Тема 11. Фінансовий ринок

1. Економічна сутність фінансового ринку, його функції

2. Види фінансового ринку,

Фінансовий ринок має складний механізм функціонування. На ньому застосовуються різноманітні інструменти і методи управління фінансовими відносинами. За видами інструментів фінансовий ринок складається з двох взаємозв‘язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

• ринок капіталів;

• ринок грошей.

Огранізаційною основою фінансового ринку є фондова біржа.

Існують три види бірж:

• замкнута, у торгах на якої можуть брати участь лише члени біржі;

• біржа з вільним доступом відвідувачів, угоди на ній здійснюють тільки маклери (т.т. посередники);

біржа, що складається із широкого кола осіб, але діє під контролем урядових органів

Цінним папером називається документ, що засвідчує майнове право власника паперу при його пред’явленні. Цінні папери повинні обов’язково містити передбачені законом реквізити :

• номінальну ціну;

• термін обертання на ринку;

• засіб погашення;

• фіскальний режим.

Фінансові ринки поділяються на:

• первині щодо випуску цінних паперів ;

• вторинні щодо перепродажу цінних паперів.

Завдяки фінансовим ринкам здійснюється перелив капіталів між підприємствами і галузями, забезпечується фінансування пріоритетних виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Тема 12. Міжнародні фінанси

1. Суть і характерні ознаки валюти.

2. Валютний курс.

3. Валютний ринок.

4. Валютні операції.

1. Суть і характерні ознаки валюти

Валюта — грошові кошти, формування та використання яких прямо або опосередковано пов'язане із зовнішньоекономічною діяльністю. Валютні цінності можна класифікувати за певними ознаками .

2. Валютний курс

Валютний курс — ціна однієї валюти виражена в іншій. Валютний курс визначається на основі котирування. В основі валютного курсу лежить валютний паритет. Історично валютний паритет існував у таких видах: — золотий; — золотодевізний; — купівельної спроможності. Сьогодні валютний паритет визначається на основі купівельної спроможності валют. Основними методами її визначення є: — метод споживчого кошика; — метод порівняння "ефективних" витрат — заробітної плати, ренти, позичкового відсотка тощо. Валютний курс, як правило, відхиляється від валютного паритету. Це зумовлено впливом низки факторів: 1) станом платіжного балансу; 2) рівнем інфляції; 3) різниця в рівні відсоткових ставок; 4) політичними чинниками.

3. Валютний ринок

Валютні ринки є найбільш повною формою ринкових відносин у порівнянні з валютними біржами та аукціонами. На валютних ринках проходить обмін однієї валюти на іншу шляхом купівлі-продажу. Це обумовлено відсутністю єдиного платіжного засобу при міжнародних розрахунках. Тобто, валютні ринки — це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют.

Попит і пропозиція на іноземну валюту виходять від: — експортерів; — імпортерів; — транснаціональних компаній; — банків; — страхових організацій; — фізичних і юридичних осіб, що мають зобов'язання щодо сплати дивідендів, погашення позик, кредитів і відсотків за ними. Отже, основою для проведення валютних операцій на валютних ринках є міжнародна торгівля і пов'язані з нею послуги — міжнародний рух капіталів і кредитів. Основними учасниками валютних ринків є: 1) банки; 2) брокерські фірми; 3) транснаціональні корпорації. Всіх учасників ринку можна поділити на: — пасивних — тих, у кого час від часу виникає необхідність у здійсненні валютних операцій, які проводяться за цінами інших банків; — активних — тих, що встановлюють ціни тим банкам, які звертаються до них за котируванням. Валютні ринки поділяються на: 1) міжнародні; 2) регіональні; 3) місцеві.

Міжнародні валютні ринки зосереджені у найкрупніших світових фінансових центрах. На таких ринках здійснюються операції з валютами, які широко використовуються в міжнародному платіжному обороті (наприклад, Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франк-фурт-на-Майні). На регіональних валютних ринках проводяться операції з обмеженою кількістю вільноконвертованих валют. Під національним валютним ринком розуміють сукупність валютних операцій на території певної країни. Інструменти угод на валютному ринку: 1. Кредитні засоби обігу і платежу: 1.1. Чеки. 1.2. Векселі. 2. Банківські перекази: 2.1. Телеграфний. 2.2. Поштовий. 3. Готівкова іноземна валюта. 4. Банківські депозити в іноземній валюті.