2. Однокомпонентні протизаплідні препаратміистять прогестини в кількості 1 м: або менше у вигляді похідних нортестостерону - левоноргесгрел, норетистерон. Л ін е с т е р о л .

ФармакокінетикаТ. аблетки приймають з 1-го дня менструального циклу строг: в один і той же час у безперервному режимі.

Фармакодинаміка.Механізм дії подібний до механізму попередньої групи пре­ паратів - ановуляція за рахунок пригнічення вироблення дютропіну. Ефективність цих препаратів вища у жінок старшого віку. Вони дають позитивний ефект при болючих і надмірних менструаціях, мастальгії, передменструальному синдромі. їх можна застосовувати під час лактації.

Показання:непереносимість естрогенів або наявність побічних ефектів у жінок віком понад 35 років, які курять, період лактації, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет.

Протипоказання:вагітність, тяжкі захворювання серцево-судинної системи (та­ кож в анамнезі), порушення менструального циклу нез’ясованої етіології, стан після пухирного занеску.

3. Посткоїтальні контрацептивмиістять прогестини, наприклад, п о с т и н о р (фо- лістрел) таескапел. Вонипризначеніжінкам,якімаютьстатевізносинирідко- не більше 4 разів на місяць.

4. Серед депо-контрацептивірвозрізняють комбіновані естроген-гестагенні (цик- лотем) Найпоширенішимєпрепаратподовженоїдії- депо-медроксипрогестеро- ну ацетат (депо-провера).

69. Препарати чоловічих статевих гормонів (тестостерону пропіонат, метилтестостерон). Фармакологічна характеристика. Показання до застосування, побічні ефекти. Антагоністи андрогенних гормонів (ципротерон, флутамід, фінастерид).

Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени) виробляються в іптер- стиціальній тканині чоловічих статевих залоз - яєчках - з моменту статевого дозрі­ вання, а також частково яєчниками і корою надниркових залоз. Для оцінки біоло­ гічної активності препаратів чоловічих статевих гормонів використовують гребінь півня, передміхурову залозу та сім’яні пухирці лабораторних тварин (частіше щу­ рів). 1 ОД відповідає активності 0,1 мг кристалічного андростерону. Значна частина тестостерону перетворюється в багатьох органах (передміхурова залоза, сім’яники

га їх придатки, скелетні м’язи, печінка, нирки, тимус, кістки, гортань, селезінка, під­ шлункова залоза, легені, матка) під впливом 5-а-редуктази в 5-а-дигідротестостерон, який має найбільший афінітет до андрогенннх рецепторів, локалізованих у клітинах органів-мішеней. Принцип рецепторної дії андрогенів аналогічний до дії інших сте­ роїдів. Тестостерон у 10 разів біологічно активніший, ніж андростерон, виділений із сечі чоловіків. Тестостерон є справжнім гормоном яєчок (тестикул). Андростерон та інші андрогени, виділені з сечі, є продуктами метаболізму тестостерону. Функція яєчок перебуває під контролем лютропіну - гормону передньої частки гіпофіза.

Фармакокінетика.Метаболізм андрогенів відбувається у печінці, продукти їх роз­ паду сполучаються з глюкуроновою чи сірчаною кислотою і виводяться з сечею у ви­ гляді метаболітів(андростерон, епіандростерон, етіохоланолон, дегідроандростерон).

З лікувальною метою широко застосовуються синтетичні препарати: тестостеро­ ну пропіонат, тестенат (тестостерону енантат), метилтестостерон. Тестенат має повільний, але тривалий ефект. Його вводять парентерально 1 раз на 3-4 тижні, годі як тестостерону пропіонат - через день. Метилтестостерон у кілька разів менш активний, ніж тестостерону пропіонат, однак при прийманні всередину (під язик) не руйнується.

Фармакодинаміка.Основна дія андрогенів - вірилізуюча, маскулінізуюча. Вони стимулюють розвиток статевих чоловічих органів, вторинних статевих ознак за чо­ ловічим типом, потяг до осіб протилежної статі - лібідо, потенцію, сперматогенез, мають анаболічну дію. Крім того, збільшують реабсорбцію в канальцях нирок води, Ха\ Са2*, СІ' та ін., сприяють фіксації кальцію у кістковій тканині, формуванню

твердих тканин кістки, підвищують активність ферментів (цитохромиої систем;; сукциндегідрогепази, аргінази, р-глюкуронідази), соматотрогііиу. Внаслідок цьоп: вони активізують процеси тканинного дихання, окисного фосфорування, сприяють накопиченню енергії, синтезу білка в різних тканинах, збільшують масу тіла, під­ вищують вміст білка у плазмі крові, особливо альбумінів, стимулюють утворення ерптропоетпну та еритропоез у цілому, збільшують синтез скоротливих білків міо­ карда, підвищують силу скорочень серця.

Крім того, андрогенні гормони мають антпестрогеииу дію, пригнічують синтез го- надотропінів. Апаболічннй ефект пояснюється стимуляцією синтезу амінокислот, активності трансаміназ, аргінази у нирках.

Особливістю біологічної дії андрогенів є їх здатність викликати сповільнені біо­ логічні ефекти у тканппах-мішенях.

Показання:гіпофункція чоловічих статевих залоз, статева слабкість, статевий інфантилізм, євнухоїдизм (для лікування слід призначати малі (фізіологічні) дози тестостерону, оскільки дози, вищі за фізіологічні, блокують секрецію гонадотро- гіінів і викликають затримку сперматогенезу). Доцільно призначати прп клімакс: (пригнічення виділення гонадотропіну), неоперабельній формі раку молочної зало- зи, хоріонепітеліомі, остеопорозі, дисменореї.

Протипоказання:рак передміхурової залози.

Побічна дія:при тривалому введенні (у дозах вищих за фізіологічні) - набряки (затримують натрій і воду в організмі), підвищення температури тіла, вплив гормо­ нально неактивного метаболіта (етіохоланолону), гепатотокспчна дія, підвищення чутливості до антикоагулянтів, у чоловіків - гальмування сперматогенезу, атрофія яєчок, стимуляція розвитку раку передміхурової залози; симптоми маскулінізації у жінок.