- •Поняття про лікарську рецептуру. Визначити терміни лікарська речовина, лікарський засіб, лікарська форма, лікарський препарат.
- •4. Визначення фармакологи, її місце серед інших медичних та біологічних наук.
- •6. Основні принципи і методи випробувань нових лікарських речовин. Доклінічні та клінічні
- •7. Поняття про фармакокінетику лікарських засобів. Вікові особливості фармакокінетики.
- •12. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів (хімічна структура,
- •14. Значення кліматичних та антропогенних факторів для фармакологічної дії лікарського засобу.
- •15. Залежність дії препаратів від фізіологічних особливостей організму та патологічних станів.
- •18. Поняття про безпеку ліків. Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії. Непереносимість.
- •20.Фармакологія в'яжучих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування. Фармакологічна характеристика таніну, вісмуту нітрату основного, трави звіробою, листя шавлії, квіток ромашки.
- •21.Загальна характеристика обволікаючих лікарських засобів. Механізм дії, показання до застосування слизу крохмалю, насіння льону.
- •22. Принципи класифікації адсорбуючих засобів. Механізм дії. Показання до застосування вугілля активованого, синтетичних сорбентів (ентеросгель). Принципи гемо- та ентеросорбції.
- •Первая помощь и лечение при отравлении атропином:
- •30. Загальна характеристика н-холіноблокаторів (бензогексоній, гігроній, пентамін). Класифікація гангліоблокаторів. Механізм дії. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія.
- •Гексаметонію бромід (бензогексоній).
- •Тубокурарина хлорид
- •При передозуванні міорелаксантами застосовуються їх фармакологічні антагоністи
- •32. Принципи класифікації лікарських засобів, що впливають на адренергічну іннервацію.
- •2)Финелефрин
- •Применение вещества Фенилэфрин
- •Противопоказания
- •2.2.2.2.2. Р-Адреноблокатори
- •36. Фармакологія симпатолітиків (резерпін, октадин). Механізм дії та показання до застосування, побічні ефекти.
- •Теорії наркозів
- •Противопоказания
- •45.Наркотичні анальгетики (морфін, кодеїн, промедол, фентаніл, омнопон, буторфанол, бупренорфін). Класифікація за хімічною будовою, походженням та спорідненістю до опіатних рецепторів. Механізм дії
- •47. Гостре отруєння наркотичними анальгетичними засобами. Клінічні прояви та заходи допомоги. Характеристика налорфіну гідрохлориду, налоксону, налтрексону.
- •48. Лікарська запежність, що виникає до наркотичних анальгетиків, клінічні прояви. Поняття про абстинентний синдром, методи лікування.
- •53.Фармакологія транквілізаторів (сибазон (діазепам), лоразепам, хлордіазепоксид, клоназепам, феназепам). Класифікація. Механізм транквілізуючої дії, поняття про бензодіазепінові рецептори.
- •3 Покоління транквілізаторів:
- •55. Фармакологія солей літію (літію карбонат). Фармакокінетика та фармакодинаміка, показання до застосування. Побічні ефекти; Гостре отруєння солями літію.
- •Лікування
- •Бромизм
- •59. Фармакологія антидепресантів (амітриптилін, кломіпрамін, флуоксетин, флувоксамін,
- •61. Адаптогени та актопротектори. Показання до застосування. Основні властивості препаратів,порівняльна характеристика.
- •Аналептики
- •Серцеві глікозиди (кардіостероїди)
- •II. З негативною дромотропною дією: • Уповільненням проведення імпульсів з підвищенням впливу блукаючого нер
- •2. Гостре та хронічне отруєння серцевими глікозидами, заходи допомоги та профілактика. Фармакологічна характеристика неглікозидних кардіотонічних засобів (добутамін). Показання до застосування.
- •6. Механізм дії блокаторів кальцієвих каналів (антагоністів кальцію - верапаміл, амлодипін). Фармакологічна характеристика препаратів.
- •7. Особливості застосування в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця адреноблокаторів (пропранолол, атенолол, метопропол).
- •10.Антигіпертензивні лікарські засоби додаткової групи (ά2-адреноміметики - клофелін; симпатолітики - резерпіну, метилдофи; периферичні вазодилятатори - натрію нітропрусид, магнію сульфат).
- •11. Принципи комбінації антигіпертензивних препаратів. Порівняльна фармакологічна характеристика наведених груп, швидкість розвитку гіпотензивного ефекту. Лікарська допомога при гіпертонічному кризі.
- •Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби
- •Лікування гіпертензивного кризу
- •17. Протикашльові лікарські засоби (кодеїну фосфат, глауцин, окселадин, лібексин, бутамірат). Класифікація, характеристика препаратів. Побічна дія.
- •1.2) Ненаркотичні протикашльові засоби (глауцину гідрохлорид, окселадин). 2. Лікарські засоби периферичної дії, які блокують чутливі нервові закінчення
- •24. Лікарські засоби, що знижують тонус та скоротливу активність міометрію, розслаблюють шийку матки (но-шпа, магнію сульфат, партусистен).
- •25. Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, анорексиген - орлістат). Загальна фармакологічна характеристика прапартів.
- •26. Блювотні лікарські засоби. Механізм дії, та особливості застосування.
- •27. Фармакологічна характеристика протиблювотних засобів (блокатори м-холінорецепторів
- •28. Класифікація лікарських засобів, що застосовуються при порушеннях функції залоз шлунка.
- •Лікарські засоби, що посилюють секрецію залоз шлунк
- •34.Поняття про гастропротектори (вісмуту трикалія дицитрат). Загальна фармакологічна характеристика препаратів. Препарати, що використовуються при нпзз-гастропатії - мізопростол.
- •37. Гепатопротектори та холелітолітичні лікарські засоби (легалон, дарсил, есенціале, гепабене, тіотриазолін, вітамінні препарати). Показання до застосування.
- •38. Класифікація проносних засобів (сенадексин, бісакодил, рицинова олія, магнію сульфат та інш.). Фармакокінетика, фармакодинаміка препаратів, показання до застосування.
- •40. Класифікація лікарськіих засоби, що впливають на систему крові.
- •42.Загальна характеристика засобів, що зменшують агрегацію тромбоцитів. Механізм дії
- •43.Класифікація антикоагулянтів (гепарин, фраксипарин, варфарин, синкумар, фенілін).
- •44. Загальна характеристика фібринолітичних засобів (фібринолізин, стрептоліаза, альтеплаза(актилізе). Показання до застосування. Побічна дія.
- •49. Класифікація та загальна характеристика протипухлинних засобів.
- •53. Фармакологія препаратів тимусу (тималін), стимуляторів лейкопоезу (натрію нуклеїнат,
- •Рибофлавін
- •57. Полівітамінні препарати. Поняття про антивітаміни.
- •58. Гормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза. Механізм дії кортикотропіну, показання до
- •59. Фармакологічна характеристика гонадотропних гормональних препаратів. Фармакодинаміка
- •60. Фармакологія гормональних препаратів щитоподібної залози (левотироксин (l-тіроксин),
- •61. Препарати кальцитоніну. Показання до застосування.
- •62.Гіпоглікемічні лікарські засоби. Класифікація гіпоглікемічних засобів. Класифікація
- •Глюкокортикоїди
- •67. Статеві гормони. Класифікація статевих гормонів.
- •68.Загальна характеристика жіночих статевих гормонів. Механізм дії та показання до
- •2. Однокомпонентні протизаплідні препаратміистять прогестини в кількості 1 м: або менше у вигляді похідних нортестостерону - левоноргесгрел, норетистерон. Л ін е с т е р о л .
- •70. Фармакологія анаболічних стероїдів. Механізм дії, показання до застосування (нандролон, ретаболіл, метандростенолон). Побічна дія анабопічних стероїдів.
- •72. Препарати фтору: натрію фторид, вітафтор, фторлак. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, шляхи введення. Побічна дія.
- •1. Історія застосування антисептичних засобів. Вимоги до сучасних антисептичних засобів. Класифікація антисептичних та дезінфікуючих засобів.
- •5. Антисептична та дезінфікуюча дія препаратів кислот та лугів (кислота борна, розчин аміаку).
- •7. Фармакологія антисептичних та дезінфікуючих засобів органічної природи. Похідні
- •9. Механізм протимікробної дії препаратів барвників (діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат). Фармакологічна характеристика препаратів. Показання до
- •Похідні фторхінолону
- •25. Антибіотики групи левоміцетину (левоміцетин). Механізм дії та спектр дії, показання до застосування, побічна дія.
- •27. Антибіотики групи циклічних поліпептидів (поліміксини – Поліміксин м сульфат). Механізм та спектр дії, показання до застосування, шляхи введення, побічна дія.
- •28. Фармакологія лінкозамідів (лінкоміцин, кліндаміцин), глікопептидів (ванкоміцин, тейкопланін), фузидину натрію, антибіотиків різних хімічних груп (мупіроцин).
- •32. Класифікація препаратів, що застосовуються для лікування туберкульозу.
- •33. Фармакокінетика, фіармакодинаміка похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид).
- •34. Фармакологічна характеристика рифампіцину. Особливості тривалого застосування.
- •35. Фармакологія антибіотиків у лікуванні туберкульозу (стрептоміцину сульфат, канаміцин,
- •36. Фармакологія протитуберкульозних препаратів різних хімічних груп (етіонамід, протіонамід,
- •39.Лікарські засоби, що застосовують при герпетичній інфекції (ацикповір, валацикловір,
- •42. Лікарські засоби, що використовують для лікування трихомонозу (метронідазол, тинідазол, фуразолідон). Фармакокінетика, фармакодинаміка метронідазолу. Показання до застосування та побічна дія.
- •45. Лікарські засоби для лікування хворих на лямбліоз (метронідазол, тинідазол, фуразолідон, амінохінол).
- •46. Лікарські засоби, що застосовують для лікування хворих на токсоплазмоз (хлоридин, хінгамін, амінохінол, сульфаніламідних препаратів).
- •49. Особливості застосування при різних видах гельмінтозу. Фармакологічна характеристика засобів, що застосовують для лікування кишкового гельмінтозу. Лікарські засоби, що
- •51. Гостре отруєння кислотами та лугами. Заходи допомоги.
- •54.Препарати калію (калію хлорид, аспаркам (панангін). Фармакодинаміка, показання до
- •55. Препарати магнію (магнію сульфат). Фармакокінетика, фармакодинаміка. Залежність ефекту
- •56. Препарати кальцію (кальцію хлорид, кальцію глюконат). Фармакологічні ефекти, показання
- •57. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.
- •1. Підсилення природних шляхів детоксикації
- •1500 Мл на добу 4 % розчину натрію гідрогенкарбонату з одночасним контролем кислотно-основного стану.
- •58.Причини гострих отруєнь. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп. Принципи симптоматичної терапії гострих отруєнь.
- •60. Фармакологія препаратів антидотів (унітіол, ацетилцистеїн, тетацин-кальцій, пеніциламін, дефероксамін, реактиватори холінестерази - алоксим).
- •61. Основні принципи фармакотерапії невідкладних станів лікарськими засобами.
- •Алергія
- •Напад стенокардії
- •Гіпертонічна криза
- •8. Антидоти та фізіологічні антагоністи при отруєннях
67. Статеві гормони. Класифікація статевих гормонів.
Статевігормони виробляютьсястатевимизалозами- яєчниками,яєчкамиівне великих кількостях сітчастою зоною кори надниркових залоз. Біологічна дія ста тевих гормонів полягає в їх участі у формуванні первинних і вторинних статевих ознак, забезпеченні репродуктивної функції, в регуляції білкового обміну тощо. Функція статевих залоз контролюється гонадотрогіінами гіпофіза.
Стате́ві гормо́ни — гормони, які продукують статеві залози.
Статеві залози продукують чоловічі статеві гормони — андрогени (тестостерон), жіночі — естрогени (основний гормон групи — естрадіол), прогестини (головне значення має прогестерон). В період статевого дозрівання ендокринна активність гонад в хлопчиків відновлюється, а у дівчаток їх внутрішня секреція виникає вперше.
Під впливом естрогенів у дівчаток і андрогенів у хлопчиків статеві органи ростуть і дозрівають.
У жінок статеві гормони викликають зміни ендометрію, характерні для менструального циклу. Статеві гормони викликають також розвиток екстрагенітальних статевих ознак — молочних залоз, характерна будова тіла. Андрогени проявляють анаболічний ефект, тобто вони посилюють синтез білка.
У жінок ендокринну здатність мають вагітна матка і плацента. Вони продукують релаксин, який забезпечує розслаблення зв'язок лобкового з'єднання і інших суглобів тазу, а також зв'язок матки за рахунок активації розщеплювальних мукопротеїдів ензимів. Плацента утворює білки — гонадотропін і лактогенний гормон — і стероїдні гормони — естрогени, прогестерон. Ці гормони проявляють дію аналогічних гормонів, які виділяються іншими органами і є дублювальними і підсилювальними фізіологічного ефекту.
68.Загальна характеристика жіночих статевих гормонів. Механізм дії та показання до
застосування естрогенів (естрон, синестрол), антиестрогенних препаратів, гестагенних препа- ратів (прогестерон, туринал), антигестагенних засобів. Побічні ефекти препаратів жіночих статевих гормонів та їх антагоністів. Протизаплідні (контрацептивні) лікарські засоби. Класифікація, принципи комбінації, показання та протипоказання до застосування, побічні ефекти. Порівняльна характеристика контрацептивних препаратів.
В яєчниках продукуються два різновиди жіночих статевих гормонів: прогестини, або гестагени, й естрогени, а також у невеликій кількості чоловічі статеві гормони - андрогени.
Естрогени секретуються текальнпмп ендокриноцитами - клітинами внутрішні оболонки фолікула у процесі розвитку яйцеклітини. Основними естрогенами яєч ника є естрон, естрадіол та естріол, причому переважно синтезуються перші два Активність 0,1 мг естрону прийнята за 1 МО естрогенної активності (наймеш::, кількість препарату, що викликає тічку (еструс) у кастрованих мишей). Найбільш; активність має естрадіол, потім естрон і естріол.
Фармакокінетика. Естрогени циркулюють у крові у вільному і зв’язаному з білкам (біологічно неактивному) стані. З крові естрогени надходять до печінки, потім з жовч:- до кишок і частково виводяться. В організмі відбувається метаболізм естрогенів, гол внпм чином гідроксплювання. Під впливом дегідрогенази естрадіол перетворюється послідовно в естрон, естріол, нестероїдні продукти. У печінці естрогени інактпвуютьс: утворенням парних сполук із сірчаною іі глюкуроновою кислотами, які виділяють. - через легені іі потові залози. Інактивація зменшується у випадках ушкодження парен хіми печінки, дефіциту вітамінів групи В, застосування високих доз антибіотиків.
Класифікація. За хімічною структурою препарати естрогенів поділяють на стеро їди (природні гормони та їх синтетичні аналоги) і сполуки нестероїдної структури (синтетичні препарати).
З естрогенів стероїдної будови у практичній медицині застосовується е с т р о н (ф олікулін), який отримують із сечі вагітних жінок та вагітних тварин, естрадіо- лу бензоат і дипропіонат. Особливо широко застосовують естрадіолу дипропіонат дія якого активніша і триваліша, ніж у естрону. Препарати вводять парентеральні Зараз існує сучасна лікарська форма з транедермальним застосуванням е с т р а д іо л } ( е с т р о ж е л ь ) , який підтримує стабільну фізіологічну концентрацію гормону в крон і використовується для усунення проявів клімактеричного синдрому, постменопа- узного остеопорозу.
При ентеральному введенні ефективнісч також синтетичні препарати иестероїдної структури з естрогенною активністю - похідні стильбену. С и н е с т р о л близький за ак тивністю до естрону. Д и м е с т р о л - диметиловпй ефір діетилстильбестролу - харак теризується тривалою дією, призначається внутрішньом’язово один раз на тиждень. Синтетичний препарат с и г е т и н естрогенної дії не виявляє, але гальмує гонадотропну функцію гіпофіза, стимулює скорочення матки, поліпшує плацентарний кровообіг, ефективний при легких клімактеричних розладах, має гіполіпідемічний вплив.
Показання: стани після видалення яєчників, деякі форми безпліддя, аменорея, гіпогеніталізм, розлади менструального циклу, створення естрогенного фону при переношеній вагітності, стимуляція скоротливої функції матки під час пологів, під вищення зсідання крові при післяпологових кровотечах, клімактеричний синдром (найкраще діє с и г е т и н ) ; розлади функції сечостатевої системи у жінок після 60 років - для відновлення епітелію піхви, пригнічення секреції та виділення молока (5-10 мг синестролу на добу протягом 2-3 днів); як складова частина гормональних протизаплідних засобів; гіпертрофія й рак передміхурової залози; рак молочної за лози у жінок віком понад 60 років.
У зв’язку з отриманням досконалих напівсинтетичних естрогенів нестероїдні естрогени мають обмежене застосування - переважно у випадках раку передміху рової залози. Основною метою при цьому є зменшення синтезу тестостерону, при гнічення естрогенами функції гонадотропіну через механізм негативного зворотно го зв’язку.
Протиестрогенні засоби - це нова група синтетичних нестероїдних засобів зокрема кломіфенцитрат (клостильбегіт), принцип дії яких полягає у здагност зв’язуватися із специфічними рецепторами для естрогенів, завдяки чому пригнічу ються ефекти естрогенів. Блокуючи естрогенні рецептори, ці засоби беруть участь у регуляції функції гіпоталамуса (вивільнення рилізинг-факторів лютропіну іі ф - літропіну) і гіпофіза (вивільнення гонадотропінів). При цьому порушується нега тивний зворотний зв’язок, збільшується виділення гонадотропінів, що зумовлю-: підвищення функції яєчників.
Фармакокінетика. Кломіфенцитрат добре абсорбується з травного каналу і не вільно виділяється з організму (Т'А5-7 днів).
Щоб стимулювати овуляцію, препарат призначають по 50 мг раз на день, п о ч и н і - ючи з 5 дня менструального циклу, протягом 5 днів. Проводять 3-5 курсів лікуванн - Показання: безпліддя у жінок (стимулює овуляцію), рак молочної залози, дис-
функціональні маткові кровотечі, андрогенна недостатність і олігоспермія у чолові ків, з діагностичною метою при порушенні гонадотропної функції гіпофіза.
Протипоказання: вагітність, злоякісні та доброякісні пухлини (крім молочної за лози), органічні захворювання ЦНС, захворювання печінки, кровотечі, не повязан з порушенням овуляції, схильність до тромбоутворення; особам, праця котрих по требує швидкої психічної й фізичної реакції.
Побічна дія: гіперстимуляція яєчників (біль внизу живота, метеоризм, менорі- гія, різке збільшення рівня естрогенів - понад 200 мкг на добу), диспепсичні яви ща, припливи, запаморочення, алергічний дерматоз, психастенія, тромбоемболічн ускладнення, порушення зору. Лікування потребує постійного контролю.
До активних сучасних протиестрогенів належить т а м о к с и ф е н , подібний за структу рою до кломіфенцитрату. Застосовують для лікування хворих на рак молочної залози
Прогестини (гестагени) секретуються лютеоцитами жовтого тіла, плаценто:-: а також сітчастою зоною кори надниркових залоз, частково яєчками. Основним прс- гестином є прогестерон.
З лікувальною метою використовують синтетичний препарат п р о г е с т е р о н ас*: його синтетичні аналоги - оксипрогестерону капронат і прегнін, а також синте тичнігестагени:норколут (норетистерон), тамікронізовануформупрогестерону- утрожестан.
Дуфастон - сучасний оральний прогестаген для лікування дисменореї, зменшен ня болючості при менструації у дівчат до 20 років без побічних впливів.
Деякі прогестини мають антиандрогенний ефект. При тривалому застосуванні вони здатні викликати атрофію ендометрію. Крім того, вони мають загальний вилив на організм: затримують в організмі воду і солі, збільшують вміст азоту в сечі, сти мулюють виділення шлункового соку, пригнічують виділення жовчі. Впливаючи на гіпоталамус, викликають легкий гіпертермічний ефект, сприяють збільшенню про- тромбінового індексу, зменшують час згортання крові на 16-38 %, збільшують кіль кість зв’язаного з білком йоду.
Молекулярні механізми дії прогестинів подібні до естрогенів.
Показання: недостатня функціональна активність жовтого тіла (профілактика переривання вагітності у першій половині), розлади менструального циклу, болючі менструації, ендометріоз, клімактеричний синдром, гормональна контрацепція.
Протипоказання: порушення функції печінки, гепатит, рак молочної залози і ста тевих органів, схильність до тромбозу.
Побічна дія: підвищення артеріального тиску, набряки, за тривалого застосування прогестерону для запобігання звичних викиднів можлива маскулінізація плода жі ночої статі.
13.1.6.1.3. Протизаплідні (контрацептивні) засоби
Засоби цієї групи мають важливе значення для планування сім’ї та охорон;: здоров’я жінки. Важливим кроком у цьому напрямку є створення гормональних препаратів, які запобігають вагітності. Заданими ВООЗ, у світі щороку приймають контрацептивні засоби сотні мільйонів жінок світу.
Класифікація.Сучасні гормональні протизаплідні засоби поділяються па такі групи 1) комбіновані препарати, які містять естрогени і прогестини;
2) однокомпонентні, які містять лише прогестини; 3) посткоїтальиі гестагепні препарати; 4) депо-контрацептиви - протизаплідні препарати подовженої дії.
1. Комбіновані препарати першої груєпвиисокоефективними засобами, які від різняються фазністю, дозуванням, типом прогестину і поділяються на моно-, дво- і трифазні.
Усі монофазніпрепарати (нон-овлон, ригевідон, марвелон, логест, мінізистон ф е м о д е н та ін.) містять в одній таблетці певну фіксовану кількість естрогену та гес- тагепу.
Комбіновані двофазніпрепарати (а н т е о в ін ) мають сталу дозу естрогенів і різн'. дозу гестагениого компонента у різні фази циклу.
Трифазніпрепарати (триквілар, три-регол) містять таблетки трьох різних скла дів, що відрізняються дозуванням естрогенного та гестагенпого компонентів.
ФармакокінетикаМ. онофазні препарати застосовують, починаючи з 5 дня від пе чатку менструації, по 1таблетці щодня, протягом 21 дня, після чого роблять 7-депн'. перерву. Дво- і трифазні препарати фізіологічніші, викликають меншу кількість по бічних ефектів. їх призначають з першого дня менструального циклу протягом 2: дня з 7-денною перервою. У жінок після аборту препарати призначають відразу ж. а також через 3 тижні після пологів, якщо жінка не годує грудним молоком.
Фармакодинаміка.В основі механізму дії комбінованих протизаплідних засобів є гальмування овуляції (схема 13.3). За принципом негативного зворотного зв’язк-. ці препарати пригнічують секрецію гіпоталамусом люліберину та гонадотропінів гі пофіза, внаслідок чого в яєчниках не розвиваються фолікули та не виникає овуляція Під впливом прогестивного компонента змінюється також склад слизу в шийці матки (він стає в’язким і непрохідним для сперматозоїдів). Зменшується перистальтика мат кових труб, порушується міграція яйцеклітини та імплантація її після запліднення.
Показання.Крім контрацептивної дії, комбіновані препарати сприяють зменшен ню менструальної кровотечі, менструального болю, знижують ризик розвитку .де яких запальних захворювань органів малого таза. Регулярне і тривале (не менше _ років) застосування цих препаратів значно знижує частоту злоякісних захворювань матки та її придатків, виникнення мастопатії та постменопаузного остеопорозу.
Протипоказання: вагітність, схильність до тромбоемболії, артеріальна гіпертен зія, ішемічна хвороба серця, порушення артеріального і венозного кровообігу, ура ження печінки, куріння у віці понад 35 років, виражене ожиріння, гормонозалежні пухлини, наявність кровотеч невизначеної етіології.
Побічна дія: диспепсичні явища (нудота, блювання), біль голови, запаморочен ня, погіршення настрою, депресія, підвищення артеріального тиску, згортання кро ві з тромбоемболічнимп ускладенннями, збільшення маси тіла, порушення вугле водного та ліпідного обміну, утворення жовчних каменів, холестатична жовтяниця. Жінкам до 18, а також після 35 років показані дво- і трифазні контрацептиви, що значно зменшує ризик тромбоемболічних ускладнень. У жінок, які курять і засто совують протизаплідні засоби, різко зростає ймовірність виникнення гострого ін фаркту міокарда, а також збільшується ризик інших ускладнень ішемічної хвороби серця й артеріальної гіпертензії. На фоні застосування цих препаратів частіше роз вивається рак молочної залози, але знижується частота доброякісних захворювань молочної залози й матки, раку ендометрію, яєчників.
