7. Фармакологія антисептичних та дезінфікуючих засобів органічної природи. Похідні

ароматичного ряду (фенол, трикрезол, тимол). Механізм дії препаратів групи фенолу.

Побічні ефекти. Гостре отруєння фенолом, допомога.

Фенол (карболова кислота). Високі концентрації фенолу дають бактерицидний ефект, зумовлюючи денатурацію білків мікроорганізму. У присутності білка його ак­ тивність не знижується. Механізм антибактеріальної активності фенолу пов’язують також з інгібуючою дією на ферменти, особливо дегідрогенази. Фенол здатний справ­ ляти місцевий анестезуючий вплив після фази подразнення, у високих дозах є припі­ каючим засобом. Застосування фенолу як антисептику обмежене через його здатність легко проникати у тканини і викликати токсичний ефект. У разі тяжкого отруєння може настати летальний кінець внаслідок паралічу дихального центру. Розчини фе­ нолу (3 %) застосовують для дезінфекції приміщень, білизни, інструментів. У вигляді 1,4 % водно-гліцеринового розчину (орасеит) препарат призначають як сильний антисептичний (бактерицидний, протигрибковий) та місцевоанестезуючий засіб для обробки слизової оболонки порожнини рота і глотки при тонзиліті, фарингіті

8. Механізм дії похідних нітрофурану (фурацилін, фуразолідон, фурагін), показання та

протипоказання до застосування. Порівняльна характеристика препаратів.

Виявляють переважно бактеріостатичну дію, стійкість до них розвивається по­ вільно. Спектр дії широкий —грампозитивні (стрептококи, пеніциліназопродукую- чі стафілококи) і грамнегативні (кишкова паличка, сальмонели, шигели, клебсієли, ентеробактери) бактерії, а також великі віруси, трихомонади, лямблії та гриби роду Candida. Забезпечують антимікробну дію у присутності гною та інших продуктів тканинного розпаду.

Препарати нітрофуранів:

1. для зовнішнього та місцевого застосування:

• нітрофурал (фурацилін);

• ніфуроксазид (ентерофурил).

2. для системного застосування:

• фуразолідон; • нітрофурантоїн (фурадонін); • фуразидин (фурагін).

Як антисептик для зовнішнього використання застосовують н іт р о ф у р а л рацилін). Для лікування інфекцій ШКТ застосовують ф уразолідон, який активно впливає па збудників дизентерії (хоча останнім часом поширилися штами, нечут­ ливі до нього), черевного тифу та паратифів. Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів ефективніший ф уразидин (ф урагін). При вульвовагінальних, кишкових і урологічнихінфекціяхвикористовуютьніфурател (макмірор).

Залежно від концентрації в середовищі похідні нітрофуранів викликають бакте­ ріостатичну чи бактерицидну дію, мають широкий протимікробний спектр. До них чутливі кишкова та дизентерійна паличка, збудники паратифу, сальмонели, холер­ ний вібріон, крупні віруси, збудники газової гангрени, лямблії, трихомонади, в тому числі стііікі до сульфаніламідних препаратів та антибіотиків.

До похідних нітрофурану резистентність у бактерій формується значно повільні­ ше, що пов’язано з нетиповим для більшості хіміотерапевтичних засобів механізмом

антибактеріальної дії нітрофуранів: препарати цієї групи необоротно порушують активність основного донатора ЬГ у клітині (НАДН), припиняючи ним функцію дихального ланцюга: крім того, гальмують цикл лимонної кислоти іі біохімічні про­ цеси у мікробній клітині, що порушує структуру її оболонки.

Н ітроф урал (ф урацилін) має антибактеріальну активність по відношенню до грампозитивннх, грамнегативних мікроорганізмів, деяких найпростіших, має анти- ексудативну дію.

Показання: антисептична обробка слизових оболонок порожнини рота, полоскан­ ня горла, інфікованих ран.

Побічна дія при місцевому застосуванні розвивається рідко, можливі алергічні реакції.

Ф у р а з о л ід о н має більшу активність відносно грамнегативних бактерій кишкової групи (збудників дизентерії, черевного тифу, паратифу), ніж грампозитпвнпх, і йому властива менша токсичність. Крім того, має протитрихомонадну і протплямбліозну активність, впливає на Helicobacterpylori. Менше впливає на збудників інфекційної, зокрема газової гангрени. У механізмі антибактеріальної дії властиве пригнічення МАО, тому фуразолідон не можна поєднувати з іншими інгібіторами МАО - напри­ клад, з трициклічними антидепресантами (імізин), непрямими адреноміметиками, анорексигепппми засобами (фепранон). При застосуванні треба дотримуватись ді­ єти, вилучати продукти, які містять тирамін (сир, кава, вершки). Крім того, фура­ золідон має тетурамоподібну дію, сенсибілізуючи організм до алкоголю, і його не можна призначати хворим на алкоголізм.

Показання: всередину при інфекційно-запальних захворюваннях сечовивідної системи, після хірургічних втручань на сечовивідній системі, місцево призначають при інфекційно-запальних захворюваннях сечовивідної системи, гнійних і інфіко­ ваних ранах, опіках, фістулах, кератиті.

Побічна дія: диспепсичні явища, алергічні реакції, кровоточивість та порушення менструального циклу (антиагрегантна дія); можливі метгемоглобінемія, неврит, порушення функції нирок.