- •Питання до екзамену
- •1. Політика як суспільний феномен та наукове поняття. Основні підходи до розуміння політики.
- •3.Научно-сконструированные
- •2. Етапи формування політології. Предмет, методи та функції політології.
- •3. Платон про суспільство і державу.
- •4. Політична теорія Аристотеля.
- •5. Концепція 2-х держав а.Блаженного. Політичні погляди ф.Аквінського.
- •6. Н.Макіавеллі і його роль у розвитку політичної думки. «Державець».
- •7. Генезис та еволюція лібералізму. Неолібералізм.
- •8. Генезис та еволюція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •10.Політична думка Київської Русі
- •11.Зародження української державної ідеї в XVI – XVIII ст. Та її зв'язок з козацтвом.
- •12.Політичні погляди м.Грушевського і в.Винниченка.
- •13.Ідеї консерватизму і націоналізму в українській політичній думці поч. Хх ст.
- •14. Основи системного підходу щодо аналізу суспільства. Теорія т.Парсонса.
- •15.Політична система суспільства: сутність поняття, структура і функції.
- •16. Моделі політичної системи д.Істона і г.Алмонда.
- •17. Типологія політичних систем суспільства.
- •18. Політична влада. Сутність, структура, функції. Теорія розподілу влади.
- •19. Громадянське суспільство. Сутність, структура, принципи життєдіяльності.
- •20. Взаємозв’язок і взаємодія громадянського суспільства і держави
- •21. Правова держава.
- •22. Політичний режим.
- •23. Демократія
- •24. Авторитарний політ режим і його соц ефективність
- •25. Тоталітарний політ режим
- •26. Влада як соціальний феномен. Еволюція влади.
- •27. Державна влада. Структура, ресурси, функції
- •28. Легітимність і легальність політичної влади. Криза влади і шляхи її подолання.
- •29. Людина в системі політичних відносин. Особистість як суб’єкт і об’єкт політики
- •30. Політичні конфлікти. Сутність, етапи, шляхи її урегулювання
- •31. Політична діяльність особистості: сутність, мотиви, механізми реалізації. Типологія політичної поведінки особи. Конформізм і нонконформізм.
- •32. Політична участь та політичне функціонування. Політична позиція особи. Причини політичної пасивності й аполітичності громадян.
- •33. Політична культура суспільства. Сутність, функції, структура.
- •34. Типологія політичних культур.
- •35. Політична свідомість, її структура, функції, типи. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •36. Політична ідеологія: поняття, рівні реалізації та роль у функціонуванні політичних режимів. Десюст де трасі – французький філософ та економіст. Вперше вжив термін “ідеологія” у 1796 р.
- •Суспільно-політичні організації, рухи та об’єднання. Лобізм.
- •Політичне лідерство. Типологія. Функції політичних лідерів.
- •Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.
- •Держава: основні ознаки і функції. Функціональні моделі держави.
- •Держава: основні підходи до розуміння та теорії походження. Монархічна форма правління.
- •46. Президентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Суперпрезидентська республіка.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •48. Форми державного устрою
- •49. Вибори як механізм сучасної демократії. Сутність референдуму.
- •50. Виборче право в сучасних демократіях. Основні принципи сучасного виборчого права.
- •51. Теория представительства. Модели представительства.
- •52. Современные избирательные системы. Анализ мажоритарной избирательной системы.
- •53. Современные избирательные системы. Анализ пропорциональной избирательной системы.
- •54. Мировая политика и международные отношения. Основные подходы к пониманию сущности мировой политики.
- •55. Внутренняя и внешняя политика государства: связь, механизмы формирования и реализации.
- •Інституціалізація міжнародної політики. Оон та її роль у міжнародних відносинах держав.
- •Геополітика, її категоріальний апарат та закони.
- •Основні геополітичні школи: континентально-європейська геополітика, її історія та сучасність.
- •Основні геополітичні школи: англосаксонська геополітика, її історія та сучасність.
- •Особливості сучасної геополітики. Глобалізація. Тенденції і напрямки сучасної глобалізації.
1. Політика як суспільний феномен та наукове поняття. Основні підходи до розуміння політики.
Політика - це одна з найважливіших серед життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп індивідів, щодо утримання та реалізації влади за для здійснення своїх суспільних інтересів та потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.
Своєрідність політики в системі суспільних зв'язків полягає в тому, що вона покликана бути засобом регулювання всієї різноманітності стосунків між людьми. Власне з політичної сфери виходять основні імпульси управління соціальним організмом, які скеровують зусилля багатьох на виконання поточних і перспективних завдань. Засоби політики, політичної сфери дають змогу сконцентрувати економічний, соціальний, духовно-культурний потенціал суспільства для досягнення поставленої мети
Політика повьязана з економікою, культурою, релігією, соц сферою, правом, ідеологією та мораллю.
Слово «политика» (греч.полис – город-государство) получило широкое распространение после того, как стал известен трактат Аристотеля «Политика». В средневековой Европе - Вильгельм Мербекский, перевел ее с греческого на латынь (1256г.).В повседневной жизни под политикой понимается всякая целенаправленная деятельность.
Политика – сфера взаимоотношений различных социальных групп и индивидов в использовании институтов публичной власти для реализации своих социально значимых интересов и потребностей, выработке обязательных для всего общества решений, осуществляемых с помощью государственной власти.
Три группы определений политики:
1.Социологические –характеризуют политику через другие общественные явления: экономику, социальные группы, право, мораль, культуру, религию и т.д.
экономические – Политика тут как надстройка над экономическим базисом. Она утрачивает свою самостоятельность, сохраняя лишь относительную автономность.
стратификационные –политика как соперничество определенных общественных групп за реализацию своих интересов с помощью власти.
правовые – политика и государство как производные от права и прежде всего от естественных прав человека, которые лежат в основе публичного права, законов и деятельности государства.
этические – рассматривают политику исходя из идеалов, ценностей, норм, которые она должна реализовать. Отсюда – политика как деятельность, направленная на достижение общего блага.
2.Субстанциональныеопределения ориентированы на раскрытие первоосновы политики.
политика как действия, направленные на власть: ее обретение, удержание и использование. Это самая распространенная трактовка.
институциональные определения – конкретизируют и дополняют властные определения. Политика – как участие в делах государства, определение стратегии, форм, задач, содержания деятельности государства.
антропологические – антропологические пытаются отразить более глубокий источник политики, коренящийся в природе человека.Политика – форма цивилизованного общения людей на основе права, способ коллективного существования человека
конфликтно-консенсусные определения дополняют предыдущие и делают акцент на противоречиях, которые лежат в основе политики, определяют ее динамику. Политика – деятельность по насильственному и мирному разрешению конфликтов.