- •Інноваційна екосистема та сучасні тенденції глобалізації економіки.
- •Інноватика як галузь знань.
- •Методологічні основи інноваційного розвитку економіки.
- •Сутність та ключові ознаки інновації
- •Класифікація та види інновацій
- •Життєвий цикл інновацій
- •Інноваційний процес та його контрагенти
- •Інноваційний розвиток
- •Передумови та основні чинники інноваційного розвитку економіки.
- •Індикатори інноваційного розвитку
- •Оцінювання ефективності національних інноваційних систем.
- •Технологія оцінювання та моніторинг інноваційної активності в Україні.
- •Сфера інноваційної діяльності.
- •Моделі інноваційного підприємництва.
- •Венчурні підприємства.
- •Сучасні форми інтеграції ключових ресурсів інноваційного розвитку.
- •Розвиток інноваційних центрів в Україні.
- •Динаміка техніко-економічних показників діяльності технопарків України відповідно до змін державної підтримки *
- •Сучасні форми комунікацій в інноваційній сфері.
- •Міжнародне наукове співробітництво (scientific relations).
- •22. Складові інфраструктури ринку інновацій
- •Інвестиційна інфраструктура
- •Засади та принципи державної інноваційної політики
- •Методи та моделі державного регулювання.
- •Світовий досвід державної підтримки інновацій
- •Напрямки вдосконалення державного регулювання інноваційного підприємництва в Україні
- •32. Досвід функціонування національних інноваційних систем країн світу
- •Особливості національної інноваційної системи України.
- •34. Система державних органів сприяння інноваційній активності в Україні
- •Методи прогнозування обсягів продажу інновацій.
- •Стратегічний маркетинг інновацій.
- •Маркетингові дослідження інновацій.
- •Оцінювання ринкового успіху інноваційного товару
- •6) Життєвий цикл інновацій
- •42) Сутність та технологія формування стратегії інноваційного розвитку суб’єктів господарювання
- •43) Інноваційні бізнес-моделі компанії та їх основні компоненти.
- •Класифіаційна матриця видів бізнес-моделей за Пітером Вейлом
- •44) Бізнес-моделі видатних новаторів
- •45. Стратегії та напрямки інноваційного розвитку. Матриця стратегічних варіантів розвитку підприємства
- •46) Інноваційний потенціал: сутність, структура та роль в забезпеченні розвитку підприємства
- •47) Методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства
- •48) Управління знаннями як ключовий інструмент формування інноваційного потенціалу підприємства
- •49) Перспективні моделі розвитку інноваційного потенціалу підприємства
- •50) Інвестиції в інноваційний розвиток підприємства: обґрунтування потреби в коштах та очікування віддачі
- •51) Джерела формування інвестицій інноваційних компаній
- •52. Організація фінансування інноваційної діяльності
- •53. Венчурне інвестування
- •54) Стратегії виходу з венчурних інвестицій
- •55) Природа ризиків інноваційної діяльності, їх різновиди
- •56) Методологія ідентифікації ризиків інноваційної діяльності
- •57) Якісне та кількісне оцінювання ризиків інноваційної діяльності.
- •58) Фактори прямого та опосередкованого впливу на ризики інноваційної діяльності.
- •59) Управлінські напрями та методи регулювання впливу інноваційних ризиків на розвиток підприємства.
- •60) Інтелектуальний капітал та його складові.
- •61) Технології охорони прав інноваційних об’єктів інтелектуальної власності.
- •62) Вибір способу охорони інтелектуальної власності підприємством.
- •63) Механізми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.
56) Методологія ідентифікації ризиків інноваційної діяльності
Ідентифікація ризиків визначає, які ризики здатні вплинути на проект, і документує характеристики цих ризиків. Ідентифікація ризиків не буде ефективною, якщо вона не буде проводитися регулярно протягом реалізації прийнятого господарського рішення.
Метою ідентифікації інноваційного ризику є: виявлення ділянок підвищено- го ризику для оцінки міри ризику, аналіз прийнятності відповідного рівня ри- зику для підприємства; розробка при необхідності заходів із попередження або зниження ризику, а в разі ризикової події вживання заходів максимально можливого відшкодування заподіяного збитку.
Нині найбільш ефективним є комплексний підхід до аналізу ризиків. З одного боку, такий підхід дозволяє отримувати більш повне уявлення про можливі результати реалізації проекту, тобто про усі позитивні і негативні несподіванки, які очікують інвестора, а з іншого боку, — робить можливим широке застосування математичних методів (особливо ймовірносно- статистичних) для аналізу ризиків. Комплексний підхід передбачає виконання таких етапів ідентифікації і вимірювання інноваційного ризику:
Етап 1. Збір і підготовка первинних даних для ідентифікації стадій інноваційного проекту. Для ідентифікації інноваційних ризиків цикл інноваційного проекту визначатиметься як період часу, протягом якого може настати відповідна несприятлива подія.
Етап 2. Ідентифікація факторів ризику відповідно до розробленої класифікації інноваційних ризиків.
Етап 3. Вибір критичних факторів ризику, тобто факторів, що справляють найбільший вплив на результат інноваційного проекту; пріоритетність цих факторів, яка сприяє вибору відмітних параметрів.
Етап 4. Визначення відмітних параметрів критичних факторів ризику. Кількісні характеристики виходять за допомогою вимірів або розрахунків, а для визначення якісних характеристик використовується інформація, отримана за допомогою, наприклад, зовнішнього огляду, методів візуалізації, деталізації конструкції.
Етап 5. Вимірювання значень параметрів критичних факторів ризику. На цьому етапі проводиться встановлення значень параметрів, діапазонів значень, умов або станів певних параметрів; встановлення інформації, пов'язаної із заданими параметрами; дані лабораторних випробувань, вимірювань, зовнішнього огляду або розрахунків, документації на технічне проектування
Створення класифікатора ризиків може полегшити процеси ідентифікації, диференціації й оцінки ризиків, а також визначення необхідних взаємозв’язків для управління ризиками. Ризики можуть бути як загальними для всіх проектів, так і специфічними, залежними від конкретних характеристик і особливостей кожного інвестиційно- го проекту.
Для ідентифікації ризиків, передусім необхідно найточніше визначити, з яким із можливих проявів ризику доведеться стикатися. За проявом розрізняють ризик як «можливість», ризик як «небезпеку» і ризик як «невизначеність». Перший прояв, тобто ризик як «можливість», означає, що головним чином простежується зв’язок між ризиком і прибутком: чим більше ризик, тим більше і можливий успіх, прибуток. Ризик як «небезпека» пов’язується з можливістю таких подій, які виклика- ють негативні наслідки для організації. Потенційно до таких подій, які спричиняють матеріальні втрати і моральний збиток для організації, належать аварії, катастрофи, розкрадання, шпигунство, шантаж, шахрайство, судові позови тощо. І, нарешті, прояв ризику як «невизначеності» багато в чому пов’язується з психологічними уявленнями людини про незвідане, невідоме.
Основні методи дослідження інноваційних ризиків включають неформалізовані і формалізовані методи аналізу. В основі формалізованих методів такі методи, наприклад, дисконтування, аналіз чутливості, метод сценаріїв. На відміну від них неформалізовані методи є, по суті, певним описом аналітичних процедур на логічному рівні. До їх числа належать методи експертних оцінок, побудова систем показників, SWOT-аналіз. У практичній діяльності все частіше використовується комбінування як різних методів, так і їх окремих елементів, що ускладнює диференціацію методів за будь-якими ознаками.