47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.

Парламентська республікавиникла (у Франції, Італії, Австрії, Греції, Швейцарії, Ісландії, Фінлянді)у Франції у 70-х роках ХІХ ст. Концептуально вона будується на принципі рівноваги законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Риси: 1. Парламент обирається громадянами країни і є єдиним вищим виборним органом в державі.

2.Парламент формує уряд, відповідальним перед ним(формується партіями, що мають більшість в парламенті.); підбирає і призначає міністрів. 3. Уряд, який формується з представників партії (партій) парламентської більшості, отримавши вотум довіри за допомогою партійної дисципліни спрямовує діяльність цієї більшості і таким чином фактично отримує контроль над парламентом.

4.Парламент обирає президента, який вважається головою парламентської республіки, але функції його суто представницькі (не має реальної виконавчої влади). Формально президент має право призначати прем’єр-міністра, за конституцією наділений широкими повноваженнями, але ж на практиці здійснює їх за пропозицією прем’єра.

Сутність парламентської формиправління полягає в тому, що законодавча і виконавча влада належить парламенту, фактично «зливаються» один з одним (виконавча влада належить парламенту в тому сенсі, що він формує уряд, наділяючи його повноваженнями).

Переваги: 1. основний обсяг влади сконцентровано в руках одного органу; тут немає ніякого іншого органу або повноважної особи, які б могли відхилити рішення парламенту. 2. в парламентській системі менш імовірні конфлікти між гілками влади, вони тісно співпрацюють; 3. парламент – колегіальний колективний орган управління, що захищає країну від можливої диктатури.

Недоліки: 1. ненадійність і нетривалість багатопартійної коаліції, що робить імовірними зміни уряду, призупинення прийняття законів, адже розпустити парламент ніхто не може (оскільки парламент призначає і уряд, і президента), і він працює до наступних виборів. 2. Тут парламент не стримується і не урівноважується іншим органом влади; уряд залежить від нього, а він – поза конкуренцією

Однак у «чистій» формі республіки практично не існують, здебільшого, це змішані, адаптовані форми, поєднують у собі риси парлам и презид республіканського правління. Змішані форми республіканського правління існують у Франції, Португалії, Литві, Фінляндії, Росії, Україні, Киргизстані. Класичним взірцем півпрезидентської республіки вважається Франція. Тут президент і парламент обираються незалежно один від одного. Парламент не може змістити президента. Президент, в свою чергу може розпустити парламент з обов’язковою умовою проголошеня дати позачергових парламентських виборів. Президент є главою держави та верховним головнокомандуючим, представляє країну на міжнародній арені, має право вето на рішення парламента, а також право одноосібного введення надзвичайного стану, однак на цей період він втрачає право розпустити парламент. Президент головує на засіданнях уряду, затверджує його рішення і тим самим контролює його діяльність. Сам президент не має права законодачої ініціативи, однак таке право має прем’єр-міністр, який відповідає за діяльність уряду. Парламент має можливість контролювати уряд через затвердження щорічного бюджету, а аткож за допомогою винесення вотуму недовіри.