- •Питання до екзамену
- •1. Політика як суспільний феномен та наукове поняття. Основні підходи до розуміння політики.
- •3.Научно-сконструированные
- •2. Етапи формування політології. Предмет, методи та функції політології.
- •3. Платон про суспільство і державу.
- •4. Політична теорія Аристотеля.
- •5. Концепція 2-х держав а.Блаженного. Політичні погляди ф.Аквінського.
- •6. Н.Макіавеллі і його роль у розвитку політичної думки. «Державець».
- •7. Генезис та еволюція лібералізму. Неолібералізм.
- •8. Генезис та еволюція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •10.Політична думка Київської Русі
- •11.Зародження української державної ідеї в XVI – XVIII ст. Та її зв'язок з козацтвом.
- •12.Політичні погляди м.Грушевського і в.Винниченка.
- •13.Ідеї консерватизму і націоналізму в українській політичній думці поч. Хх ст.
- •14. Основи системного підходу щодо аналізу суспільства. Теорія т.Парсонса.
- •15.Політична система суспільства: сутність поняття, структура і функції.
- •16. Моделі політичної системи д.Істона і г.Алмонда.
- •17. Типологія політичних систем суспільства.
- •18. Політична влада. Сутність, структура, функції. Теорія розподілу влади.
- •19. Громадянське суспільство. Сутність, структура, принципи життєдіяльності.
- •20. Взаємозв’язок і взаємодія громадянського суспільства і держави
- •21. Правова держава.
- •22. Політичний режим.
- •23. Демократія
- •24. Авторитарний політ режим і його соц ефективність
- •25. Тоталітарний політ режим
- •26. Влада як соціальний феномен. Еволюція влади.
- •27. Державна влада. Структура, ресурси, функції
- •28. Легітимність і легальність політичної влади. Криза влади і шляхи її подолання.
- •29. Людина в системі політичних відносин. Особистість як суб’єкт і об’єкт політики
- •30. Політичні конфлікти. Сутність, етапи, шляхи її урегулювання
- •31. Політична діяльність особистості: сутність, мотиви, механізми реалізації. Типологія політичної поведінки особи. Конформізм і нонконформізм.
- •32. Політична участь та політичне функціонування. Політична позиція особи. Причини політичної пасивності й аполітичності громадян.
- •33. Політична культура суспільства. Сутність, функції, структура.
- •34. Типологія політичних культур.
- •35. Політична свідомість, її структура, функції, типи. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •36. Політична ідеологія: поняття, рівні реалізації та роль у функціонуванні політичних режимів. Десюст де трасі – французький філософ та економіст. Вперше вжив термін “ідеологія” у 1796 р.
- •Суспільно-політичні організації, рухи та об’єднання. Лобізм.
- •Політичне лідерство. Типологія. Функції політичних лідерів.
- •Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.
- •Держава: основні ознаки і функції. Функціональні моделі держави.
- •Держава: основні підходи до розуміння та теорії походження. Монархічна форма правління.
- •46. Президентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Суперпрезидентська республіка.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •48. Форми державного устрою
- •49. Вибори як механізм сучасної демократії. Сутність референдуму.
- •50. Виборче право в сучасних демократіях. Основні принципи сучасного виборчого права.
- •51. Теория представительства. Модели представительства.
- •52. Современные избирательные системы. Анализ мажоритарной избирательной системы.
- •53. Современные избирательные системы. Анализ пропорциональной избирательной системы.
- •54. Мировая политика и международные отношения. Основные подходы к пониманию сущности мировой политики.
- •55. Внутренняя и внешняя политика государства: связь, механизмы формирования и реализации.
- •Інституціалізація міжнародної політики. Оон та її роль у міжнародних відносинах держав.
- •Геополітика, її категоріальний апарат та закони.
- •Основні геополітичні школи: континентально-європейська геополітика, її історія та сучасність.
- •Основні геополітичні школи: англосаксонська геополітика, її історія та сучасність.
- •Особливості сучасної геополітики. Глобалізація. Тенденції і напрямки сучасної глобалізації.
Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.
Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади. Функції політичної еліти:
Вивчення і аналіз інтересів різних соціальних груп.
Віддзеркалення інтересів в політичних установках.
Вироблення політичної ідеології (програм, доктрин, законів і т.п.).
Створення механізму втілення політичних задумів.
Призначення кадрового апарату органів управління.
Висунення політичних лідерів.
Типологізувати еліту можна за цілою низкою підстав: за мірою володіння владою та засобами її здійснення, за якостями її представників, за характером походження та зв'язку з політичною системою, за способами ЇЇ формування, за територіальним аспектом та ін. До найбільш важливих критеріїв класифікації сучасної політичної еліти можна віднести такі.
Ступінь участі в здійсненні влади (В. Парето), відповідно до якого виділяють правлячу еліту (частину еліти, що безпосередньо бере участь у реалізації влади, приймаю чи найважливіші політичні рішення) та опозиційну еліту, позбавлену можливості здійснювати свої владні функції (контреліту).
Джерела впливу (О. Конт, К. Маннгейм, Д. Белл), відповідно до яких еліти поділяються на «еліту крові», або аристократію (у традиційних політичних системах); «еліту багатства», або плутократію (в індустріальному суспільстві); «еліту знань і компетентності», або мерітократію (у постіндустріальному, інформаційному суспільстві).
Спосіб формування і структура влади (Е. Гідденс), які дозволяють виділити правлячий клас (єдину автократичну еліту), управлінський клас (єдину демократичну еліту), пануючу еліту (автократичну еліту) та елітні групи(демократичну еліту).
Обсяг владних повноважень (Я. Шарам), виходячи з якого виділяють вищу (що складається з осіб, які займають стратегічні посади в системі прийняття політичних рішень), середню (регіональну еліту, представники якої займають по сади у виборних органах влади) і адміністративну (яка складається з вищого прошарку державних службовців).
Структуру та характер внутрішньоелітних зв'язків (С. Елдерсфельд), відповідно до яких виділяють інтегровану (згуртовану еліту, для якої характерні низький рівень конфліктності) та дезінтегровану (для якої характерні боротьба між різними елітними угрупованнями з приводу розподілу влади) еліти.
Способи оновлення та зв'язок із політичною системою (Р. Арон, К. Поппер), згідно з якими виділяють відкриту (демократичну) еліту (доступ для входження до якої є рівною мірою відкритим для представників усіх соціальних груп) та закриту (автократичну) еліту (доступ до якої обмежений наявністю великої кількості формальних вимог).
Держава: основні ознаки і функції. Функціональні моделі держави.
ДЕРЖАВА – форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ.
Внутрішні функції:
– правотворча – творення і прийняття законів та інших юридичних норм (законодавство).
– правоохоронна – контроль і нагляд за виконанням правових норм і застосування за необхідності примусових заходів; захист прав і свобод громадян, створення умов для їх безпеки, громадського порядку тощо;
– економічно-господарська – захист економічної основи суспільства, існуючого способу виробництва, різноманітності форм власності; регулювання господарської діяльності, ринкових відносин; державне управління економікою;
– соціальна – регулювання відносин між соціальними та етнічними спільнотами, запобігання соціальним конфліктам і протистоянням та їх усунення; узгодження інтересів і потреб індивідів та соціальних груп; ефективна демографічна політика;
– культурно-виховна – регулювання і розвиток системи освіти, культури, науки, фізичної культури і спорту, виховання моральності, гуманізму, загальнолюдських та національних цінностей;
– екологічна – захист довкілля, розумне використання природних ресурсів, формування екологічної культури.
Зовнішні функції:
– оборонна – захист країни від зовнішнього нападу, посягань на територіальну цілісність держави;
– дипломатична – відстоювання і реалізація національних інтересів держави та її громадян у міжнародному житті; здійснення самостійної зовнішньої політики;
– співробітницька – розвиток економічних, політичних, культурних відносин між державами; поглиблення інтеграційних процесів на загальнолюдській, регіональній та політичній основі.
Спільними для держави є наступні ознаки: 1. Відділення публічної влади від суспільства 2. Територія, що окреслює межі держави. Закони і повноваження держави розповсюджуються на людей, що проживають на певній території.
3. Суверенітет, тобто верховна влада на певній території 4. Монополія на легальне застосування сили, фізичного примусу. 5. Право на стягнення податків і зборів з населення. 6. Обов'язковість членства в державі.
7. Претензія на представництво як цілого та захист спільних інтересів і спільного блага
