Поняття моделі і моделювання

Створювана модель повинна давати відповідь на наступні питання:

• Хто із співробітників організації повинен виконувати конкретні

функції?

• За яких умов потрібно виконувати функцію?

• Що повинен зробити співробітник в рамках даної функції?

• Яким чином слід її виконувати?

• Які ресурси при цьому необхідні?

• Які результати виконання функції?

• Які інформаційні засоби потрібні?

• Яким чином все це погоджувати?

• Як все це можна здійснити найефективніше?

• Як можна змінити або побудувати бізнес– процес?

• Як понизити ризик і підвищити ефективність змін?

Нагадаємо, що моделлю є сукупність об'єктів і відносин між ними, яка адекватно описує лише деякі властивості модельованої системи. Модель є лише одним з багатьох можливих тлумачень системи. Це тлумачення повинне влаштовувати користувача в даній ситуації, в даний момент часу.

Для моделі в загальному випадку характерні чотири властивості:

• зменшений масштаб (розмір) моделі, точніше, її складність, ступінь якої завжди менший, ніж у оригіналу. При побудові моделі свідомо вводяться спрощення;

• збереження ключових співвідношень між різними частинами;

• працездатність, тобто можливість в принципі працювати, як оригінал – модельований об'єкт (в усякому разі, схожим чином);

• адекватність дійсним властивостям оригіналу (міра достовірності).

Важливо також підкреслити, що будь-яка модель відображає точку зору тієї або іншої групи проектувальників. Кожній моделі властиві свої цілі і завдання, і тому об'єкт бізнесу, що є складним комплексним організмом, як

32

правило, описується деяким набором моделей, в сукупності створюючих загальну модель даної бізнес-системи.

Використання безлічі моделей приводить до необхідності їх класифікувати. Обгрунтована класифікація об'єктів є їх умовним групуванням по заданих ознаках відповідно до певної мети. При різних цілях одні і ті ж об'єкти можуть класифікуватися по-різному. Класифікація не є самоціллю, вона диктується потребами теорії і практики. Доцільна класифікація моделей забезпечує зручність при виборі методів моделювання і отримання бажаних результатів.

До найважливіших ознак, по яких проводиться класифікація моделей,

відносяться:

1. закон функціонування і характерні особливості виразу властивостей

• відносин оригіналу;

2. підстави для перетворення властивостей і відносин моделі у властивості і відносини оригіналу.

За першою ознакою моделі діляться на логічні, матеріальні і семантичні, або вербальні.

Логічні моделі функціонують по законах логіки в свідомості людини або в комп'ютері, що працює під управлінням написаної людиною програми.

Матеріальні моделі функціонують відповідно до об'єктивних законів природи.

Семантичні, або вербальні, моделі є словесними описами об'єктів моделювання. Вони застосовуються у ряді випадків, зокрема на початкових етапах моделювання діяльності організації, при опиті – експертами персоналу з метою отримання необхідної інформації. Основна проблема, що виникає при побудові вербальних моделей бізнес-процесів організації,

полягає у встановленні ефективної взаємодії між експертами наочної області

(співробітниками організації) і фахівцями в області моделювання.

33

Образні, або іконічні, моделі виражають властивості оригіналу за допомогою наочних образів, що мають прообрази серед об'єктів матеріального світу.

Знакові (символічні) моделі виражають властивості модельованої системи за допомогою умовних знаків або символів.

Образно-знакові моделі суміщають в собі ознаки образних і знакових моделей.

Функціональні, геометричні і функціонально-геометричні моделі відображають відповідно тільки функціональні, тільки просторові і одночасно функціональні і просторові властивості оригіналу.

За другою ознакою моделі діляться на умовні, аналогічні і математичні Умовні моделі виражають властивості і відносини оригіналу на підставі прийнятої умови або угоди. У таких моделей схожість з оригіналом може бути абсолютно відсутньою. Образні і образно-знакові моделі

відносяться теж до умовних.

Аналогічні моделі володіють схожістю з оригіналом, достатнім для переходу до оригіналу на підставі висновку аналогічно.

Математичні моделі забезпечують перехід до оригіналу, фіксацію і дослідження його властивостей і відносин за допомогою математичних методів. Математичні моделі володіють важливими достоїнствами – чіткістю, можливістю строгої дедукції, можливістю перевірки. Проте при побудові математичних моделей можуть виникнути практично непереборні труднощі.

Можна провести кваліфікацію моделей залежно від їх призначення. З

погляду обліку тимчасового чинника виділяють статичні, імітаційні і динамічні моделі.

Статичні моделі описують змістовну сторону системи, що не змінюється в часі. Вони можуть бути функціонально-інформаційними, тобто описувати структуру інформації, на основі якої функціонує система, і

структурними, тобто описувати структуру системи.

34

При моделюванні організацій проводиться головним чином умовне моделювання, тому питання про нотації, використовувані в знакових і образно-знакових моделях, набуває великого значення.

До нотації моделі пред'являються наступні вимоги:

• простота – просте за інших рівних умов переважно складного;

• наочність – хоч би віддалена схожість з оригіналом полегшує використання моделі;

• індивідуальність – достатня відмінність від інших позначень;

• однозначність – неприпустимість позначення одним символом різних об'єктів;

• одноманітність – застосування аналогічних правил при

моделюванні одне рідних об'єктів;

• визначеність – чіткі правила використання моделі;

• облік сталих традицій.

Нотація графічної моделі припускає наявність:

^ строго певного набору взаємопов'язаних графічних зображень – елементів графічної мови;

• різних типів зв'язку між ними;

• фрагментів тексту (природної мови);

• вбудованих об'єктів;

• глосарію.

Графічна мова забезпечує структуру і точну семантику природній мові моделі, організовує природну мову певним і однозначним способом, що дозволяє описувати вельми складні моделі.

Синтаксис графічної мови містить, як правило, різноколірні геометричні фігури (прямокутники, квадрати, паралелограми, еліпси,

трикутники) і умовні зображення різного роду (рис. 11).

35

Рис. 11. Позначення об'єктів

Вбудовані об'єкти – об'єкти інших програмних систем (Word, Excel,

математичні пакети) – покращують інформаційну насиченість моделі,

роблять її повнішою.

Глосарій допомагає користувачам розібратися з термінологією моделі,

полегшуючи, тим самим, її розуміння і використання.

36

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ

СИСТЕМИ

План

1. Роль і місце інформаційних систем в управлінській діяльності.

2. Історія розвитку інформаційних систем.

3. Класифікація управлінських інформаційних систем.

Роль і місце інформаційних систем в управлінській діяльності

Інформаційні системи існували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії розвитку суспільство вимагає для свого управління систематизованої, заздалегідь підготовленої інформації. Особливо це стосується процесів, пов'язаних з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ, оскільки вони життєво важливі для розвитку суспільства. Саме виробничі процеси удосконалюються найдинамічніше. А в міру їх розвитку ускладнюється і управління ними, що, у свою чергу,

стимулює вдосконалення і розвиток інформаційних систем.

Система – це сукупність взаємозв 'язаних елементів, працюючих як єдине ціле, що набуває певної властивості, відсутньої у елементів окремо.

В інформатиці поняття «система» найбільш поширено і має багато смислових значень. Найчастіше воно використовується стосовно набору технічних засобів і програм. Системою може називатися апаратна частина комп'ютера або кілька програм для вирішення конкретних прикладних завдань, доповнених процедурами ведення документації та управління розрахунками.

Додання до поняття «система» слова «інформаційна» відображає мету її створення і функціональну приналежність. Інформаційні системи забезпечують збирання, зберігання, обробку, пошук, видачу інформації,

необхідної в процесі ухвалення та вирішення завдань певної області. Вони допомагають аналізувати проблеми і створювати нові продукти.

37

Для того, щоб одержати інформацію, необхідну для успішного функціонування компанії, слід зібрати дані, передати їх на обробку, привести їх у форму, зручну для подальшого використання, і передати користувачам отримані результати. Користувачі матимуть змогу уточнювати, які дані потрібно збирати, а також скоректувати методи їх обробки з погляду повноти, достовірності і форми подання результатів.

Загальна схема інформаційної системи (ІС) показана на рис. 12.

З О В Н І Ш Н Е С Е Р Е Д О В И Щ Е
Споживачі		Постачальники
	Компанія
	Інформаційна система
Вихідні	Класифікація,	Вихідна
	впорядкування,
дані		інформація
	розрахунки
	Зворотні зв’язки
Регулюючі органи	Інші зацікавлені	Конкуренти
	особи
Рис. 12. Загальна схема інформаційної системи

Компанії створюють 1С для обслуговування інформаційних потреб різних рівнів управління. Так, в роботі Л. М. Еплгейта, присвяченій управлінню корпоративними інформаційними системами, виділяються 4

рівня управління і відповідні їм 1С:

• системи підтримки рішень вищого рівня управління (стратегічний

рівень);

• автоматизовані системи управління (АСУ) і системи підтримки ухвалення рішень (управлінський рівень);

38

• професійні та офісні системи (рівень знань);

• системи обробки транзакцій (операційний рівень).

Системи одного рівня, у свою чергу, можуть бути орієнтовані на забезпечення інформаційних потреб різних функціональних областей

(виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом).