- •Інноваційна екосистема та сучасні тенденції глобалізації економіки.
- •Інноватика як галузь знань.
- •Методологічні основи інноваційного розвитку економіки.
- •Сутність та ключові ознаки інновації
- •Класифікація та види інновацій
- •Життєвий цикл інновацій
- •Інноваційний процес та його контрагенти
- •Інноваційний розвиток
- •Передумови та основні чинники інноваційного розвитку економіки.
- •Індикатори інноваційного розвитку
- •Оцінювання ефективності національних інноваційних систем.
- •Технологія оцінювання та моніторинг інноваційної активності в Україні.
- •Сфера інноваційної діяльності.
- •Моделі інноваційного підприємництва.
- •Венчурні підприємства.
- •Сучасні форми інтеграції ключових ресурсів інноваційного розвитку.
- •Розвиток інноваційних центрів в Україні.
- •Динаміка техніко-економічних показників діяльності технопарків України відповідно до змін державної підтримки *
- •Сучасні форми комунікацій в інноваційній сфері.
- •Міжнародне наукове співробітництво (scientific relations).
- •22. Складові інфраструктури ринку інновацій
- •Інвестиційна інфраструктура
- •Засади та принципи державної інноваційної політики
- •Методи та моделі державного регулювання.
- •Світовий досвід державної підтримки інновацій
- •Напрямки вдосконалення державного регулювання інноваційного підприємництва в Україні
- •32. Досвід функціонування національних інноваційних систем країн світу
- •Особливості національної інноваційної системи України.
- •34. Система державних органів сприяння інноваційній активності в Україні
- •Методи прогнозування обсягів продажу інновацій.
- •Стратегічний маркетинг інновацій.
- •Маркетингові дослідження інновацій.
- •Оцінювання ринкового успіху інноваційного товару
- •6) Життєвий цикл інновацій
- •42) Сутність та технологія формування стратегії інноваційного розвитку суб’єктів господарювання
- •43) Інноваційні бізнес-моделі компанії та їх основні компоненти.
- •Класифіаційна матриця видів бізнес-моделей за Пітером Вейлом
- •44) Бізнес-моделі видатних новаторів
- •45. Стратегії та напрямки інноваційного розвитку. Матриця стратегічних варіантів розвитку підприємства
- •46) Інноваційний потенціал: сутність, структура та роль в забезпеченні розвитку підприємства
- •47) Методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства
- •48) Управління знаннями як ключовий інструмент формування інноваційного потенціалу підприємства
- •49) Перспективні моделі розвитку інноваційного потенціалу підприємства
- •50) Інвестиції в інноваційний розвиток підприємства: обґрунтування потреби в коштах та очікування віддачі
- •51) Джерела формування інвестицій інноваційних компаній
- •52. Організація фінансування інноваційної діяльності
- •53. Венчурне інвестування
- •54) Стратегії виходу з венчурних інвестицій
- •55) Природа ризиків інноваційної діяльності, їх різновиди
- •56) Методологія ідентифікації ризиків інноваційної діяльності
- •57) Якісне та кількісне оцінювання ризиків інноваційної діяльності.
- •58) Фактори прямого та опосередкованого впливу на ризики інноваційної діяльності.
- •59) Управлінські напрями та методи регулювання впливу інноваційних ризиків на розвиток підприємства.
- •60) Інтелектуальний капітал та його складові.
- •61) Технології охорони прав інноваційних об’єктів інтелектуальної власності.
- •62) Вибір способу охорони інтелектуальної власності підприємством.
- •63) Механізми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.
Міжнародне наукове співробітництво (scientific relations).
Розвиток провідних країн світу надає поштовх для розвитку інших країн, що розвиваються. Тісне міжнародне науково-технічне співробітництво між країнами дозволить прискорити розвиток та обмінюватись досвідом.
З січня 2014 року вступає в дію нова Рамкова програма «Горизонт-2020», яка сприяє розвитку науково-технічного співробітництва країн членів ЄС. Програма полегшує процедури передачі та введення нових проектів для країн учасниць.
Європейська комісія 30 листопада 2011 року оголосила про впровадження нової Рамкової програми міжнародного науково-технічного співробітництва «Горизонт-2020». Основною метою створення та впровадження програми є об’єднання фінансування науково-дослідницьких робіт, розробка інноваційних технологій для країн-учасниць ЄС на період 2014 – 2020 роки. Дана програма повинна замістити програму FP7 (Сьома рамкова програма). країна може приєднатись до декількох завдань стратегії Європи:
1) «smart growth» – інтелектуальне зростання, що означає пріоритетне завдання розвиток економіки, при підвищенням рівня освіти та введення інновацій тощо.
2) «sustainable growth» - включає в себе складові сталого розвитку, ефективне використання ресурсів тощо;
3) «inclusive growth» - переорієнтація економіки на соціальну сторону, високі показники зайнятості тощо.
З метою покращення фінансування науково-дослідницької сфери програма передбачає використання 3 % від ВПП країн-учасниці. Програма сприятиме покращенню міжнародного науково-технічного співробітництва країн ЄС, зосередить увагу на основних європейських проблемах та пріоритетах розвитку. Щоб не послабити свої позиції в світі Європа запроваджує «Горизонт-2020» з метою спрощення процедури обміну технологіями, що полегшить співробітництво між країнами, що принесе позитивний результат для учасників.
Інноваційний розвиток Європи допоможе вийти регіону на новий ступінь розвитку і сприятиме зайняттю лідируючих позиції у світі. Перед Європою стоїть ряд невідкладних проблем, які потребують термінового вирішення а саме: соціально-економічних, зайнятість населення, економічне зростання, покращення екологічної ситуації тощо. Надзвичайно важливим є питання поступове зменшення кількості населення Європи, за прогнозами, на 21 млн. осіб до 2030 року, що зменшить кількість працездатного населення. Україну також стосуються вказані вище проблеми та потребують вирішення, тому створені Стратегії ініціатив такі, як «Молодь у Русі» та «Нові навички для кращого працевлаштування», до яких приєднана Україна.
22. Складові інфраструктури ринку інновацій
інноваційну інфраструктуру утворюють сукупність підприємств, організацій, установ, їхніх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, наукові, виробничі, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комуніка- тивні, юридичні, освітні, з питань трансферу технологій тощо). Основними елементами іннова- ційної інфраструктури є державні інноваційні фінансово-кредитні установи, венчурні компанії і фонди, зони інтенсивного науково-технічного розвитку (технополіси), технологічні парки (технопарки), інноваційні центри (технологічні, регіональні, галузеві), інкубатори (інноваційні, технологічні, інноваційного бізнесу), консалтингові (консультаційні) фірми тощо.
Інноваційна структура |
Змістовна характеристика |
Цільове призначення |
Парки (технопарки, агропарки ) |
це територіальний відокремлений комплекс, заснований на базі провідного університету, що включає в себе наукові установи, промислові підприємства, інформаційні, сервісні та виставкові комплекси, комфортні житлово-побутові умови. |
– прискорюють процеси передачі результатів фундаментальних та прикладних наукових досліджень у виробництво;
– забезпечують розвиток інноваційного підприємництва;
– сприяють залученню промислових та банківських ресурсів в інноваційну сферу. |
Інкубатори (інноваційні, технологічні) |
створення сприятливих умов для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм, що реалізують нові наукові ідеї-новації. |
Інкубатор може надавати таким фірмам приміщення та необхідне обладнання на певний період, забезпечуючи їх консультаціями з економічних та юридичних питань на пільгових засадах, організувати інформаційне та рекламне забезпечення. Інкубатор проводить також експертизу інноваційних проектів (науково-технічну, економічну, комерційну), веде пошук інвесторів та дає їм певні гарантії, надає можливість скористатися своїм дослідним виробництвом і цим допомагає інноваційним малим підприємствам виживати в межах інкубаторів. |
Центри (технологічні, інноваційні , територіальні |
Основною структурною одиницею технопарку є центр. Центр за своєю суттю є структурою підтримки сформованих малих інноваційних підприємств, що вже пройшли найбільш важкий етап організації, що складається у становленні та виживанні в початковий період їх діяльності. Інноваційно-технологічні центри створюються в основному в рамках технопарків. |
Збереження і розвиток регіонального науково-технічного потенціалу, насамперед, за рахунок надання високотехнологічним підприємствам, які пройшли стартовий етап і знаходяться в стадії розвитку, можливостей користування дослідницькі і виробничими площами. Також надають підприємствам технічну, інформаційну та консультаційну підтримку, надають формальні і неформальні гарантії при пошуку засобів для їх розвитку. |
Поліси (технополіси, зони інтенсивного науково-технічного розвитку) |
це науково-промисловий комплекс, створений для виробництва нової прогресивної продукції або розроблення нових наукоемких технологій на базі тісних відносин з університетами і науково-технічними центрами. У ньому поєднуються наука, техніка і підприємництво, здійснюється тісне співробітництво між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними органами влади. |
максимальне використання унікального науково-виробничого та трудового потенціалу великого міста, його зручного економіко-географічного положення через формування життєво важливої для інноваційної діяльності інфраструктури.
|
Інноваційні кластери
|
Кластер – це група географічно близьких, взаємопов'язаних компаній і організацій та взаємодіючих інститутів, які співпрацюють у визначеному виді бізнесу, характеризуються спільністю напрямів діяльності та взаємодоповненням. Інноваційні кластери забезпечують взаємну узгодженість технологічних, економічних і значною мірою соціальних параметрів інноваційного зростання. |
Такі об’єднання сприяють підвищенню продуктивності праці, прискорюють темпи впровадження інновацій на виробництві, сприяють підвищенню конкурентоспроможності різних галузей економіки, не вимагають значних коштів і складаються з різних ініціатив, спрямованих на стимулювання учасників для співпраці. Створення кластера дозволяє сформувати специфічний економічний простір, метою якого є розширення сфери вільної торгівлі, збільшення обсягів експорт продукції кластера, вільного переміщення капіталу та людських ресурсів. Мета створення інноваційного кластера полягає в концентрації сильних сторін регіону для вирішення складних завдань. |