Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Voprosy_po_farme-1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Первая помощь и лечение при отравлении атропином:

Обильное промывание желудка через зонд теплой водой, содержащей в виде взвеси 20—30 г активированно­го угля, или раствором перманганата калия (1 : 1000) с последующим введением через зонд солевого слабительного со взвесью активиро­ванного угля. Можно промывать желудок 0,5—1 % раствором та­нина. Зонд должен быть предварительно смазан вазелиновым мас­лом ввиду сухости пищевода. Если желудок промыть невозможно, вводят под кожу апоморфина гидрохлорид (0,5мл 1% раствора). На­значают высокую сифонную клизму с 0,5% раствора танина.

Для устранения явления холинергической блокады вводят повтор­но прозерин (1 мл 0,05% раствора под кожу или внутривенно капельно в изотоническом растворе хлорида натрия) или галантамина гидробромид (1 мл 1% раствора под кожу). Для купирования пси­хомоторного возбуждения применяют нейролептики (1—2 мл 2,5% раствора аминазина в 0,5% растворе новокаина внутримышечно).

При судорогах используют барбитураты короткого действия — 3—4 мл 2,5% раствора тиопентал-натрия или гексенала внутривен­но с интервалами 30 с (до 10—15 мл). При отравлении скополамина гидробромидом наркотики применять не следует; рекомендуется под кожу вводить эфедрина гидрохорид (1 мл 5% раствора).

В случае резкой гипертермии внутримышечно вводят амидопи­рин (10—20 мл 4% раствора), анальгин (1—2 мл 50% раствора) или реопирин (5 мл); применяют пузыри со льдом на голову и па­ховую область, обертывание влажной простыней и обдувание вен­тилятором. При тяжелых отравлениях проводят форсированный диурез с ощелачиванием крови, детоксикационную гемосорбцию.

Если наблюдаются явления угнетения дыхания и сосудистой не­достаточности, нужно вводить кофеин-бензоат натрия, камфору, кордиамин, эфедрина гидрохлорид, проводить ингаляции кислородом через маску или носовые катетеры; при асфиксии — интубацию тра­хеи или трахеотомию, длительную искусственную вентиляцию лег­ких. Необходим постельный режим. Лечение отравления скополамина гидробромидом такое же, как и при отравлении атропина сульфатом в стадии угнетения.

30. Загальна характеристика н-холіноблокаторів (бензогексоній, гігроній, пентамін). Класифікація гангліоблокаторів. Механізм дії. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія.

н-Холіноблокаторп включають дві групи: 1) гангліоблокатори - засоби, які бло­ кують н-холінорецептори симпатичних та парасимпатичних гангліїв; 2) курарепо­ дібні засоби, або міорелаксанти периферичної дії, які блокують н-холінорецептори нервово-м’язових синапсів.

Гапгліоблокатори - це лікарські препарати, які блокують гангліонарні н-холіно- рецепторп периферичної нервової системи, що призводить до зупинки проведення імпульсів крізь вегетативні ганглії.

Фармакокінетика. Гангліоблокатори є похідними четвертинного (бензогексоній, иентамін, гігроній) або третинного (пірилен) аміну. Усі четвертинні аміни погано всмоктуються у травному каналі, не проникають у ЦІІС, а третинні - легко резорбу- ються в кишечнику і проникають через гематоеннефалічний бар’єр.

За тривалістю дії гангліоблокатори поділяють па препарати короткої, середньої та тривалої дії.

Класифікація за тривалістю дії

1. Препарати середньої тривалості дії (1-4 год): бензогексоній, пентамін.

2. Препарати короткочасної дії (15-20 хв): гігроній (нині застосовують рідко).

Показання до застосування

1. Гіпертонічний криз (пентамін, бензогексоній). 2. Набряк легень і мозку на фоні підвищеного артеріального тиску (пентамін,

бензогексоній). 3. Керована гіпотензія (гігроній). Штучну гіпотензію використовують для зне­

кровлення операційного поля під час хірургічних втручань на серці, судинах мозку (зменшується небезпека його набряку), органах таза, а також під час стоматологічних операцій (на тканинах з хорошим кровопостачанням). Для керованої гіпотензії застосовують переважно препарати короткої дії, напри­ клад, гігроній, який вводять внутрішньовенно крапельно.

4. Рідко для лікування спазму периферичних судин (ендартеріїт, хвороба Рейно). Введення у практику вегетотропних препаратів вибіркового тішу дії суттєво об­ межило ооласть використання гангліоблокуючих засобів. Можливе призначення гангліоолокаторів для лікування виразкової хвороби і бронхіальної астми в тепе­рішній час не проводиться.

Пооічнадія:ортостатпчний колаптоїднпй стан (різке зниження артеріального тис­

ку під час переходу з горизонтального положення у вертикальне), атонія кишечнику (аж до непрохідності) і сечового міхура, порушення моторної і секреторної функції травного каналу, закреп, затримка сечі, світлобоязнь (розширення зіниці), порушен­ ня функції органа зору (параліч акомодації), сухість у порожнині рота, тахікардія.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]