Тема 2. Фінансова політика держави

1. Зміст, мета і задачі фінансової політики

2. Основні етапи становлення фінансової політики України

3. Фінансовий механізм: головні поняття та економічна сутність

1. Зміст, мета і задачі фінансової політики

Субєктом проведення фінансової політики є держава, яка розробляє стратегію і тактику фінансового розвитку суспільства, визначає конкретні задачі на майбутній період, засоби і шляхи їх досягнення.

Політика, зокрема фінансова політика, є організуючим початком загального розвитку суспільства і виступає як концентрований вираз економіки.

Фінансова політика - це сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання для виконання державою своїх функцій.

Зміст фінансової політики:

• Розробка головних напрямків використання фінансів на перспективу та поточний періоди.

• Розробка науково-обгрунтованих концепцій розвитку фінансів на основі обєктивних екомічних законів розвитку суспільства.

• Розв‘язання економічних та соціальних задач, які постають перед суспільством на різних етапах його розвитку.

Головною метою фінансової політики є збільшення обсягу та підвищення ефективності використання фінансових ресурсів.

Задачі фінансової політики:

• Забезпечення безперервного фінансування потреб розширеного відтворення.

• Регулювання масштабів та пропорцій розвитку суспільного виробництва.

• Удосконалення галузевої та територіальної структури виробництва.

• Забезпечення фінансовими ресурсами першочергового розвитку прогресивних галузей суспільного виробництва.

• Фінансування проведення найважливіших соціальних програм.

Фінансова стратегія - це довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу і передбачає розв‘язання великомасштабних задач, що враховують вимоги об’єктивних економічних законів розвитку суспільства.

Фінансова тактика направлена на розв’язання задач конкретного етапу розвитку суспільства шляхом своєчасної зміни методів організації фінансових відносин, перегрупування фінансових ресурсів.

2. Основні етапи становлення фінансової політики України

Етапи становлення фінансової політики

І етап – 1860-1917рр – етап становлення класичного ринку . У другій половині ХІХст. в Україні, яка входила до складу Російської імперії, була створена повнокровна ринкова система.

• Промислово-транспортна реформа 80-х р.р. XIX ст.

• грошова реформа Вітте ( Вітте С.Ю. – 1849-1915 р.р. – Голова кабінету міністрів Росії з 1903 р.).

• Столипінська аграрна реформа 1903 – 1904 р.р. ( Столипін П.А. – 1862-1911 р.р. – голова кабінету міністрів Росії з 1906 р.).

Грошова реформа 1895-1897рр закріпила золотий карбованець, , який дорівнював 0,7742342 чистого золота (5крб-полуімперіал, 10крб.- “імперіал ” - золоті монети). Для обслуговування дрібного й середнього товарообороту призначалися срібні монети номіналом 1 руб, 50коп.

В результаті реформи російський рубль перетворився в одну із найвагоміших валют світу. Золотий запас держави перевищував грошову готівку на 21%.Таким чином в Росії, а отже в Україні теж, був сформований цілісний, вільний і конкурентний класичний ринок.

Російський економічний підйом разом з ринковою системою порушила інфляція воєнного часу - Першої світової війни (1914р). Методи протидії інфляційній стихії ще не були відомі. Розпад ринку був таким же класичним, як і його сформування.

ІІ етап - 1917-1920 рр. - етап переходу від капіталістичної системи до соціалістичної системи.

• У 1917р перша пролетарська держава отримала добре налагоджену банківську систему, апарат обліку і контролю за виробництвом й розподілом продукції. Але в наслідок насильницьких дій з боку пролетаріату цей механізм був зруйнований , що призвело до розпаду грошової системи.

• Найвагомішим фінансовим заходом перехідного періоду був Декрет від 3 лютого 1918 р, який ліквідував колишні державні зовнішні й внутрішні борги.

• Фінансовий стан Радянського уряду був дуже важким. Перший бюджет Радянської республіки був складений на січень-червень 1918 року. Але він був виконаний лише на 30 %.

• Дефіцит бюджету становив 83,3% усіх його видатків. Бюджетний дефіцит фінансувався головним чином через емісію паперових грошей.

• В період “воєнного комунізму” товарно-грошові відносини були згорнуті до мінімуму і “економічні ресурси” Радянської держави були в той же час безпосередньо його фінансовими ресурсами.

ІІІ етап – 1920-1925 рр. – етап НЕП, етап економічного зростання.

• В цей період відбуваються великомасштабні перетворення фінансів і грошового обігу, відбувається відродження вільної торгівлі. Це мабуть була перша і остання спроба ленінського уряду відродити економічну славу Росії, а отже і України.

• В період із 1921 по 1922 роки були проведені дві деномінації, в результаті яких один мільйон попередніх грошових знаків прирівнювався до одного карбованця нових грошових знаків. 11 жовтня 1922 року запроваджено випуск в обіг червонців – банківських білетів, які забезпечувались на 25% дорогоцінними металами і на 75% короткостроковими векселями.

• В цей період формується радянська бюджетна система. Після створення 30 грудня 1922 р. СРСР бюджетна система складалася із єдиного державного бюджету, державних бюджетів 6 союзних республік та місцевих бюджетів.

IV етап (1926–1941 рр.) – етап розбудови і зміцнення соціалізму

• В цей період відбувалося знищення ринку, приниження ролі грошей.

• Панування безготівкового грошового обігу дозволяло жорстко обмежити емісію і демонструвати хибну відсутність інфляції та економічне зростання.

• У 30-х роках домінуючі позиції в економіці займає державний сектор.

• Оптова і роздрібна торгівлі були повністю зосереджені в руках держави і споживчої кооперації.

• Внаслідок проведеної в 1930-31рр. податкової реформи для державних підприємств і організацій було запроваджено два види податків: податок з обороту і відрахування від прибутку.

V етап (1941-1945 рр.) – етап зміцнення адміністративно-командної економічної системи.

• У роки війни перерозподіл НД на користь військових видатків відбувалося головним чином через держбюджет.

Поточні доходи держбюджету значно скоротились, що спричинило появу дефіциту державного бюджету у 1941 році

• В 1944 році бюджетний дефіцит був ліквідовано і почалося відродження народного господарства України.

VI етап (1946 – 1964 рр.) – етап відродження економіки країни, зміцнення державного монополізму.

• Важливим заходом післявоєнного періоду була грошова реформа 1947 року, яка дозволила вилучити зайву грошову масу із обороту, поновити повноцінний карбованець та зміцнити фінанси.

• Розбудова народного господарства забезпечувала постійне зростання бюджетних ресурсів. Головними джерелами доходів держбюджету в цей період були податок з обороту і відрахування від прибутку.

• В 50 – 60 роки вплив фінансів на кількісні і якісні параметри економічного і соціального розвитку країни зростає. Зберігається і нарощується ведуча роль держбюджету у формуванні та перерозподілі фінансових ресурсів.

• Питома вага надходжень від державних підприємств в складі державного бюджету в 60-ті роки досягла 91 %.

• На підприємствах і об’єднаннях створені фонди економічного стимулювання:

• розвитку виробництва;

• матеріального заохочення;

• соціально-культурних заходів і житлового будівництва.

• У 1961 році, проводиться хрущовська грошова реформа. Головною метою цієї реформи була ліквідація бюджетного дефіциту і пожвавлення фінансово-економічної політики країни. Ця реформа дозволила на короткий час значно скоротити дефіцит державного бюджету, але спад виробництва фактично не був призупинений.

VІІ етап (1964-1985рр.) – етап економічного застою (розвинутого соціалізму)

• В цей період значно зростає заробітна плата, випереджаючи зростання виробництва. Ця незбалансованість одразу ж виявила вузькість споживчого ринку.

• Для скорочення дефіцитів на споживчому ринку був взятий курс на розвиток добуваючої галузі промисловості, експорт її продукції та розширення імпорту споживчих товарів.

• Випереджаюче зростання видатків держбюджетів над його доходами призвели до появи хронічного дефіциту держбюджету. Вже на початку 70-х рр кредитна експансія поглинала біля 90% приросту НД країни, на початку 80-х рр грошовий обіг практично вийшов з-під контролю уряду.