58) Фактори прямого та опосередкованого впливу на ризики інноваційної діяльності.

Ризики інновацій виникають в результаті дії багаточисельних факторів. Вони можуть бути притаманні як всім суб’єктам підприємницької діяльності, так і окремі, особливі. Через різноманітність і різноплановість останніх інноваційна діяльність є найбільш ризиковою і непривабливою для підприємців, особливо для малих підприємств, які обмежені фінансово. Але надприбутки, що можна отримати завдяки інноваціям, спокушають йти на ризик.

Науковці по-різному групують фактори ризику через відсутність чітких меж їх впливу та плинність. Загалом, можна виділити такі 5 груп факторів ризику:

Техногенні – зумовлені функціонуванням техногенно небезпечних об’єктів як технічних систем чи особливостями технологічних процесів,

Природні – визначаються гідрометеорологічними, кліматичними, біологічними та іншими характеристиками території,

Економічні - визначаються підприємницьким аспектом розвитку господарської діяльності, загостренням ресурсно-сировинного становища,

Соціальні – які характеризують прояв людського фактору,

Політичні – мілітаризація, ресурсна експансія тощо.

До цього переліку можна додати: нормативні, демографічні, ринкові, форс-мажорні обставини.

Всі фактори узагальнено розділяють на зовнішні і внутрішні. Система зовнішніх факторів, які впливають на рівень ризиків інноваційних проектів, поділяється на фактори прямого і опосередкованого впливу. Зовнішні фактори інноваційного ризику ґрунтуються на групуванні їх за сферами прояву (маркетингові, інноваційні, економічні, форс-мажорні тощо).

Визначну частку серед факторів зовнішнього впливу становлять маркетингові. Серед маркетингових факторів прямого впливу можна виділити: конкуренція (її вид, рівень); дії контрагентів (постачальників, посередників, партнерів, представників контактних аудиторій (місцеві жителі та громадські організації, банки і кредитори); темпи росту ринку; структура попиту і пропозиції; лояльність споживачів; дії з боку місцевих ЗМІ та деякі інші.Серед суто інноваційних факторів можна відзначити: розвиток НТП в світі і в країні.

Серед економічних факторів прямого впливу: бюджетна, фінансово-кредитна та податкова системи; тіньова економіка, корупція.

Впливають і інші фактори: політичні (законодавство), екологічні (екологічна ситуація в регіоні), організаційні (дії з боку влади, органів місцевого самоврядування) та деякі інші.

Серед факторів опосередкованого впливу, також, є частка маркетингових: міжнародна торгівля (вплив діяльності Всесвітньої організації торгівлі, міжнародної конкуренції); міжнародний імідж держави та деякі інші.

До інноваційних можна віднести: розвиток інноваційної діяльності в галузі.

До економічних відносять: економічне становище в країні (в т.ч. інфляція), економічне становище в галузі.

Велику роль тут відіграють фактори випадкових не прогнозованих обставин: форс-мажорних обставин, стихійні та техногенні катастрофи,

Внутрішні фактори можна поділити на чотири групи: стратегія підприємства, характер інноваційної діяльності, ресурси, маркетинг.

Так, до внутрішніх факторів менеджменту підприємства можна віднести: гнучкість і ступінь адаптації до змін умов господарювання, інформаційне забезпечення, організація виробничого процесу, відповідність обраної стратегії;

До факторів вибору характеру інноваційної діяльності автором віднесені: характер НДДКР на підприємстві, стан впровадження нової техніки, технологій, ступінь диверсифікації виробництва, збуту;

До ресурсного забезпечення інноваційної діяльності включені: наявність кадрів відповідної кваліфікації, наявність відповідних основних фондів, відповідність виробничих потужностей характеру інновації, наявність відповідної сировини;

До характеристики якості та рівня маркетингу: стан робіт з підвищення якості продукції, послуг, просування продукції на ринку, організація ринкових досліджень, стан роботи з контрагентами.

Кожний з означених факторів за певних умов може відігравати вирішальне значення в настанні ризикової ситуації. Визначення всіх можливих факторів інноваційного ризику дозволить врахувати їх при прийнятті відповідних управлінських рішень і мінімізувати можливість настання ризикової ситуації.