34.Поняття про гастропротектори (вісмуту трикалія дицитрат). Загальна фармакологічна характеристика препаратів. Препарати, що використовуються при нпзз-гастропатії - мізопростол.

У комплекснії! терапії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки ве­ лике значення мають гастропротектори - лікарські засоби, що посилюють цитопро- текторні механізми. Гастропротектори діють безпосередньо на слизову оболонку шлунка і перешкоджають ушкоджувальній дії на неї хімічних або фізичних чинни­ ків (кислот, лугів, ферментів тощо). Основне призначення гастропротекторів - зберегти структуру та основні функції слизової оболонки.

Гастропротектори представлені двома основними групами: 1. Препарати, що створюють механічний захист слизової оболонки або виразк -

вої поверхні: сукралфат, вісмуту трикалію дппптрат. 2. Препарати, що підвищують захисну функцію слизового бар’єра і стійкість

слизової оболонки до дії ушкоджувальних чинників: мізопростол. Доцієїсамоїгрупиналежитьвісмуту трикалію дицитрат. Препарат являє собою колоїдну суспензію, яка під впливом хлористоводневої кислоти шлунка утворює білий осад, що має високу спорідненість до і.гкопротеїнів слизової оболонки, особливо некротичних тканин виразкової поверхні. Виразка вкривається захисним шаром. За ефективністю екві­ валентний блокаторам гістамінових Н,-рецепторів. Вісмуту трикалію дицитрат мас унікальну здатність - протимікробну активність. Тому його вважають базовим пре­ паратом у лікуванні виразкової хвороби, що асоціюється з Helicobacter pylori, і ви­ користовують у комбінації із засобами хіміотерапії для лікування виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, бактеріальна етіологія яких визначена.

Побічних ефектів ці лікарські засоби практично не викликають.

Іноді можуть з’явитися нудота, блювання, чорний колір калу. Не слід вживати препарат при тяжких захворюваннях нирок.

Гастропротектори і властивості мають простагландини E., і І,, які синтезуються в сли­ зовій оболонці шлунка. Вони підвищують стійкість її клітин до ушкоджувальних дій. покращують мікроциркуляцію, пригнічують секрецію соляної кислоти, підвищують секрецію слизу та бікарбонату, стимулюють регенерацію клітин слизової оболонки.

З групи простагландинів як противиразковий препарат застосовують м із о п р о с ­ тол (міролют) - метильований аналог простагландину Ег Препарат ефективний при ентеральному введенні, особливо показаний для профілактики виразкового ураження слизової оболонки шлунка через застосування нестероїдних протизапаль­ них засобів. Застосовують мізопростол також для лікування виразок шлунка при неефективності блокаторів гістамінових Н.,-рецепторів.

Побічна дія: пронос.

35. Лікарські засоби, що впливать на екскреторну функцію підшлункової залози (панкреатин, панзинорм форте, мезим форте, фестал, креон, контрикал). Показання до застосування.

Основні засоби, що стимулюють або заміщають екскреторну функцію підшлун­ кової залози, можуть бути представлені такими групами (за джерелами отримання): 1)тваринного походження - органопрепарати (панкреатин, панзинорм форте,

фестал, креон тощо); 2) мікробного походження (солізим);

3) рослинного походження - фітопрепарати (з насіння кропу, листя м'яти пер­ цевої, плодів глоду, квіток безсмертника піщаного, ромашки лікарської, лі­ карський чай з м’яти, звіробою, фіалки триколірної, липового цвіту, ромашки лікарської).

При недостатності функції підшлункової залози для замісної терапії застосову­ ють панкреатин (порошок з висушених підшлункових залоз забійної худоби). Це ферментний препарат, що містить переважно трипсин і амілазу. Застосовують до їли, всередину, запиваючи лужною водою (боржомі) або слабким розчином натрію гідрокарбонату.

Амілаза у складі панкреатину перебуває в активному стані і розщеплює крохмаль і глікои до дисахаридів. Трипсин у препараті перебуває в неактивній формі у вигля­ ді трипсиногену. Тільки у кишечнику він перетворюється на активний трипсин під впливом ентерокінази кишкового соку. Трипсин разом з хімотрипсином, що є в соку підшлункової залози, здійснює розщеплювання білків до амінокислот.

Панкреатин сприяє нормалізації процесу кишкового травлення, попереджає і усуває метеоризм.

Застосовують панкреатин при недостатності зовнішньосекреторної функції під­ шлункової залози як замісний засіб при хронічному панкреатиті, ентероколіті, пух­ лині або атрофії залозистих елементів. Доцільно призначати препарат прн порушен­ нях функції печінки, при гіпоацидному гастриті (особливо при низькій ефективності кислоти хлористоводневої розведеної), комбінувати з кислотою хлористоводневою розведеною, пепсином, жовчогінними препаратами. У поєднанні з вітаміном В12за­ стосовують при гіперхромній анемії.

Одним з найбільш поширених комплексних препаратів є фестал, до складу якого входять ліпаза, амілаза, протеаза, компоненти жовчі. Високоактивний фер­ ментний препарат, розщеплює і сприяє всмоктуванню жирів, білків і вуглеводів. Призначають при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози, хро­ нічному гастроентериті, гепатиті, недостатності травної системи в літньому віці, постіпфекційному коліті та іи. Приймають під час або відразу після їди протягом тривалого часу.

Протипоказання: алергія на компоненти, що входять до складу препарату, тяж:-: ураження печінки з високим рівнем білірубіну, закупорка жовчних шляхів, печінк - ва колька, непрохідність кишечнику.

Побічні дії не виявлені.

Апротинін (контрикал) - антиферментний препарат, який завдяки утворений: комплексів пригнічує активність протеолітичних ферментів (калікреїну, трипсину хімотрипсину), активність профібрииолізину, перетворення ііого на фібринолізин та активність останнього.

У травному каналі не всмоктується. Після внутрішньом’язового і підшкірного введення швидко руйнується в тканинах. Т, , не більше ніж 10 хв.

Показання до призначення контрикалу не обмежуються гострим панкреатитом : хронічним панкреатитом у період загострення. Його призначають напередодні опе­ рації! на підшлунковій залозі і суміжних органах для профілактики їх можливого перетравлювання, при шоку внаслідок крововтрати (несумісності крові, при опі­ ках, тяжких травмах, передчасному відшаруванні плаценти, внутрішньоутробнін смерті плода та інших станах, при яких спостерігається різке підвищення фібрино- літичної активності крові). Контрикал є антидотом при передозуванні фібринолі- зину .

Контрикал вводять внутрішньовенно струменево (повільно) і краплинно. Чим важчий перебіг захворювання, тим у більшій дозі застосовують препарат. Так, при гострому панкреатиті, панкреонекрозі, загостренні хронічного панкреатиту доза становить 75 000-125 000 ОД (краплинно). Протягом наступних 2-4 днів препарат продовжують вводити у великих дозах. Далі після поліпшення стану хворого піл контролем активності амілази в сечі дозу поступово зменшують. З профілактичною метою безпосередньо перед операцією контрикал вводять в дозі 50 000 ОД внутріш­ ньовенно повільно, під час операції і в перші дні після неї - 50 000-100 000 ОД крап­ линно. Добова доза контрикалу при хронічному рецидивуючому панкреатиті не пе­ ревищує 25 000-50 000 ОД.

Зазвичай контрикал добре переноситься навіть у високих дозах. При швидкому введенні можливі нудота і блювання, деколи - місцеве подразнення. Після частих пов­ торних введень може розвинутися тромбофлебіт. Інколи можливі алергічні реакції.

36. Жовчогінні лікарські засоби (жовч місткі:"Алохол", холензим, кислота хенодезоксихолева; рослинного походження: квітки безсмертника піщаного, кукурудзяні приймочки, плоди шипшини, холосас; холекінетики: холецистокінін, магнію сульфат, М-холіноблокатори, спазмолітики міотропної дії). Класифікація. Загальна характеристика. Показання до застосування.

У зв’язку з цим, для медичної практики становлять інтерес дві групи жовчогінних засобів (холагога):

1. Засоби, які стимулюють утворення жовчі (холеретики або холесекретики).

2. Засоби, які сприяють виділенню жовчі у дванадцятипалу кишку з жовчного міхура (холеспазмолітики або холекіпетики). Холеспазмолітикп хоча іі не ви­ кликають вихід жовчі в кишечник, але усувають спазм жовчних шляхів і змен­ шуютьїхтонус.Такимизасобамиєатропін, платифілін, аміназин, папаверин та інші спазмолітичні засоби.

Лікарські засоби, що стимулюють утворення жовчі - холеретики

Холеретичні засоби представлені такими групами препаратів: 1)препарати,щомістятьжовчінатуральніжовчнікислоти,- алохол, холензим; 2)препаратирослинногопоходження- квіти безсмертника (цмину) піщаного,

кукурудзяні рильця, плоди шипшини, холосас.

А л о х о л випускають у таблетках, що містять суху жовч, сухі екстракти часнику, кропиви та активоване вугілля. Окрім впливу на функцію печінки, алохол пригні­ чує процеси бродіння і гниття в кишечнику, підвищує секреторну та рухову діяль­ ність травного каналу. Застосовують зазвичай для профілактики і лікування закре­ пу. Призначають усередину.

Жовчогінні лікарські рослини застосовують частіше у вигляді зборів, настоянок, рідких екстрактів, спиртових настоянок. Існують і таблетовані (ф л а м ін ), ірідкі (холосас) лікарські форми.

М а г н ію с у л ь ф а т (вводять через зонд у дванадцятипалу кишку) викликає рефлек­ торне скорочення жовчного міхура і розслаблення сфінктера Одді. Через 10-15 хв виділяється темна жовч, потім світла. Темну жовч вважають міхуровою, світлу - печінковою. При гіпотонії жовчного міхура темна жовч виділяється пізніше (через 25-40 хв). Ці порції жовчі, як і порцію А (вміст дванадцятипалої кишки), направля­ ють до лабораторії.

Окрім діагностичного дуоденального зондування, магнію сульфат використову­ ють з лікувальною метою для сліпого зондування. Для цього хворому натще реко­ мендують випити 60 мл ЗО % розчину препарату, лягти на правий бік, поклавши на ділянку печінки грілку на 2 години.

При лікуванні хронічного холециститу і холангіту магнію сульфат призначають всередину (по 1 столовій ложці 25 % розчину тричі на день).

Магнію сульфат має широкий спектр ефектів, які залежать також від шляху введення.

Окрім впливу на жовчовидільну систему, магнію сульфат проявляє заспокійли­ вий, 11роти судом нпй, спазмолітичний ефект при парентеральному введенні, послаб­ люючий - при введенні в шлунок.