Приклад
Визначити швидкість різання й потужність електродвигуна при чорновому фрезеруванні чавунної заготовки на вертикально-фрезерному верстаті моделі 6А54.
Матеріал вироби - чавун СЧ15-32 з Нв - 190. Глибина чорнового фрезерування по рекомендаціях довідника з обробки металів різанням приймається 5 мм.
Для прийнятої глибини фрезерування вибирається торцева фреза діаметром D=110мм з числом зубів Z =12. Період стійкості фрези Т=180 хв. Ширина фрезерування В =90 мм. По рекомендацій довідника величина подачі вибирається 0,3 мм / зуб.
Рішення
Вибираємо значення коефіцієнтів і показників ступеня CV = 225; CF = 50; g = 0.3; m = 0.3; К = 0,3; n = 0.3; XU = 0.4; YU =0.3; i = - 0.9 ; XF = 0.9; YF = 0.72.
Швидкість різання
Зусилля різання
потужність електродвигуна
Вибирається двигун потужністю 5,5 кВт.
3.4.8 Електрообладнання стругальних, довбальних та протяжних верстатів
Стругальні верстати призначаються для обробки горизонтальних вертикальних до похилих площин різцями.
Обробка деталей струганням на поздовжньо-стругальних станках вимагають певні вимоги до їх головному приводу.
1.Регулювання швидкості руху столу в діапазоні (15- 20) / I.
2.Забезпечення роботи двигуна при постійному моменті навантаження у нижній частині діапазону швидкостей прямого ходу (6 - 25 м / хв) і при постійній потужності - в його верхній частині ( від 25 до 75м/мін).
3. Мінімальний час реверсування столу.
4. Обмеження швидкості робочого ходу до 10 -15 м / хв, при врізанні різця в деталь і при виході його з деталі для запобігання ударів та поломки різця, а також сколювання крайок металу деталі.
У зв'язку з цими вимогами, в стругальних верстатах знайшли застосування різні типи головних електроприводів залежно від розмірів верстата, необхідного діапазону регулювання та величини тягового зусилля.
Що стосується головного елемента приводу - двигуна, то його потужність визначається швидкістю і зусиллям різання, а також величиною втрат на тертя столу по направляючи.
Швидкість і зусилля різання визначаються за аналогічними формулами, зазначеними для приводу токарних верстатів.
При цьому коефіцієнти і показники ступеня беруться з таблиць додатка для обробки матеріалів на стругальних верстатах.
3.4.9 Електроустаткування ліфтових установок
Для визначення потужності двигуна механізму ліфта визначаємо статичне навантаження двигуна виходячи з умов завдання роботи: вантажопідйомність кг.; вага кабіни кг.; швидкість переміщення м/с.; ККД механізму переміщення %; діаметр шківа м.; довжина переміщення м, або кількість поверхів; передаточне число редуктора .
Для механізму вантажного ліфта визначаємо потужність двигуна
,
де РЛ - потужність приводу ліфта, кВт;V – швидкість руху кабіни, м/с;
л – ККД ліфта
Gк – маса кабіни, кг;
Gв – маса вантажу,кг;
Gпр – маса противаги, кг;
Визначаємо швидкість двигуна:
,
де і – передаточне число редуктора ;
D – діаметр барабана лебідки, м,
Для визначання потужності двигуна приводу механізму пасажирського ліфта необхідно:
1. Визначити вагу противаги:
де Gпр – маса противаги, кг
,
середнє завантаження кабіни
γ – коефіцієнт завантаження кабіни ( 0,7 - 0,9 ).
-
вага вантажу кг;
2. Визначити зміну тягового зусилля F, прикладеного до ободу канатовидучого шківа, залежно від передбачених зупинок кабіни кількості поверхів та середньої ваги людей в кабіні: Е=G/70, приймаємо , що середня вага пасажира становить 70 кг. Кількість передбачуваних зупинок: k приймаємо згідно [8 ,300]. Приймемо, що зміна вантажу кабіни на передбачуваних зупинках рівномірна за рахунок рівномірного потоку пасажирів по поверхах:
,
де k– кількість зупинок.
Тягове
зусилля при повністю завантаженій
кабіні, яка стоїть на першому поверсі:
,
де
,
Gпр – вага противаги.
Визначаємо тягове зусилля на передбачених зупинках вище першого
поверху:
де n – порядковий номер передбаченої зупинки.
Моменти, що відповідають тяговим зусиллям:
(
при F >0);
(
при F < 0 )
де ( індекси : д – двигунний; г – генераторний)
,
Таблиця 6 - Розрахунок навантажувальної діаграми
-
F, кГ
M, кГм
На
основі приведених розрахунків будуємо
графік залежності
3. Згідно таблиці 7.2 згідно [ 8, 300] визначаємо прискорення та уповільнення кабіни t1=….с. Сумарний час уповільнення та прискорення за повний рейс:
… .
4. Час рівномірного руху кабіни між передбачуваними зупинками:
5. Час рівномірного руху кабіни вверх:
6. Час рівномірного руху кабіни вниз:
,
де
7. Час руху кабіни за повний рейс без врахування часу стоянки ( час стоянки t0 = …. )
8. Час відкривання та закривання дверей з ручним приводом та вимикання двигуна по таблиці 7.2 згідно [ 8, 300] t4 = …. За повний рейс кабіни
,
9. Час виходу та входу одного пасажира з кабіни приймаємо рівний t5 = 1с, а за весь рейс кабіни:
10. Час зупинок кабіни за повний рейс:
,
11. Час повного рейсу кабінки:
,
а з врахуванням повного часу
12. Тривалість вмикання двигуна:
,
13. Середньоквадратичний момент двигуна:
14. Швидкість двигуна:
15. Потужність на валу двигуна:
Вибираємо двигун типу з технічними даними: Pном = кВт; Uн= B; ηн = %; Iн= А; cos φ = ; λІ = ; λМ = .