Vі. Література.

Тема 12: ж.Бізе. Хори з опери «Кармен».

Мета:

Методичні рекомендації до проведення практичного заняття

І. Опрацювати тему за планом:

1.Хорова творчість Ж.Бізе.

2.Ознайомлення з оперою “Кармен”.

ІІ. Основні поняття теми:

ІІІ. Питання для активізації навчальної діяльності Чим сповнений весь творчий шлях Ж.Бізе? Які основні прагення він виявив у своєму останньому творі «Арлезіанка»?

ІV. Розгляд питань плану.

Реалістичні тенденції в операх Ж.Бізе. Хори з опери «Кармен». Жорж Бізе (1838 - 1875)

Французький композитор, диригент, піаніст епохи романтизму.

Закінчив Паризьку консерваторію, де займався в Антуана Мармонтеля (фортепіано), Сезара Франко (орган), П'єра Ціммермана, Шарля Гуно (контрапункт і фуга), Фроманталя Галеві (композиція). Брав участь в конкурсах. Участь в конкурсі від Французької академії принесла молодому композиторові — Римську премію і право на навчання в Італії.

У 1858–1860 жив в Італії. У Італії Бізе, зачарований благодатною південною природою, пам’ятниками архітектури і живопису, багато і плідно працює, а також займається вивченням мистецтва, читає безліч книг, осягає красу в усіх її проявах. Ідеалом для Бізе стає прекрасний, гармонійний світ Моцарта і Рафаеля. Істинна французька витонченість, щедрий мелодійний дар, тонкий смак назавжди стали невід’ємними рисами стилю композитора.

Бізе взяв активну участь у подіях франко-прусської війни (1870-71). В кінці серпня 1870 року він вступив у національну гвардію.

В період творчої зрілості (70-і роки) Бізе створює одноактну оперу «Джаміле» (за поемою «Намуна» Альфреда Мюссе, 1871) та музику до драми Альфонса Доде «Арлезіанка» (1872). Опанувавши ритмо-інтонаційні особливості народних наспівів, майже не вдаючись до цитат, Бізе відтворив у цьому творі характер народної музики Провансу.

Весь творчий шлях Ж.Бізе, аж до створення опери «Кармен», сповнений шукань і суперечностей. Поряд з дуже витонченими творами, до певної міри далекими від життя («Джаміле», «Шукачі перлів»), він пише твори реалістичні, глибоко пов’язані з життям народу, насичені народною мелодикою («Перська красуня», «Арлезіанка»). В «Арлезіанці», останньому творі, написаному перед оперою «Кармен», Бізе найяскравіше виявив свої основні прагнення і смаки: тут він знайшов свій шлях – шлях до створення простої, життєвої музичної драми.

Опера «Кармен» (1874)

Прагнення композитора до демократизації оперного мистецтва, бажання позбутися театральних штампів та умовностей дістали своє яскраве вираження в опері «Кармен» (за новелою Проспера Меріме, 1874). Лібрето опери створили Людовік Галеві, двоюрідний брат дружини Жоржа Бізе Женев’єви, з якою він одружився 1869 року, та Анрі Мельяк. Більша частина музики була написана за два місяці в передмісті Парижа Буживалі, де родина мала дачний будинок.

Жорж Бізе ніколи не був у Іспанії, тому використав іспанську танцювальну музику, її теми. Тему хабанери він «запозичив» з твору іспанського композитора Себастьяна Іроде, що було тоді розповсюдженою практикою. Але зробив з неї музичний твір, що має самостійну вартість.

Опера написана на замовлення керівництва театру Опера Комік.

Прем’єра відбулась в Паризькому театрі комічної опери 3 квітня 1875 року і успіху не мала. Автора звинуватили в аморальності: вільний прояв почуттів героїв – простих людей з народу – суперечив святенницькій буржуазній моралі того часу. Це музична драма, що оголила реальні протиріччя життя.

Опера в 4-х діях.

Перша дія.

Після вступу, що змальовує слухачеві іспанське життя з його сонячною атмосферою, святом і роковою пристрастю, ми потрапляємо в побут солдат. «Хор солдат» Вони юрбляться біля казарми, прогулюються, палять і спостерігають за перехожими. У своєму хорі вони співають про те, що люблять палити, базікати і над перехожими пожартувати можуть.

№4 – «Хор робітниць». Вступ оснований на секвенційному розвитку мотиву подальшої теми хору, але в швидкому темпі (allegro, чверть = 104), в тональності С-dur на домінантовому тремоло. Потім розмір змінюється з 6/8 на 2/4. Молоді люди приходять на площу, щоб зустрітися з робітницями фабрики. Звучить тема хору молодих людей, де спочатку вступають Тенори. За характером хор дуже ліричний, ніжний і світлий – leggieramente (легко). За формою хор являє собою період з 2-х речень.

Потім з’являються робітниці. Змінюється: розмір на 6/8; темп Andantino; фактура – з’являються пасажі шістнадцятими тривалостями і басу; тональність – E-dur; тематизм – мотив зі вступу, з подальшої теми хору. Робітниць вітають солдати – Баси. Робітниці з сигаретками співають про те, що слова кохання і клятви подібні сигаретному диму: такі ж примарні і брехливі. Їх хор в тональності E-dur, в негучній динаміці, з імітаціями і танцювальністю (6/8 як 3/8) увесь подібний до диму. Хор написаний у тричастинній формі. Фактура першої частини поліфонізована, у другій частині – суттєво відрізняється: змінюється ритм (друга доля постійно дробиться шістнадцятими тривалостями), який співпадає в оркестрі, мелодія дублює хор, штрих – staccato. Характер першої частини легкий, прозорий та безтурботний. У другій частині – змінюється у зв’язку зі змістом тексту – дівчата співають про те, що прояв кохання до них – всього лише обман. Третя частина – динамізована реприза.

Друга дія.

У другій дії сцен з участю хору не так багато. Дія відбувається в таверні. Хор «Хвала і честь Ескамільо» Після циганських пісень і танців та речитативів героїв чоловічий хор вітає Ескамільо, тореадора. Танальність хору С-dur, розмір 6/8, темп Allegro. За фактурою, мелодикою та характером він близький до канта: заспівує Бас, потім, зі вступом Тенорів, Бас виконує гармонічну функцію, а Тенори рухаються переважно паралельними терціями. Форма хору – проста тричастинна. Перша частина – хор a cappella – період з двох речень повторної будови з невеликою кодою. Середня частина – речитатив Цуніги secco і невелика оркестрова зв’язка. Третя частина – динамізована реприза.

Наступний номер – «Куплети тореадора». Тут також присутній хор, який разом з солістами повторює приспів.

Потім хор з’являється тільки у фіналі. Після того як Хозе порушує устав, оголюючи шаблю проти капітана, він вимушений примкнути до контрабандистів. Хор, який складається з Сопрано І та ІІ, Тенорів та Басів, звертається до Хозе. Починається він в тональності e-moll на 6/8, а закінчується в C-dur, в розмірі 2/4. В ньому контрабандисти і цигани розповідають про вільне життя поза законами, про єдність з природою: «Нас ждет с тобой свобода там».

Третя дія.

Починається з хорової сцени. Чоловічий хор в тональності e-moll в динаміці рр. співає про небезпеки, які підстерігають контрабандистів, про необхідність поєднання сміливості і обережності в діях, та про здобич, яка їх чекає.

Четверта дія.

Відкривається мішаним хором. В тональності G-dur, в темпі Allegro з ремаркою desico – рішуче, сміливо, на 3/4. Тут вперше показаний натовп, народ. Але це не однорідна безлика маса, це групи людей (І і ІІ сопрано, І і ІІ тенори, І і ІІ баси) – кожна зі своїми інтересами, зі своїми інтонаціями. Разом – це емоційний натовп. Хор має завзятий, життєрадісний, веселий характер.

Наступний номер – ще більш розгорнута хорова сцена. Загальна тональність – A-dur, розмір 2/4, темп Allegro з ремаркою giocoso (весело, грайливо). Народ зустрічає учасників бою биків. Спочатку проходять тореро. Діти помічають їх першими. Репліки різних груп хору звучать на фоні теми сонячного південного життя в оркестрі з загальним crescendo.

Потім з’являється нова тема у чоловічого хору – горда, героїчна, заснована на висхідній гамі. В оркестрі – фанфарність.

Наступна тема звучить у жіночому хорі. Жінки захоплюються вбранням. Мелодія химерна. В оркестрі з’являються довгі ліги, висхідна пасажі шістнадцятими тривалостями, динаміка p, mp. Фрази Сопрано перериваються короткими репліками інших груп хору. Далі характер музики дещо змінюється6 в оркестрі остінатний пунктирний ритм staccato, в хорі посилюється роль поліфонії. Кульмінація всього номеру відбувається на двохоктавному унісоні всього хору, який виконує тему приспіву куплетів тореадора.

Наступний номер – дует і заключний хор. Хор звучить за кулісами – в цирку; Кармен і Хозе – поза ним.

Четверта дія по кількості хорів є найбільш насиченою. Хором тут характеризується народ загалом, а не окремі його соціальні групи. Драматургічна роль хору: утвердження ідеї опери – «торжество життя, не дивлячись на трагедію смерті».

Композитор в четвертій дії показує народ як єдину (але не одноманітну) масу людей для того, щоб показати як хорові сцени контрастують з настроями героїв.

V. Контроль знань по темі: З кількох дій скадається опера «Кармен»? Яка драматургічна роль хору? Що композитор показує в четвертій дії? Які хори звучать в опері?