28. Легітимність і легальність політичної влади. Криза влади і шляхи її подолання.

Легальність політичної влади — це юридичне поняття, яке означає відповідність дій влади (спосіб завоювання та здійснення влади) діючому на той час законодавству.

Легітимність політичної влади відображається ставлення громади до влади. Легітимність означає згоду з владою, коли він добровільно визнає її право приймати рішення, які повинні виконуватися. Чим нижчий рівень легітимності, тим частіше вона буде спиратися силовий на примус.У науку поняття «легітимність влади» вперше було введено німецьким вченим Максом Вебером.

Вебер виділив три основних джерела (підстави) законності, правомірності політичної влади:

· традиційна легітимність (при монархічної форми правління за усталеною традицією влада переходить у спадок.)

· харизматична легітимність (політична влада знаходить якості законності в зв'язку з величезною популярністю і культом особистості політичного діяча, котрий очолює державну владу. Даний тип влади Вебер назвав харизматичним. Харизма (від грец. сharisma) означає божественний дар, милість. Цей тип легітимності політичної влади грунтується на виняткових, унікальні властивості, які виявляє лідер, що дозволяють йому виступати в якості пророка і вождя.)

· раціонально-правова легітимність (Ця влада визнається народом тому, що вона спирається на раціональні, визнані їм закони.)

Криза влади – ситуація, в якій правомірність існуючого соціального порядку піддається сумніву та відкрито висловлюється недовіра до існуючої влади. Вона свідчить про те, що  політична влада не здатна переконати суспільство в необхідності і оптимальному функціонуванні існуючих державних інститутів і влад.

Звичайно розрізняють наступні характерні риси кризи: відсутність згоди в суспільстві стосовно політичної влади, невизнання громадянами процесу прийняття політичних рішень, надмірна конкуренція у боротьбі за владу, політична пасивність мас, які не звертають уваги на заклики влади, неспроможність владної еліти посилити своє політичне панування.

Шляхи подолання кризи влади.

 Щоб, запобігти кризи влада повинна виражати інтереси різних груп населення і всього суспільства в цілому; також вона повинна успішно виконувати надану їй суспільну роль; влада повинна складатися з компетентних, кваліфікованих спеціалістів, здатних не тільки виконувати свої прямі обов`язки, а й завоювати авторитет у суспільстві; також державна влада має спиратися на головний закон країни конституцію, яка повинна супроводжуватися здійсненням конституційного нагляду, тощо.

В якості основних шляхів і засобів виходу з кризисних ситуацій для держави, де цінується думка громадськості, можна назвати такі:

·        Підтримка постійних контактів з населенням.

·        Проведення  роз`яснювальної роботи відносно своїх цілей.

·        Врівноваженність гілок влади.

·        Посилення ролі правових методів для досягнення цілей і постійного поновлення законодавства.

·        Дотримання правил політичної гри без попирання інтересів сил, які беруть у ній участь.

·        Задоволення соціально-економічних потреб населення.