56. Інституціалізація міжнародної політики. Оон та її роль у міжнародних відносинах держав.

Міждержавні організації є стабільними об’єднаннями держав, заснованими на договорах, мають певну компетенцію й постійні органи. Складність міждержавних відносин викликала необхідність створення неурядових організацій, які є більш складними за структурою, ніж міждержавні. Такі організації можуть бути й чисто неурядовими, а можуть мати змішаний характер, тобто включати й урядові структури, і громадські організації, і навіть індивідуальних членів. Як суб’єкти міжнародних відносин міжнародні організації можуть вступати в міждержавні відносини від свого власного імені й у той же час від імені усіх держав, що входять до їх складу. Міжнародні організації охоплюють усе різноманіття міжнародних відносин. Найвизначальнішу роль серед них відіграє Організація Об’єднаних Націй (ООН). ООН має основну мету – підтримання миру у світі. Найбільший вплив в організації має США, оскільки ця країна складає основну частину фінансування фондів та програм ООН.

56. Геополітика, її категоріальний апарат та закони.

Геополітика (грец. geо – земля і роlitika – політика) – наука про закономірності розподілу та перерозподілу сфер впливу та владного контролю різних держав та міждержавних об’єднань у багатомірному геополітичному просторі; з традиційної, дещо застарілої точки зору (класична Г.) є політологічною концепцією, що вбачає в політиці якоїсь держави визначальну роль географічних чинників (просторове розташування країни, клімат, розмір території, кількість населення, наявність природних ресурсів тощо).

Підходи до визначення геополітики надзвичайно різноманітні: від ототожнення її з мистецтвом управління загальносвітовим процесом, державою чи іншою спільнотою, через твердження, що геополітика є цілісною самостійною наукою, до визнання її світоглядною концепцією майбутнього. Процес формування цілісного уявлення про геополітику як науку та вироблення єдиного поняттєво-термінологічного апарату ускладнює, однак водночас сприяє її методологічному збагаченню і розширенню сфери практичного застосування те, що серед геополітиків багато представників географічних, політичних, історичних та інших наук.

56. Основні геополітичні школи: континентально-європейська геополітика, її історія та сучасність.

Європейська континентальна школа Виникнення еволюційної теорії Ч. Дарвіна, поява соціологічних праць О. Конта і Г. Спенсера сприяли проникненню їх ідей у сферу політики. Термін "геополітика" (скорочений варіант словосполучення "географічна політика") був введений в науковий обіг шведським вченим Юханом Рудольфом Челленом (1864-1922). У формулюванні Челлена геополітика - це наука про державу як географічний організм, що розвивається в просторі. Основа існування держави - це сила, завдяки якій держави можуть розвиватися. У головному своїй праці "Держава як форма життя" Челлен розробляв проблему географічних основ створення сильної держави. Така держава, з його точки зору, повинно прагнути до розширення території шляхом завоювань і колонізації. У боротьбі за географічний простір виснажуються людські та матеріальні ресурси, але приєднання нових територій призводить до багаторазового збільшення державної могутності.