- •5.3. Експериментальне дослідження зношування зразків з покриттями на
- •1.1. Абразивне зношування і його основні закономірності
- •1.2. Особливості гідроабразивного зношування конструкційних матеріалів
- •1.3. Аналіз сучасних методів відновлення зношених деталей машин
- •1.4. Композиційні матеріали, що використовуються для нанесення відновних покриттів на зношені деталі машин
- •2.1. Обґрунтування вибору досліджуваних матеріалів
- •2.2. Методика нанесення покриттів
- •2.2.1. Методика визначення адгезійної міцності на зрушення і на відрив поверхні
- •2.2.2. Механічні випробування покриттів
- •2.3. Методика проведення випробувань на машині тертя смц - 2
- •2.4. Металографічний аналіз
- •2.5. Методика визначення механічних властивостей
- •2.6. Методика дослідження геометрії поверхонь
- •2.7. Електронно-растрове мікроскопічне дослідження
- •2.8. Рентгеноструктурний аналіз
- •Висновки
- •3.1. Аналіз причин руйнування деталей, що експлуатуються в умовах вільного абразиву
- •3.2. Дослідження деталей машин і встановлення механізму їх руйнування
- •Дослідження гідроабразивного зношування
- •Дослідження схоплювання деталей
- •Дослідження втомного зношування
- •Дослідження абразивного зношування
- •Дослідження ерозійного зношування
- •Дослідження зношування внаслідок фреттинг-корозії
- •4.1. Критерії оцінки ефективності застосування зносостійких відновлювальних покриттів
- •4.2. Моделювання контактної взаємодії абразивної частинки з поверхнею сталевої деталі і металополімерних покриттям на сталевої деталі
- •Резина сталь
- •Металло-
- •Пластик
- •4.3. Експериментальне визначення адгезійної міцності і міцності на зсув металополімерного покриття щодо основи
- •5.1. Експериментальне дослідження зношування зразків з детонаційними покриттями
- •5.2 Експериментальне дослідження зношування зразків з покриттями на основі металополімеру
- •5.3. Експериментальне дослідження зношування зразків з покриттями на основі металополімерів в присутності вільного абразиву
- •5.4. Аналіз мікроструктури поверхневих шарів металополімерних покриттів
- •5.5. Відновлення роботоздатності деталей машин з використанням зносостійких металополімерних покриттів
- •5.6. Відновлення поверхонь деталей нанесенням покриттів методом детонації
- •Висновки
- •Загальні висновки
4.2. Моделювання контактної взаємодії абразивної частинки з поверхнею сталевої деталі і металополімерних покриттям на сталевої деталі
Якщо отримані залежності абразивного зношування пар тертя «метал - метал» і «метал з металополімерних покриттям - метал» без присутності в зоні контактної взаємодії вільного абразиву укладаються в відомі рамки теорії і практики абразивного зношування машин і механізмів, то експериментальне залежності кінетики зношування цих же пар тертя.
Проведемо чисельний аналіз розподілу контактних напружень в зонах контакту пружного кулі, що має наведені розміри, відповідні середнього розміру зерен (див. рис. 3.5) з відповідними фізико-механічними властивостями SiO2 (див. табл. 4.1), що стискається між сполучаються поверхнями з матеріалів, що мають характеристики сталі штока гідроциліндра, гумової манжети, а також металополімерного покриття типу «Суперіор» (також див. табл.4.1).
Спрощено представимо моделі двох різновидів навантажуються стисненням систем поверхонь, між якими знаходиться тверде тіло сферичної форми, що володіє всіма характеристиками відповідними SiO2 (див. табл. 4.1): 1 - сталева основа штока гідроциліндра механізму підйому кузова і гумова манжета, між якими вміщено зерно, у вигляді пружних півплощин, стискають пружне зерно з характеристиками SiO2 (див. табл 4.1), а також 2 - сталева основа штока гідроциліндра, покрита шаром металополімер «Суперіор» (товщиною 0,5 мм) і гумова манжета, між якими вміщено зерно піску (рис. 3.3). Прикладена рівномірно розподілене тиск на зовнішньому кордоні гумової манжети береться на рівні 5МПа, яке визначається з умови попереднього натягу гумового кільця манжети при його примусової посадки на сталевий шток діаметром 200мм з натягом δ = 2 мм. Розрахунок розподілу напружень в зонах контакту зерна з поверхнею штока або штока з покриттям проводився на персональному комп'ютері в двовимірної пружною постановці методом кінцевих елементів з використанням відомого обчислювального програмного комплексу.
Таблиця 4.1 - Фізико-механічні властивості матеріалів, прийняті в розрахункових схема моделі контактної взаємодії кулі, укладеного між стискають його різномодульний на півплощиною.
Матеріал |
Модуль пружності Е, ГПа |
Коэфф. Пуассона
|
Межа міцності при стисненні σст , МПа |
Межа текучості , σТ, МПа |
Сталь |
200 |
0,3 |
1200 |
500 |
Металополімер «Супериор» |
5,5 |
0,375 |
160 |
100 |
Резина |
5 |
0,47 |
- |
- |
SiO2 (кварц) |
17 |
0,23 |
223 |
223 |
В результаті виконаних розрахунків встановлено, що в результаті гіперпружного деформування гумової манжети, вдавлюють абразивний частка (зерно піску) рівномірно охоплена гумовим манжетою з розподіленими напруженнями, що не перевищують межі пружного деформування зерна, а напруги, що діють на діаметрально протилежній частині зерна, а саме в зоні контакту між зерном піску (SiO2) і поверхнею сталевого штока, досягаючи рівня 1360 МПа, що значно перевищує межу міцності SiO2 на стиск (див .табл 4.2). Ця обставина, очевидно, і призводить зерно до руйнування, а що утворилися в результаті його гострі фрагменти локально пластично деформують поверхню сталевого штока, будучи першопричиною абразивного зношування сталевої деталі в такій парі тертя.
Повна протилежність описаної картині розподілу напружень спостерігається в навантажується системі «металополімерне покриття на сталевому підставі - абразивна частка - гума» (див. табл 4.3 - 4.4). При такому ж зовнішнім доданому тиску величиною (50МПа) картина розподілу напружень в навантаженої системі «металополімерне покриття на сталевому підставі - абразивна частка - гума» в зоні контакту зерна з гумовою манжетою практично не відрізняється від попередньої «вихідної» системи, але вже в зоні контакту зерна з шаром металополімерного покриття напруги, що виникають в зерні практично в три рази менші, ніж в системі без покриття (див. табл. 4.2), і вони вже не перевершують рівня межі міцності матеріалу зерна (див. табл. 4.1). Таким чином, зерно в цьому випадку не руйнується і залишається суцільним, а через малі величини коефіцієнта тертя матеріалу покриття щодо зерна SiO2 порядку 0,02 (див. табл. 5.25), більш того, при наявності мастила (І-20), а також з огляду на те, що поверхня зерен гладка і їх форма близька до сферичної (див. табл. 3.6), то цілком ймовірно, замість тертя ковзання буде реалізовуватися тертя кочення. Тільки цим аргументом можна пояснити зниження в 2 рази інтенсивності зношування системи «металополімерне покриття на сталевому підставі - абразивна частка - гума» у порівнянні з цією системою, але без металополімерного покриття (див. табл. 4.22 і . 4.24).
резина
SiO2
сталь
Рисунок. 4.1 - Розрахункова модель навантаження стисненням системи
«Гума - абразивна частка - сталеве підстава»
