10.Антигіпертензивні лікарські засоби додаткової групи (ά2-адреноміметики - клофелін; симпатолітики - резерпіну, метилдофи; периферичні вазодилятатори - натрію нітропрусид, магнію сульфат).

К л о н ід и н (к л о - ф е л ін ) - ліпідофільна речовина, проникає в центральну нервову систему.

Фармакокінетика. Після прийому всередину клофелін швидко і повністю всмок­ тується у травному каналі, біодоступність наближається до 100 %. Максимальна кон­ центрація в плазмі крові досягається через 1-2 годин. Гіпотензивний ефект розвивається через 30-60 хвилин після прийому всередину і зберігається протягом 8-12 годин. При внутрішньовенному введенні гіпотензивний ефект проявляється через 3-5 хвилин, досягає максимуму через 15-20 хвилин і зберігається 4-8 годин. Клоні- дин - ліпофільний засіб, тому він швидко розподіляється в тканинах, в тому числі в ЦНС. Біля 50 % клонідпну, що циркулює в крові, метаболізується в печінці з утворен­ ням неактивних сполук, екскретується з сечею (40-60 %) та фекаліями (10 %), період напіввиведення коливається в широких межах, в середньому складає 12 годин (6-24 годин). Елімінація гальмується у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю.

Показання: артеріальна гіпертензія (зараз рідко призначають), гіпертензивний криз, мігрень, лікування абстиненції при відміні опіоїдів, паління, алкоголізм.

Побічна дія: виникає ортостатична артеріальна гіпотензія, в перші хвилини нетри­ вале підвищення артеріального тиску. На початку лікування розвивається сухість у роті внаслідок пригнічення секреції слинних залоз. Гіиосекреція шлункового соку й кислоти хлористоводневої призводить до запору, особливо на початку лікування. Поява сонливості, загальної слабкості, втоми, посилення впливу алкоголю, барбіту­ ратів, іноді розвивається депресія, статева слабкість. Клофелін може потенціювати гіпоглікемію, тому його слід обережно призначати хворим на цукровий діабет. Після парентерального введення, щоб уникнути ортостатичного колапсу, хворим слід по­ лежати 1,5-2 год. Введення препарату не можна припиняти раптово внаслідок не­ безпеки розвитку гіпертензивного кризу (синдром відміни). У таких випадках знову вводять клофелін або блокаторп (3-адренорецепторів із гіразозином. Для зменшення побічної дії клофелін призначають з іншими антипнертензивнимп засобами (суди­ норозширювальними - апресин, резерпін тощо).

Метилдофа (допегіг)

Фармакокінетика. ГІри прийомі всередину в травному каналі всмоктується біля 50 % препарату. Проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр. Зв’язок метплдопп з білками плазми - до 20 %. До 10 % прийнятої дози метаболізується з утворенням а-метилдофп га а-метилпорадреналіну Екскретується препарат головним чином нирками, біля 70 % абсорбованого препарату виділяється у вигляді метплдопп та його сульфооксидантів. При тривалому прийомі препарат може кумулюватп. Пері­ од напіввиведення метилдофи не більше 8 годин, при нирковій недостатності зрос­ тає, повна елімінація відбувається через 46 годин.

Показання: артеріальна гіпертензія різного ступеня з високим симпатичним то­ нусом, навіть у випадках злоякісного перебігу, частіше гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба ІІА -ІІБ ступеня.

Побічна дія: пригнічення функції ЦНС (сонливість, млявість), зниження розумо­ вої активності, сухість у ротовій порожнині. Ортостатичний колапс, діарея, негатив­ ний вплив на кровотворення, порушення функції печінки, що викликає розвиток паренхіматозної або холестатичної жовтяниці; артралгії, міалгії, шкірний висип, ли­ хоманка, лейкопенія, гемолітична анемія, порушення статевої функції.

До похідних індолу передусім належать препарати раувольфії зміїної, основним алкалоїдом якої є резерпін. Препарати раувольфії мають гіпноседативну, а також ви­ ражену гіпотензивну дію, у зв’язку з чим застосовуються для лікування хворих на гіпертонічну хворобу. За механізмом дії резерпін є симпатолітиком - зменшує резерв норадреналіну в пресинаптичній частині симпатичного волокна, що викликає одно­ часне зростання тонусу парасимпатичної частини автономної нервової системи. Як нейролептик його практично не застосовують.

М а г н ію с у л ь ф а т має антигіпертензивну дію, центральну (заспокійливу) та пери­ феричну міотропн.у (конкуренція з кальцієм). Крім того, магнію сульфат пригнічу-; проведення імпульсів в автономних вузлах. При введенні всередину антигіпертен- зивна дія не виявляється, оскільки препарат практично не абсорбується у травном;. каналі і проявляє жовчогінну, проносну дію.

Показання: гіиертензивний криз (при парентеральному введенні).