопедичні пункти системи освіти
- •Школа для дітей із тяжкими порушеннями мовлення
- •15. Навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухової системи у спеціальних закладах
- •4. Корекційні прийоми реалізації індивідуального підходу до дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в умовах інтегрованого навчання
- •16. Навчання і виховання дітей з порушеннями інтелекту у спеціальних закладах Організація корекційно-виховної роботи у спеціальному дошкільному закладі для дітей з вадами інтелекту
- •Загальноосвітні спеціальні навчальні заклади
- •Навчання, виховання і трудова підготовка дітей-імбецилів
- •17. Особливості навчання і виховання дітей з затримкою психічного розвитку.
- •18.Особливості навчання і виховання дітей з порушеннями слуху.
- •19. Особливості навчання і виховання дітей з порушеннями зору.
- •20.Мета та задачі спец.Педагогіки
- •21.Періоди розвитку історії логопедії.
- •22.История развития спец.Педагогики
- •2. 2. История становления специальной педагогики в России
- •4.1. Третий период эволюции: от осознания возможности обучения детей с сенсорными нарушениями к признанию права аномальных детей на образование. Становление системы специального образования
- •4.2. История становления специальной педагогики в России
- •5.2. История развития специальной педагогики в Советской России
- •5.3 История развития специальной педагогики в ссср.
- •25. Нету его, Лера Гиря не нашла
- •26. Розвиток вчення про порушення мовлення і методах їх подолання у Візантії та Арабських халіфатах.
- •27.Історичний підхід у вивченні загальнопедагогічних основ логопедії.
- •28.Погляди педагогів-гуманістів Західної Європи на формування дитячого мовлення.
- •29. Питання формування правильного мовлення в працях основоположників педагогіки Російської Імперії 17-19 століття.
- •30. Розвиток логопедичної допомоги в Україні.
1.Корекційна педагогіка як наука.
Як наукове поняття корекційна педагогіка в сучасній педагогічній науці знайшла офіційний статус зовсім недавно. На дефектологічних факультетах педагогічних вузів вивчалася дефектологія (лат. defektus - недолік і греч. logos - учення) як наука, яка досліджувала психофізіологічні особливості розвитку аномальних дітей (грец. anomalos - неправильний), закономірності їх навчання і виховання, визначала умови, що сприяли подоланню дефектів, що є у дітей, в розумовому і фізичному розвитку.
Корекційна педагогіка вивчає і розробляє питання виховання, навчання та освіти дітей з різними вадами: сурдопедагогіка (навчання й виховання глухих і глухонімих), тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих і слабкозорих), олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців). Разом з тим як в загальній і спеціальній педагогіці, так і в сучасній педагогічній практиці існує немало моментів, коли буває важко дати однозначний діагноз відхиленням в розвитку і поведінці дитини. Це відбувається тоді, коли дефект не яскраво виражений, а аномалії в розвитку мають не грубі форми, коли наявний недолік знаходиться в прикордонній зоні між нормою і патологією.
Об'єктом корекційної педагогіки є особистість дитини, має незначні відхилення в психофізіологічному розвитку (сенсорно-рухової, соматичної, інтелектуально-мовленнєвої сферах) або відхилення в поведінці, що утрудняють його адекватну соціалізацію та шкільну адаптацію.
Предметом корекційної педагогіки служить процес диференціації навчання, виховання і розвитку дітей з вадами у розвитку і відхиленнями в поведінці, визначення найбільш результативних шляхів, способів і засобів, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження і подолання відхилень у розвитку і поведінці у даних дітей і підлітків.
Виходячи з ситуації соціально-педагогічної ситуації, в якій опиняються діти з вадами в розвитку і девіаціями в поведінці, корекційна педагогіка покликана допомогти у вирішенні таких завдань:
1. Визначити природу і сутність недоліків у розвитку і відхилень у поведінці дітей та підлітків, виявити причини та умови їх появи.
2. Вивчити історію становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності з дітьми з вадами у психофізіологічному розвитку та девіаціями в поведінці.
3. Виявити провідні тенденції в попередженні та подоланні відхилень у розвитку і поведінці дітей і підлітків, етіологію (причинно-наслідковий обумовленість) психофізіологічного розвитку та соціально-педагогічних умов життєдіяльності дитини.
4. Розробити технології, сукупність методів, прийомів і засобів корекційно-педагогічного впливу на особистість дитини з вадами у розвитку і відхиленнями в поведінці.
5. Провести аналіз загальної та спеціальної освіти дітей з вадами у розвитку і поведінці в умовах масової школи.
6. Визначити цілі, завдання та основні напрями діяльності спеціальних, корекційно-розвивальних установ і центрів соціального захисту та реабілітації дітей і підлітків.
7. Створити необхідну навчально-методичну базу у підготовці вчителя до корекційно-педагогічної роботи з дітьми та підлітками з недоліками в психофізіологічному розвитку та девіаціями в поведінці.