24. Лікарські засоби, що знижують тонус та скоротливу активність міометрію, розслаблюють шийку матки (но-шпа, магнію сульфат, партусистен).

З метою розслаблення шийки матки застосовують вегетотроині засоби. Препарати цієї групи призначають для прискорення І періоду пологів, для роз­ слаблення шийки матки у випадку її спазму.

Засоби цієї групи призначають для припинення надмірної пологової активності, а також у разі потреби оперативного втручання. їх дія спрямована на ослаблення поло­ гової домінанти, зниження активності м-холінорецепторів, підвищення функції галь­ мівних (В-адренорецепторів, активацію процесів гіпергюлярнзації клітинних мембран.

фенотерол (партусистен), сальбутамол га ін. Досвід застосування ді- них препаратів довів високу їх ефективність для зупинки передчасних полог: Проте препарати не мають достатньої вибірковості дії стосовно міометрію. Од­ ночасно з розслабленням мускулатури матки спостерігаються побічні ефекти пов’язані зі стимуляцією р-адренорецепторів різної локалізації, головним чино\ Р-адренорецепторів серця, що стає причиною розвитку тахікардії у матері і п л о д і а також гіперглікемії плода. Препарати застосовують для розслаблення міометри і уникнення передчасних пологів після 16 тижнів вагітності. Препарати признача­ ють усередину і внутрішньовенно.

Препарати магнію в акушерській практиці традиційно застосовуються для токолі- зу. Скорочувальна активність міометрію знижується нри парентеральному введенн: м а г н ію с у л ь ф а т у . Токолітична дія препарату пов’язана з його прямим пригнічую­ чим впливом на скоротливість міонитів та антагонізмом між магнієм і кальцієм, що призводить до порушення проникнення в клітини міометрію кальцію. Не менш важ­ ливою є седативна дія іонів магнію, яка розвивається за рахунок зменшення збудли­ вості невронів. Седативна дія препарату зумовлена активацією синтезу гальмівного медіатора центральної нервової системи - у-аміномасляної кислоти.

25. Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит (полин гіркий, золототисячник звичайний, анорексиген - орлістат). Загальна фармакологічна характеристика прапартів.

Апетит регулюється складною нейрогуморальною системою. Вона включає як центральні, так і периферичні механізми. Смакові, нюхові, зорові відчуття, сигнали з травного тракту, обмін речовин у периферичних тканинах, гормональні впливи - усе це може бути умовно віднесено до периферичних механізмів. У ЦНС апетит контролюється “центром голоду” (латеральні ядра гіпоталамуса) і “центром наси­ чення” (вентромедіальні ядра гіпоталамуса). Значною мірою апетит залежить від функціонального стану лімбічної системи і кори головного мозку (особливо лобо­ вих часток).

Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит:

1. Лікарські засоби, що стимулюють апетит.

2. Лікарські засоби, що знижують апетит (анорексигенні). До препаратів, які стимулюють апетит, належать гіркоти та препарати інших фар­

макологічних груп. Гіркоти (атага) - це засоби рослинного походження, які мають гіркий смак, за­

стосовуються для підвищення апетиту і поліпшення травлення. Вони містять гліко­ зиди, ефірні олії, алкалоїди тощо. Сировиною для виготовлення гіркот є трава поли­ ну гіркого, трава золототисячника, листя бобівника трилистого (трилисника), трава деревію та ін. До гіркот належать настоянка полину (Tinctura Absinthii), настоянка гірка (Tinctura amara), до складу якої входить полин, збір апетитний (Species amara), сік подорожника (Succus Plantaginis), корінь кульбаби (Radices Тагахасі), трава де­ ревію (Herba Centaurii).

Механізм дії: подразнення смакових рецепторів порожнини рота, стимуляція цен­ тру голоду, підвищення секреції слинних залоз, залоз шлунка, підшлункової залози. Гіркоти підвищують першу (складнорефлекторну) фазу секреції шлунка.

Особливості фармакокінетики. Обов'язковою умовою для виявлення позитивної дії гіркот на апетит і травлення є приймання їх усередину з невеликою кількістю води за 20-30 хв до їди. Приймання їх у лікарських формах, які маскують гіркий смак, як і введення у шлунок за допомогою зонда або в пряму кишку, є неефектив­ ним.

Показання: гіпоацидний та хронічний атрофічний гастрит, анорексія неврогенно- го походження, перенесені оперативні втручання тощо.

Побічні ефекти: гіркоти, прийняті всередину під час їди, гальмують секрецію і мо­ торику шлунка.

Протипоказання: підвищена секреція, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипа­ лої кишки, рефлюкс шлунково-стравохідний.

П о л и н г ір к и й (Artemisia absinthium L.) - багаторічна трав’яниста рослина. Лікар­ ською сировиною є трава.

З цієї рослини виділені гіркі глікозиди абсинтин та анабсинтин, флавоноїди, ефірна олія, фітонциди, алкалоїди, вітаміни (кислота аскорбінова та провітамін А), органічні кислоти, дубильні речовини.

Анорексигени - це засоби, які знижують апетит. Аиорексигени застосовують при лікуванні аліментарного ожиріння, яке обтяжує перебіг багатьох захворювань, при­ зводить до порушення обміну речовин, розладів з боку серцево-судинної системи, печінки та ін.