(На мультимедійному екрані з’являється напис: «Щасливі моменти шкільного життя»)

Випускник13 : Мені десятий вже минало,

Як я пішов у п’ятий клас,

Коли , гуляючи по школі,

Зустрів у коридорі Вас.

Чарівну, молоду, розумну,

м’яку, привабливу, струнку,

одразу я собі подумав:

«Нам треба вчительку таку!»

І все збулось! Ви поруч з нами

Ділили радість і журбу,

Вели шкільними нас шляхами

І вчили бачити красу.

Ви нам і подруга, і мама,

А ніжно ви для нас – Тетяна.

Випускник 14 : Класна, суперкласна, суперактивна , суперінтелектуальна , супервинахідлива та суперулюблена наш класний керівник – Войненко Тетяна Олександрівна!

Випускник 15 : В хвилини радості й дитячої печалі

Учитель був нам вірний помічник.

Його ми руку дружно відчували,

Він поруч був – наш класний керівник.

Випускник 16 : Серед всього присутнього народу

Вручаємо зіркову нагороду.

Ви серед всіх зірок шкільних

Були найяскравішою для нас усіх.

Випускники вручають подарунок та квіти класному керівнику.

Ведучий 1: Ти знаєш, я так люблю мріяти. Мені іноді хочеться дізнатися, що буде зі мною завтра або через рік?

Ведучий 2 : А я думаю, що мріяти любить кожен.

Ведучий 1: Цікаво, а про що мріють наші випускники? Ким бачать себе у майбутньому?

На сцені з’являються члени однієї сім’ї : Мама в халаті, Бабуся, в намисті і в парику. Дідусь з газетою Тато і син.

Тато : І так, панове, нашу сімейну раду оголошую відкритою. На порядку денному головне питання дня: що нам робити з нашим нащадком,ось з цим, так би мовити, представником роду людського? (Син посміхається.)

Мама: Ой, зараз не те, що раніше, стільки різних приватних університетів, академій не те, що раніше. Хочеш - на брокера вчись, хочеш - на ділера, хочеш - на кілера.

Бабуся: Ой, тільки не на кіллера - там же стріляють!

Тато: А давайте ми його на міліціонера вивчимо! (Поет.) Наша служба небезпечна і важка…

Бабуся: Ні, на міліціонера занадто довго вчитись треба , і потім – там теж стріляють!

Мама: А давайте ми його зіркою шоу - бізнесу зробимо !

Бабуся : Ой, і там стріляють!

Дідусь : Та ви спочатку у дитини запитайте, до чого в нього душа лежить?

Син (соромно): Та я, так, як всі - банкіром хочу стати...

Бабуся : Ой, внучку, та там же теж стріляють!

Мама: Ну и що? Зараз тільки школі поки що не стріляють, то що йому, на вчителя йти, чи що ?

Бабуся : А що ? Робота пристойна, спокійна, а головне, грошова!

Тато : Так и запишемо в постанові: бути тобі, синочку, вчителем. З честю неси це важке, але почесне звання!

Музична пауза .Батько чіпляє на шию сину важку табличку з надписом «Вчитель» Син, згинаючись під тягарем таблички , йде зі сцени, за ним гордо крокує його рідня.

(дивляться у телескоп , на мультимедійному екрані з’являється напис:

сузір’я «Через терни до зірок»)

Астроном-ведучий:

Що це тут за сяйво сяє

Переливом кольорів?

Може це нове сузір’я

Ось сьогодні я відкрив?

На сузір’я щось не схоже

Бач, як тут багато їх!

Може це Чумацький Шлях

Якийсь інший тут проліг?

Ведучий 2 : Увага! Увага! Сьогодні відбудеться урочистий зліт зоряних розсипів.

Ведучий 1 : Яких зростила плеяда зірок майстрів своєї справи.

Ведучий 2 : Зірок, які щедро дарують тепло своїх сердець маленьким іскоркам.

Ведучий 1 : Зірок, які несуть світло майбутнім поколінням.

Ведучий 2 :: Урочистий зліт відбудеться з першим промінням Сонця завтрашнього дня.