- •Міністерство освіти і науки україни
- •Затверджую
- •1 Загальна частина
- •1.1 Мета і завдання курсового проектування
- •1.2 Теми і завдання для проектування
- •1.3 Склад та об'єм проекту
- •11 Вибір перерізу і типу кабелів силових кіл та кіл керування
- •2 Оформлення проекту
- •2.1 Загальні вимоги
- •2.2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •2.3 Вимоги до оформлення графічної частини проекту
- •3 Орієнтовний зміст пояснювальної записки
- •3.1 Вступ
- •3.2 Опис і характеристики об'єкта керування
- •3.3 Розробка принципової електричної схеми устаткування з урахуванням вузлів блокування, сигналізації та захисту.
- •3.4 Визначення потужності і вибір виконуючого силового устаткування. Визначення попередньої потужності головного приводу електроустаткування
- •Розрахунок потужності приводів загально промислових машин та механізмів
- •Електрообладнання компресорів
- •Приклад
- •3.4.2 Електрообладнання вентиляційних та повітродувних установок
- •3.4.3 Електрообладнання насосних установок
- •Приклад
- •3.4.4 Електрообладнання транспортерів та транспортних систем
- •Приклад
- •3.4.5 Електрообладнання токарних, токарно-револьверних і карусельних верстатів
- •3.4.6 Електрообладнання свердлильних і розточувальних верстатів
- •Приклад
- •3.4.7 Електрообладнання фрезерних верстатів
- •Приклад
- •3.4.8 Електрообладнання стругальних, довбальних та протяжних верстатів
- •3.4.9 Електроустаткування ліфтових установок
- •3.4.10 Електроустаткування кранових установок
- •Розрахунок потужності двигуна привода механізму підйому
- •Розрахунок потужності двигуна привода механізму переміщення крана
- •3.5 Розрахунок струмів і вибір пускорегулюючої та захисної апаратури
- •Приклад
- •3.6 Вибір перерізу і типу кабелів силових кіл та кіл керування
- •3.7 Розміщення електроустаткування
- •3.8 Розробка схеми електричних з'єднань та таблиць з'єднань та підключень
- •4 Орієнтовний зміст графічної частини проекту
- •5 Перелік рекомендованої літератури
1.3 Склад та об'єм проекту
Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини.
Склад і об'єм розділів розрахунково-пояснювальної записки:
1 Титульний аркуш (додаток 1);
2 Завдання на курсове проектування (додаток 2);
3 Вихідні дані (1 сторінка);
4 Склад проекту (додаток 3);
5 Зміст (1 сторінка);
6 Вступ (1 сторінка);
7 Опис і характеристики об'єкта керування (2 - 3 сторінки);
8 Розробка принципової електричної схеми устаткування з урахуванням
вузлів блокування, сигналізації та захисту (2 - 3 сторінки);
9 Визначення потужності і вибір виконуючого силового устаткування
(5 - 6 сторінок);
10 Розрахунок струмів і вибір пускорегулюючої та захисної апаратури
(3 - 4 сторінки);
11 Вибір перерізу і типу кабелів силових кіл та кіл керування
(2 - 3 сторінки);
13 Розміщення електроустаткування (1 - 2 сторінки);
14 Розробка схеми електричних з'єднань та таблиць з'єднань та підключень
(1 - 2 сторінки);
15 Перелік використаних джерел (1 сторінка).
Таким чином пояснювальна записка повинна мати від 23 - 30 сторінок друкованого або 30 - 40 сторінок рукописного тексту з розрахунками.
Склад та об'єм графічної частини:
1 Схема електрична принципова устаткування (формат А1);
2 Схема електричних з'єднань (формат А1);
3 Таблиці з'єднань та підключень (формат А4, але вони можуть бути
об'єднані на одному з форматів А3, А2, А1);
4 Заказна специфікація (формат А3).
2 Оформлення проекту
2.1 Загальні вимоги
Оформлення курсових і дипломних проектів повинно відповідати вимогам Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), правилам улаштування електроустановок (ПУЕ), вимогам Єдиної системи технічної документації (ЄСТД).
Студентом-випускником на захист подаються:
пояснювальна записка проекту;
графічна частина;
ілюстрований матеріал (плакати, фотографії, первинні матеріали експериментів, тощо);
фактичний матеріал (макети, моделі, натуральні зразки, лабораторні стенди).
2.2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
Пояснювальна записка повинна містити необхідні розрахунки, пояснення і обґрунтування прийнятих рішень. Записка виконується за допомогою комп'ютерної техніки або рукописним способом на одному боці аркуша паперу формату А4 одним з наведених нижче способів:
- рукописним креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304-81) з висотою літер і цифр не менше 2,5мм. Цифри і літери потрібно писати чітко чорною пастою;
- машинним з використанням комп’ютерної техніки (ГОСТ 2.004-88);
При використанні комп’ютерної техніки міжрядковий інтервал « Полуторный » Параметри тексту: відступ зверху та знизу 20 мм, справа 10 мм, колонтитули 15 мм.
Гарнітура тексту Times New Roman розмір шрифту 14 pt. В таблицях, колонтитулах та на діаграмах шрифт може бути від 10pt до 16pt в залежності від змісту. Вертикальне вирівнювання тексту по верху сторінки. Горизонтальне вирівнювання тексту по ширині сторінки.
Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усієї записки.
Прізвища, назви установ, організацій та інші власні назви наводять у мові оригіналу.
Заголовки структурних елементів і розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Вписувати в текстові документи, виготовлені комп’ютерним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід чорним чорнилом, пастою або тушшю.
Кожен розділ пояснювальної записки повинен починатись з нової сторінки, незалежно від того де закінчився текст попереднього розділу.
Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, чорнилом або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля і 5 мм від інших полів аркуша.
Відстань від рамки до початку і кінців рядків не менша ніж З мм.
Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менша ніж 10 мм.
Абзаци в тексті починають відступом, який дорівнює 15-17 мм.
Записка починається з титульного аркуша, за яким міститься завдання, а потім аркуш з переліком змісту проекту, що додаються.
В кінці пояснювальної записки надається аркуш з переліком літературних джерел, що використовувались проектантом в роботі над проектом.
Загальна нумерація сторінок починається з титульного аркуша. Зворотні сторінки аркушів не нумеруються. Номер аркуша на титульному аркуші не проставляють.
При написанні окремих розділів проекту слід перш за все привести вихідні дані, потрібні для розрахунків в цьому розділі, і поставлені вимоги ПУЕ або іншими директивними матеріалами, а також дати опис послідовності і методику розрахунків.
Формули та рівняння розташовують після тексту в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входить до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності , в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу, числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Всі формули повинні нумеруватись подвійним числом через крапку, перша цифра якого є номером розділу, а друга - порядковим номером формули у розділі.
Приклад: струм у колі І, А, обчислюється за формулою:
І= U/R (1.1)
де U – напруга, В
R- опір провідника, Ом
Якщо треба виконати велику кількість обчислень по одній формулі, то обчислення можна не приводити, а скласти відповідну таблицю, в яку, записати результати всіх обчислень.
Якщо формулою користуються в іншому розділі, то не треба її писати знов. Достатньо лише послатись на її номер.
Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад:
"...У роботі [5,23]..."
де 5 - номер по списку літератури,
23- номер сторінки.
Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються уперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в звіті. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.
За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні данні. Ілюстрація позначається словом "Рисунок -", яка разом з назвою розміщається після пояснювальних даних.
Приклад оформлення ілюстрацій і графіків:
– корпус електроустаткування
– прилад захисного вимкнення
– виконавчий орган пристрою (реле)
pA – міліамперметр
pV – вольтметр
FU1 – запобіжник
HL1 – сигнальна лампа вмикання стенда
SA1 – тумблер включення стенда
Rh – резистор чи тумблер зміни опору «тіла людини»
R к.3 – резистор зміни опору короткого замикання на корпус
електроустановки
Rуст. – резистор уставки напруги спрацьовування пристрою захисного
вимикання
Рисунок 1 – Схема електрична принципова пристрою захисного
вимикання, що реагує на потенціал корпуса.
Рисунок 2 – Q–H–характеристика відцентрового вентилятора.
Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується або на наступній сторінці. Таблицю слід нумерувати арабськими цифрами, порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць що наводяться у додаткових. Висота рядків таблиці не менше 8 мм. Слово "Таблиця" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над другими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" з вказівкою номера таблиці відповідно до малюнка.
Таблиця 6.1 - Основні показники
В кінці розділу повинен надаватись аналіз виконаних розрахунків, розглянутих варіантів та інших видів робіт з оцінкою позитивних і негативних сторін, що властиві тому чи іншому рішенню.В пояснювальній записці не слід допускати скорочень будь-яких слів, окрім загальноприйнятих.
Текст повинен бути коротким, чітким і не допускати інших тлумачень.
Всі аркуші пояснювальної записки, окрім титульного листа і завдання, повинні мати основний напис, форма якого приведена у додатках.
