2. Основні повноваження і компетенція господарського суду. Підсудність господарських спорів.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яку складають:

місцеві господарські суди;

апеляційні господарські суди;

Вищий господарський суд України.

Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою спеціалізованих господарських судів, оскільки, як суди першої інстанції, вони виконують значний обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів, розгляду справ про банкрутство і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають.

Для виконання покладених на них завдань місцеві господарські суди виконують такі повноваження:

—вирішують господарські спори, віднесені до їхньої компетенції, розглядають справи про банкрутство;

—переглядають за нововиявленими обставинами прийняті ними рішення;

—вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому господарському суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

—ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

—здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. До складу місцевого господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови та судді (кількість їх щодо кожного конкретного господарського суду затверджена Указом Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України»).

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції. Відповідно до встановлених законом повноважень апеляційний господарський суд:

переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження;

переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;

вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів та щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України;

проводить роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Як вищий спеціалізований суд, він складається з обраних до нього Верховною Радою України суддів, зі складу яких загальними зборами суду обираються голова суду та його заступники. Повноваження –

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

4) здійснює інші повноваження, передбачені Законом. Розгляд справ у Вищому господарському суді здійснюється колегіально. Для цього утворюються колегії суддів з числа суддів Вищого господарського суду України. Колегія суддів складається з трьох або п'яти суддів залежно від категорії і складності справи. Колегії суддів формуються Головою Вищого господарського суду України.

Підсудність справ господарським судам. Підсудність розглядається у взаємозв'язку з підвідомчістю. Якщо підвідомчість пов'язується з повноваженнями господарського суду вирішувати в принципі сукупність справ, що, відповідно до закону, віднесені до його компетенції, то підсудність розмежовує компетенцію між окремими ланками системи господарських судів стосовно розгляду і вирішення підвідомчих господарському суду конкретних категорій справ. Стисло підсудність прийнято називати як розмежування компетенції щодо розгляду справ між окремими господарськими судами.

Певні спори розглядаються господарськими судами за місцем розміщення сторони, яка зобов'язана за договором виконати роботу щодо надання послуг, інші — за місцем розміщення відповідача або майна, що підлягає витребуванню, чи органу транспорту у справах, що випливають із договору перевезень. Підсудність також визначається з огляду на суб'єктний склад учасників господарського спору, якими можуть бути вищі чи центральні органи влади. Розрізняють територіальну і виключну підсудність.

Загальна територіальна підсудність визначається місцем розміщення відповідача на момент пред'явлення позову. Конкретні правила про територіальну підсудність справ господарському суду сформульовані в ст. 15, а про виключну підсудність — у ст. 16 ГПК.

Відповідно до ст. 15 ГПК, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцем розміщення сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь іншої сторони певні дії, а саме: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцем розміщення відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцем розміщення одного з відповідачів за вибором позивача.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцем розміщення боржника.

Згідно зі ст. 16, справи, віднесені до підсудності господарського суду у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких один із відповідачів — орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцем розміщення цього органу.

Справи у спорах про право власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцем розміщення майна.

Справи у спорах, в яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва. Усі інші справи, підвідомчі господарським судам, розглядають місцеві господарські суди у першій інстанції.