Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Voprosy_po_farme-1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.1 Mб
Скачать

20.Фармакологія в'яжучих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування. Фармакологічна характеристика таніну, вісмуту нітрату основного, трави звіробою, листя шавлії, квіток ромашки.

До групи в’яжучих засобів належать речовини, які реагують із тканинними біл­ ками (ексудати клітинних мембран, слиз) і, утворюючи альбумінати, викликають перетворення золю на гель і часткову коагуляцію білка.

В’яжучі лікарські засоби поділяють на дві групи: неорганічного і органічного по­ ходження. До в’яжучих лікарських засобів неорганічного походження належать солі деяких металів (вісмуту нітрат основний, свинцю ацетат, міді сульфат, цинку суль­ фат, срібла нітрат тощо у малих концентраціях).

Вісмуту нітрат основний призначають у мазях, пастах, лініментах, завдяки проти­ мікробній і протизапальній дії. Препарат входить до складу комплексних антацид­ них препаратів (вікалін, вікаїр), які призначають при виразковій хворобі.

При запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок (дерматити, виразки, екземи) у вигляді прпсппок, мазей застосовують також дерматол (вісмуту субгалат), ксероформ (трибромфенолят вісмуту основний), які мають в’яжучу та антисептич­ ну дію.

Фармакологія інших неорганічних в’яжучих засобів (див. Антисептичні та дезін- фікуючі засоби).

Ефект неорганічних в’яжучих засобів нетривалий.

Побічна дія (нудота, блювання, диспепсія) може спостерігатися при тривалому застосуванні засобів, що містять метали, або при індивідуальній непереносимості.

В’яжучі речовини органічного походження отримують з лікарської рослинної си­ ровини. Вони містяться в екстрактах з кори дуба звичайного, коріння дягелю лі­ карського, трави споришу звичайного, вовчуга польового, звіробою, квіток цмину піскового, трави та коріння чистотілу звичайного, листя скумпії, брусниці, суцвіть ромашки лікарської, листя та незрілих плодів горіха волоського, плодів ялівцю зви­ чайного, чорниці, листя і плодУ^каштана, кореневища перстача прямостоячого, змі­ йовика та ін. Хоча хімічний с к л а д і каре ьких рослин різний, більшість з них містять дубильні речовини, які мають в’яжучі властивості. Особливо широко лікарські рос­ лини застосовують у народній медицині, проте деякі препарати (кора дуба, листя шавлії, суцвіття ромашки лікарської та іи.) входять до арсеналу лікарських засобів офіційної медицини.

Танін - дуоильна кислота з чорнильних горішків (нарости на дубі, на деяких ін­ ших рослинах). У розчинах залежно під концентрації препарат призначають для полоскання ротової порожнини при запальних процесах горла 1-2 % розчин, при опіках, виразках обробляють 3-10 % розчином. Розчином таніну 0,5 % промивають шлунок у випадках отруєння солями алкалоїдів і важких металів (із цими речовина­ ми танін утворює нерозчинні сполуки, які маііже не абсорбуються).

Із деякими алкалоїдами (морфін, кокаїн, атропін, нікотин) танін також утворює нестійкі сполуки, що потребує їх швидкого виведення.

В’яжучі лікарські засоби застосовують місцево при запальних процесах різної ло­ калізації (стоматит, гінгівіт, риніт, кон'юнктивіт, цистит, вагініт, дерматит, ентерит), призначають хворим на виразкову хворобу шлунка (вісмуту субцптрат у препаратах

де-пол та гастро-норм, вісмуту нітрат основний - у вікаліні та вікаїрі).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]