35. Гіперболічні оболонки

Гіпар - це покриття, що виконується найчастіше з трьох рядів дощок, зклеєних між собою або з'єднаних цвяхами. Оболонка обпирається на опори, розташовані під кутом знижуючим.

Оболонки подвійної кривизни виготовляються на місці будівництва. Зводять їх за допомогою суцільного риштування, по якому укладають кружала і з яких ведуть зборку окремих шарів оболонки. Покриття типу гіпар може виконуватись і в збірному варіанті з прямокутних панелей, зклеєних з трьох шарів дощок.

Недоліками гіперболічних оболонок є деяка хиткість і досить високі для деревини дотичні напруження.

36. Загальна характеристика пневматичних конструкцій

Пневматичні конструкції є найпоширенішими просторовими конструкціями із пластмас.

Пневматичними або надувними називають конструкції, несуча здатність яких забезпечується надлишковим тиском повітря або іншого газу, шо знаходиться в газонепроникній оболонці, виконаній з тканини або плівки.

Пневматичні конструкції відрізняються простотою, легкістю і компактністю в складеному вигляді, високою збірністю і транспортабельністю. Їх зведення дуже просте і не потребує будь-яких трудомістких допоміжних пристроїв. Вони мають сейсмостійкість, а їх основу можна зводити на скелястих грунтах.

Для зведення пневматичних конструкцій використовують тканинні матеріали та плівки.

Основні вимоги до цих матеріалів:

- повітронепроникність;

- вологонепроникність;

- еластичність;

- Легкість в поєднанні з високою міцністю на розрив і достатньою довговічністю при експлуатації в різних кліматичних умовах.

Пневматичні конструкції поділяються на:

- повітряноопорні;

- пневмокаркасні;

- комбіновані (вантовопневматичні і лінзоподібні).

37. Класифікація пневматичних конструкцій

Пневматичні конструкції поділяються на:

- повітряноопорні;

- пневмокаркасні;

- комбіновані (вантовопневматичні і лінзоподібні).

Повітряноопорні конструкції являють собою закриту пневмооболонку, під якою всередині приміщення створюється невеликий надмірний тиск повітря, що грає роль основного несучого елемента конструкції. Цей тиск встановлюється розрахунком в межах 0,02-0,002атм. Такий тиск забезпечує необхідну стійкість споруди і практично не відчувається тими людьми, що знаходяться в приміщенні.

Повітряноопорні ПК проектуються, як правило, у вигляді сферичних куполів або циліндричних склепінь прольотом від 12 до 50 м. і більше.

Звід зі сферичними торцями

Торці склепінь в більшості випадків виконуються так само із плівки або тканини з сферичним обрисом. Для склепінь невеликих прольотів торцеві частини в деяких випадках роблять плоскими з жорстких матеріалів (дерево, метал, пластмаса).

.

Пневмокаркасні конструкції складаються з ряду несучих надувних елементів. Пневмоелементи уявляють собою герметично закриті балони, найчастіше трубчастої форми діаметром до 60-70 см.

Пневмокаркасні конструкції застосовуються у вигляді пневмобалок, пневмостійок, пневмоарок, пневмокуполів та інших конструкцій.

Пневмоарка (Ризб=0,5-1,5 атм)

Пневмобалка

Опори пневмоарок шарнірні. Торець пневмоелементів надягають на сталевий стакан і закріплюють нагелями або хомутами. Найбільш доцільно для ПК використовувати арки кругового обрису. Проліт пневмоарок належить приймати 12-16 м., крок 2,5-3 м. Проектне положення ПК зберігається завдяки надлишковому тиску повітря (0,5-1,5 атм.)

Комбіновані конструкції складаються із збірного каркасу (алюмінієвого, сталевого чи дерев'яного) і повітряноопорної захисної оболонки.

У звичайних умовах всередині приміщення підтримується нормальний тиск. Тиск підвищується при значних вітрових або снігових навантаженнях. Ці конструкції відрізняються підвищеною стійкістю, однак їх застосування доцільне при перекритті великих прольотів.

Вантовопневматичні конструкції являють собою поєднання повітряноопорних оболонок з вантовими системами із сталевих або синтетичних тросів.

Лінзоподібні пневматичні конструкції складаються з замкнутих висячих оболонок, закріплених на жорсткому опорному каркасі.