41. Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.

Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади. Функції політичної еліти:

• Вивчення і аналіз інтересів різних соціальних груп.

• Віддзеркалення інтересів в політичних установках.

• Вироблення політичної ідеології (програм, доктрин, законів і т.п.).

• Створення механізму втілення політичних задумів.

• Призначення кадрового апарату органів управління.

• Висунення політичних лідерів.

Типологізувати еліту можна за цілою низкою підстав: за мірою володіння владою та засобами її здійснення, за якостя­ми її представників, за характером походження та зв'язку з політичною системою, за способами ЇЇ формування, за тери­торіальним аспектом та ін. До найбільш важливих критеріїв класифікації сучасної політичної еліти можна віднести такі.

1. Ступінь участі в здійсненні влади (В. Парето), від­повідно до якого виділяють правлячу еліту (частину еліти, що безпосередньо бере участь у реалізації влади, приймаю­ чи найважливіші політичні рішення) та опозиційну еліту, позбавлену можливості здійснювати свої владні функції (контреліту).

2. Джерела впливу (О. Конт, К. Маннгейм, Д. Белл), від­повідно до яких еліти поділяються на «еліту крові», або аристократію (у традиційних політичних системах); «елі­ту багатства», або плутократію (в індустріальному сус­пільстві); «еліту знань і компетентності», або мерітократію (у постіндустріальному, інформаційному суспільстві).

3. Спосіб формування і структура влади (Е. Гідденс), які дозволяють виділити правлячий клас (єдину автокра­тичну еліту), управлінський клас (єдину демократичну елі­ту), пануючу еліту (автократичну еліту) та елітні групи(демократичну еліту).

4. Обсяг владних повноважень (Я. Шарам), виходячи з якого виділяють вищу (що складається з осіб, які займають стратегічні посади в системі прийняття політичних рішень), середню (регіональну еліту, представники якої займають по­ сади у виборних органах влади) і адміністративну (яка складається з вищого прошарку державних службовців).

5. Структуру та характер внутрішньоелітних зв'язків (С. Елдерсфельд), відповідно до яких виділяють інтегрова­ну (згуртовану еліту, для якої характерні низький рівень конфліктності) та дезінтегровану (для якої характерні бо­ротьба між різними елітними угрупованнями з приводу розподілу влади) еліти.

6. Способи оновлення та зв'язок із політичною системою (Р. Арон, К. Поппер), згідно з якими виділяють відкриту (демократичну) еліту (доступ для входження до якої є рівною мірою відкритим для представників усіх соціальних груп) та закриту (автократичну) еліту (доступ до якої об­межений наявністю великої кількості формальних вимог).

41. Держава: основні ознаки і функції. Функціональні моделі держави.

ДЕРЖАВА – форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ.

Внутрішні функції:

– правотворча – творення і прийняття законів та інших юридичних норм (законодавство).

– правоохоронна – контроль і нагляд за виконанням правових норм і застосування за необхідності примусових заходів; захист прав і свобод громадян, створення умов для їх безпеки, громадського порядку тощо;

– економічно-господарська – захист економічної основи суспільства, існуючого способу виробництва, різноманітності форм власності; регулювання господарської діяльності, ринкових відносин; державне управління економікою;

– соціальна – регулювання відносин між соціальними та етнічними спільнотами, запобігання соціальним конфліктам і протистоянням та їх усунення; узгодження інтересів і потреб індивідів та соціальних груп; ефективна демографічна політика;

– культурно-виховна – регулювання і розвиток системи освіти, культури, науки, фізичної культури і спорту, виховання моральності, гуманізму, загальнолюдських та національних цінностей;

– екологічна – захист довкілля, розумне використання природних ресурсів, формування екологічної культури.

Зовнішні функції:

– оборонна – захист країни від зовнішнього нападу, посягань на територіальну цілісність держави;

– дипломатична – відстоювання і реалізація національних інтересів держави та її громадян у міжнародному житті; здійснення самостійної зовнішньої політики;

– співробітницька – розвиток економічних, політичних, культурних відносин між державами; поглиблення інтеграційних процесів на загальнолюдській, регіональній та політичній основі.

Спільними для держави є наступні ознаки:  1. Відділення публічної влади від суспільства 2. Територія, що окреслює межі держави. Закони і повноваження держави розповсюджуються на людей, що проживають на певній території. 

3. Суверенітет, тобто верховна влада на певній території 4. Монополія на легальне застосування сили, фізичного примусу. 5. Право на стягнення податків і зборів з населення.  6. Обов'язковість членства в державі.

7. Претензія на представництво як цілого та захист спільних інтересів і спільного блага