Контрольні питання.

1. Які загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів Ви знаєте?

2. Які вимоги до безпеки при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки?

3. Які вимоги до безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт Ви знаєте?

Література.

1. Керб Л.П. Основи охорони праці. К., КНЕУ, 2003.

2. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Знання, 2010. - 373 с.

3. Основи охорони праці. навч. посібник / Р. М. Івах, Я. І. Бедрій, Б. О. Білінський, М. М. Козяр; під ред. Р. М. Іваха. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Кондор, 2010. - 462 с.

Лекція 7.2 (2 год.)

Електробезпека

План

7.2.1 Дія електричного струму на організм людини.

7.2.2 Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

7.2.3 Основні причини ураження людини електричним струмом.

7.2.4 Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи

7.2.1 Дія електричного струму на організм людини

Електричний струм може викликати наступні види впливу: термічний (опік); хімічний (електроліз шкіри); механічний (розрив тканин) і біологічний (порушення біологічних процесів). Ці дії умовно зводяться до двох основних видів впливу: електричним травмам і електричним ударам.

Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.

Електричні удари – це ураження живих тканин електричним струмом. Вони можуть викликати судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості, із втратою свідомості, без ураження чи з ураженням роботи серця й органів дихання, а також клінічну смерть. Клінічна смерть – це перехідний стан організму від життя до смерті.

7.2.2 Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

Фактори, що обумовлюють результат впливу при электротравмі

1. Основним вражаючим фактором є величина струму, що протікає через людину.

Установлені такі граничні струми:

не відпускний, що спричиняє ледь відчутне роздратування при проходженні через організм (0,6...1...…1,5мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 5...7...…7мА при постійному струмі);

що не відпускає, викликає при проходженні через людину нездоланні судорожні скорочення м'язів руки, у якій затиснутий провідник (10...15 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 50...80 мА при постійному струмі);

фібриляційний, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, тобто різночасне хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза, при якому порушується кровообіг (100 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА при постійному струмі).

Гранично допустимий струм через людину не повинний перевищувати: 0,3 мА при змінному струмі частотою 50 Гц; 0,4 мА – 400 Гц і 1 МА при постійному струмі. При високій температурі (вище 25 ⁰С) і великої вологості (відносна вологість повітря більше 75%) допустимий струм варто зменшити в три рази.

2. Опір тіла людини складається з опору шкіри в місцях контактів (Ск і Rк) і опору внутрішніх органів (R_в). Опір шкіри залежить від її стану (чиста – брудна, суха – волога, наявність ушкоджень), площі і щільності контактів. Опір тіла людини обернено пропорційний прикладеній напрузі. При розрахунках умовно вважають, що опір тіла людини активний лінійний і дорівнює 1000 Ом.

3. Напруга на людину впливає на результат ураження, визначаючи опір тіла і струм, що протікає. Гранично допустима напруга на людину при нормальному (не аварійному) режимі електроустановок не повинна перевищувати наступних значень: 2В при змінному струмі частотою 50 Гц, 3 В – 400 Гц і 8 В при постійному струмі. При високій температурі і високій вологості, аналогічно допустимому струму, допустиму напругу варто зменшити в три рази.

4. Рід і частота струму. Найбільш небезпечними для людини є струми частотою 20 – 200 Гц. З підвищенням і зниженням частоти небезпека ураження зменшується і цілком зникає при частотах вище 400 кгц, хоча високочастотні струми можуть викликати опіки. Постійний струм менш небезпечний (у 4 – 5 разів ніж перемінний).

5. Велике значення має тривалість протікання струму, при збільшенні якого опір і опоро здатність організму зменшуються.

6. На результат ураження впливає шлях струму через тіло людини. Можливих шляхів (петель струму) багато, однак найбільш часто зустрічаються такі: права рука – ноги, ліва рука – ноги, рука – рука, нога – нога. Найбільш небезпечні випадки проходження струму через голову і грудну клітину.

7. Небезпека впливу струму залежить від індивідуальних особливостей людини (маси і фізичного розвитку), а так само від стану нервової системи і всього організму. Велике значення має «фактор уваги», що послаблює небезпеку струму.

8. На результат ураження впливає навколишнє середовище. Відповідно до Правил обладнання електроустановок приміщення розділяються на три категорії:

8.1. Приміщення з підвищеною небезпекою. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: вологість (відносна вологість повітря перевищує 75 %); струмопровідного пилу (металевого чи вугільного), струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних і ін.); високої температури (температура повітря перевищує або періодично більше однієї доби + 35 ^о С).

8.2. Особливо небезпечні приміщення. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: особливої вогкості (відносна вологість повітря близька до 100 %); хімічно активного чи органічного середовища (постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування); одночасно двох чи більше умов підвищеної небезпеки.

8.3. Приміщення без підвищеної небезпеки. У них відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.